Дмитро Табачник подарував поцуплений рукопис

— Серед політиків мало таких, що люблять твори мистецтва, — каже столичний скульптор 56-річний Олег Пінчук.

Колекціонування для політиків — інвестиція чи статусна річ?

— Зазвичай вони рідко щось купують. Картини, колекційні вина, зброю й антикварні меблі їм частіше дарують. Хоча серед політиків є справжні колекціонери. Сергій Тарута збирає скіфське золото. Віктор Пінчук — картини сучасних українських художників. Колишній “регіонал” Олександр Фельдман цікавиться західним мистецтвом. Непогані колекції живопису є в Нестора Шуфрича й Віктора Медведчука. Не скажу, що мистецтво для них — інвестиція. За останні три роки ціни на такі речі впали в рази. Доки економічна ситуація не стабілізується, падатимуть і далі.

Що зараз модно колекціонувати?

— Модно збирати мистецькі твори, бо дешеві. Художники теж хочуть їсти, тому готові віддавати роботи за смішні гроші. Бум припав на 2005–2009 роки. Тоді люди заробляли й витрачали на мистецтво.

У деклараціях політики вказують усе, що мають у колекції?

— Думаю, у деклараціях політики записують більше, ніж є насправді. Роблять так, аби потім мати пояснення, чому живуть заможно. Скажуть — за великі гроші продали колекцію.

Чому не вказують ціни на витвори мистецтва?

— Якщо це подарунки, то можуть не знати. Та й ціна — відносне поняття. Скажуть, що картина художника коштує 200 тисяч доларів, аби набити йому ціну. Хоч насправді її продадуть за 5 тисяч доларів.

В їхніх колекціях можуть бути підробки або крадені предмети?

— Справжні колекціонери купують речі після експертизи й консультації зі спеціалістом. Малоймовірно, що після цього в руки попаде підробка. Але й таке може статися. Зараз на ринку багато крадених робіт і підробок. Часто фальсифікують картини Тетяни Яблонської та Марії Примаченко.

У художньому музеї кілька років висіли підроблені картини Миколи Глущенка. І про це ніхто не здогадувався. А якось колишній міністр освіти Дмитро Табачник подарував історичному музею рукописи першого президента Михайла Грушевського. Згодом з’ясувалося, що вони поцуплені з Львівського історичного архіву.