Українці платять за Гкал, які “йдуть” через неутеплені дах, вікна, двері, підвал і стіни: що потрібно зробити

Більшість українських будинків, незважаючи на офіційний звіт влади, повністю до опалювального сезону не готові. Через неутеплені стіни, діряві вікна і щілини в дверях левової частки сімей доведеться платити за опалення вдвічі більше. Про те, як підготувати свій будинок до зими і що зробити, щоб платити на 50-70% менше, досліджував OBOZREVATEL.

Хто і скільки платить за тепло

В Україні в різних містах і навіть районах діють різні тарифи на тепло. По-різному можуть платити навіть два схожих сусідні будинки, які мають одного постачальника. Якщо на сам тариф вплинути звичайній сім’ї складно, то на суми в платіжках може вплинути кожен.

Наприклад, в минулому опалювальному сезоні вартість за обігрів одного квадратного метра могла відрізнятися в Києві втричі. Поки одні платили 30 грн за квадрат, інші – близько 10 грн.

Щоб дізнатися чи доведеться вам переплачувати достатньо всього лише згадати, наприклад, платіжку за лютий минулого року. Якщо квадрат обходився дорожче, ніж в 15 грн, ви платите за обігрів вулиці, а не своєї квартири.

Стандартний багатоквартирний будинок до тепломодернізації споживає вдвічі більше тепла, ніж потрібно, розповідає глава Асоціації ЖБК та ОСББ Костянтин Киричук. Гкал “йдуть” через неутеплені дах, вікна, двері, підвал і стіни, а платять за них мешканці таких будинків.

І виправити цю ситуацію може будь-яка сім’я. Перший крок – створити ОСББ. Тоді можна зібрати кошти на утеплення, отримати грант або допомогу від місцевої влади. Але навіть в активному Києві ОСББ створили лише в близько 20% будинків, каже Киричук.

Іноді на утеплення навіть не потрібно збирати додаткові внески. У великих будинках за підсумками року залишаються невикористані кошти. У Києві, як і в більшості інших міст, з місцевого бюджету готові компенсувати 70% витрат на тепломодернізацію. Тобто суму, яка і так залишилася на рахунку, в кілька разів збільшать і можна буде, наприклад, поміняти вікна в під’їзді або встановити індивідуальний тепловий пункт.

“Великий будинок збирає великі внески. Відповідно в ньому є ресурс. За рік на рахунках мого будинку (359 квартир) акумулюється 50-60 тис. грн. Програма 30 на 70 вимагає, щоб на рахунку ОСББ було як мінімум 30% від того, що хочете витратити, а решту дадуть з бюджету. Якщо у мене є 50 тис., то ще мінімум 75 тис. мені дадуть”, – розповідає Костянтин Киричук.

Комплексні енергоефективні заходи дозволяють заощадити в будинках радянської будівлі близько 30-50% енергоресурсів. А іноді навіть і 70%. Пропорційного знизяться і суми в платіжках, розповідає  начальник відділу з комунікацій постачальника електроенергії і енергоефективних рішень YASNO Антон Ковалишин.

В Києві є реальні приклади, коли до тепломодернізації опалення квадратного метра коштувало 32 грн, а після – всього 10. Наприклад, якщо в “двійці” площею 50 квадратних метрів за тепло доводилося до утеплення віддавати 1600 грн, то після – всього 500 грн.

З огляду на те, що в наступному опалювальному сезоні ціна на тепло може змінюватися щомісяця і в холодні місяці зростати на 16%, то кожна сім’я в неутепленому будинку, а таких абсолютна більшість, буде витрачати тисячі гривень на опалення вулиці.

Як платити в рази менше

“Щоб домогтися максимального результату для зменшення платіжки за опалення необхідно модернізувати систему опалення – автоматизувати індивідуальний теплопункт, який буде гнучко реагувати на зміну температури на вулиці і регулювати подачу теплоносія в будинок, виконати балансування стояків, при можливості забезпечити радіаторні батареї регуляторами тепла, в ідеалі – теж з автоматичним регулюванням”, – розповідає Ковалишин.

Крім того, потрібно утеплити весь будинок по периметру, починаючи від цоколя на глибину промерзання і закінчуючи дахом. Голова Спілки співвласників житла Дніпровського району Антоніна Тимошенко впевнена: займатися станом будинку потрібно щодня, а не тільки перед початком опалювального сезону.

Це постійна робота, яку повинен виконувати голова ОСББ. “Утеплення не те питання, яке вирішується перед або після опалювального сезону. Про це потрібно думати постійно. Перед початком опалювального сезону вже занадто пізно. Ізоляція труб, стан даху, дверей, які постійно повинні щільно закриватися, а ще підвал, стіни, вентиляція.Це все щоденна робота”, – пояснює Тимошенко.

Незалежно від того, чи виконані заходи з енергоефективності в будівлі чи ні, перед кожним опалювальним сезоном важливо упевнитися в його готовності до подачі тепла і в цілому до зимових холодів, додають в Yasno. Для цього спеціальною комісією в складі представників теплопостачальної організації, яка обслуговує будинок, організації (КК, ОСББ, ЖБК) та мешканців будинку оформляє акт готовності будівлі до осінньо-зимового опалювального сезону. Без цього акту постачальник може відмовити в подачі тепла в будинок.

В акті готовності відображаються такі моменти, які може перевірити самостійно і кожен небайдужий мешканець будинку:

• Стан інженерних комунікацій в підвалі – чи є свищі, протікання, іржа на запірній арматурі. Недоліки необхідно усунути. Труби подачі тепла повинні бути ізольовані за допомогою утеплювача товщиною не менше діаметра труби.
• Наявність і стан лічильника теплової енергії.
• Цілісність огорож і покриття даху, щоб не було замокання, свищів, через які потім будуть потрапляти опади, замерзати в лід, розривати покриття. Тут же слід перевірити наявність рослинності на даху. Буває, що на дах вітром заносить насіння рослин, і починають рости дерева, які своїм корінням руйнують покриття. Потрібно стежити, щоб рослин на даху не було.
• Стан стін – чи немає тріщин, відшарування облицювання, утеплювача.
• Стан під’їзду – щільність закриття дверей, наявність доводчиків або елементарної пружинки.
• Цілісність скла у вікнах під’їзду.
• Повинна бути виконана промивка системи опалення, оскільки відкладення солей в інженерних комунікаціях можуть зменшувати тепловіддачу.
• Стан вентиляційних каналів і повітроводів – щоб в них не було засмічень, будівельного сміття.
• Стан каналізаційних стоків та водостічних труб. Щоб водостічні труби не були іржавими, зношеними, не були засмічені.

Якщо будинок до опалювального сезону не готовий, найімовірніше, вам доведеться переплачувати всю зиму. Тут також важливо відзначити, що повний енергоаудит будинку і правильні поради може дати тільки професіонал. Послуги енергоаудитора, залежно від кількості квартир, обійдуться в 50-100 грн з кожної сім’ї. Але після його рекомендацій можна буде отримати грант, податися на міську програму і мати конкретний план дій з прогнозом результату.