Нові призначення та в чому причина гучних відставок топчиновників

У неділю, 20 жовтня, Кабінет міністрів України погодив звільнення Михайла Бно-Айріяна і Віталія Комарницького з посад голів Київської та Луганської ОДА відповідно.

На своїх посадах чиновники пропрацювали трохи більше трьох місяців, і їх відставка стала предметом активного обговорення і поширення чуток про причини такого раптового рішення одночасно двох глав обласних держадміністрацій. Втім, без скандалів дійсно не обійшлося, як і недавня відставка секретаря РНБО Олександра Данилюка.

Що означають гучні відставки високопоставлених чиновників із команди Зе – в матеріалі OBOZREVATEL.

Головне:

  • Менше ніж за місяць у відставку пішли три високопоставлені чиновники.
  • Довкола двох відставок фігурує ім’я українського бізнесмена Ігоря Коломойського.
  • В олігарха є можливість впливати на такі рішення, але однією з головних задач олігарха є монополізація впливу на владу.
  • У команді президента Володимира Зеленського може статися розкол.

Низка гучних відставок

На недільному засіданні Кабмін ухвалив низку кадрових рішень, які стосувалися, зокрема, звільнення та призначення нових голів обласних державних адміністрацій. Найбільш несподіваною новиною стала постанова уряду про відставку одразу двох голів ОДА – Київської та Луганської.

У той же день на їх місця, і на пости керівників ще трьох областей, були призначені нові особи:

– Олексій Чернишов – на посаду голови Київської ОДА;

– Андрій Балонь – на посаду голови Кіровоградської ОДА;

– Сергій Гайдай – на посаду голови Луганської ОДА;

– Олексій Кучер – на посаду голови Харківської ОДА;

– Андрій Прокопенко – на посаду голови Чернігівської ОДА.

Михайло Бно-Айріян і Віталій Комарницький були призначені президентом України Володимиром Зеленським у липні цього року.

Коломойський переміг Разумкова

У суботу, 19 жовтня, за день до публікації заяви про свою відставку, Бно-Айріян повідомив, що днем раніше виповнилося 100 днів із моменту його становлення на посаді глави Київщини. У своєму Facebook чиновник пише, що ці дні були активними, напруженими та цікавими.

“Цей час я присвятив тому, щоб мрії про зміни в області наблизилися до реальності. Я вірив, і, напевно, вірю досі, що зміни в країні можливі. Головне захотіти. Ми зрушили багато питань з мертвої точки. Ми змусили багатьох вийти із зони їх комфорту. … Це був крутий досвід. … Люди хочуть змін. І нам не пробачать, якщо все буде по-старому. Результат за цей час – отриманий “всупереч”, а не “завдяки”, – написав він.

Через день Бно-Айріян опублікував заяву про свою відставку: “Прошу прийняти мою відставку з посади голови Київської ОДА”, – йдеться в документі.

Під публікації чиновник у досить оригінальній манері прокоментував причини такого рішення: “Краще померти раз, померти гордо, з незламною душею, ніж повзати на колінах і вмерти двічі – морально і фізично. Але в першому варіанті ще є шанс взагалі не вмерти”, – процитував Михайло уривок твору “Сад Гетсиманський”.

Останнім часом проти голови Київської області йшла масштабна інформаційна кампанія. Бно-Айріяна звинувачували в роботі на ФСБ, нібито чиновник не вказав інформацію про те, що має досвід роботи в “Газпромі” на посаді головного спеціаліста відділу аналітичної інформації у період 2007-2009 років.

До дискредитації губернатора підключився і депутат від партії “Слуга народу” Олександр Дубинський, звинувативши його в нездатності звільнити людей екснардепа Ігоря Кононенка, які нібито досі працюють в ОДА і районних адміністраціях, і пригадавши далеко не ідеальну біографію.

Звичайно, не могли не згадати про зв’язки Бно-Айріяна зі спікером Верховної Ради Дмитром Разумковим, з яким вони вчилися на одному курсі у Київському інституті міжнародних відносин.

Втім, таким атакам дуже швидко знайшлося пояснення. Розкручування скандалів довкола глави Київської ОДА не обійшлося без подачі українського бізнесмена Ігоря Коломойського, якого не влаштовували кадрові призначення в облдержадміністрації.

Відзначається, що Коломойський хотів призначити на посаду директора Департаменту регіонального розвитку свою людину – Олега Дунда, який пройшов до Верховної Ради України від 91 округу Київської області. Нинішній нардеп раніше був директором будівельної компанії “А.В.С.”, серед засновників якої є фірма, підконтрольна групі “Приват” Коломойського.

Факт втручання Коломойського підтвердив і колишній народний депутат Сергій Лещенко. У своєму телеграм-каналі він прокоментував заяву Бно-Аріяна про відставку.

“Коломойський переміг Разумкова. Михайло Бно-Айріян подав у відставку за власним бажанням. Цьому передувала масована інформаційна кампанія, яку вела група Коломойського проти губернатора, який був ставлеником спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова”, – написав він.

“Ціна питання – потоки і земля у Київській області, яка є найдорожчою в Україні”, – заявив Лещенко.

Партнери в ЛНР і син у Росії

Про причини відставки Віталія Комарницького офіційно нічого не відомо, сам чиновник поки не коментував цю інформацію. Але в суспільстві почали пов’язувати це зі скандалом, який розвинувся ще після його призначення на посаду глави Луганщини.

Український журналіст і волонтер Роман Синицин опублікував на своїй сторінці в Facebook деякі скандальні факти з біографії новопризначеного чиновника.

Так, він зазначив, що глава ОДА вказав неправду у своїй декларації за 2017 рік, будучи ректором Луганського університету внутрішніх справ. За словами Синицина, Комарницький забув вказати, що є засновником релігійної організації “Прихід на честь святителя і сповідника Луки Кримського міста Луганська”.

Відзначається, що мова йде про прихід РПЦ в Україні, який діє на території Луганської області, а свої служби переважно проводить на території Луганського медичного університету в окупованому Луганську.

Синіцину вдалося дізнатися, що співзасновниками громади виступають також Ковшарова Любов Петрівна і Ковшаров Олег Васильович (протоієрей), які повністю підтримують ідею створення “Новоросії”.

Також серед “партнерів” Комарницького викрили Бербеца Едуарда Миколайовича – “чиновника “ЛНР”. У “республіці” він очолює державний комітет.

Кількома днями пізніше Комарницький відповів на звинувачення, повідомивши, що у 2014 році він розміщував у Луганському університеті внутрішніх справ, ректором якого він є, Внутрішні війська з Хмельницької та Вінницької області. За його словами, більше їх ніде приймати не хотіли. І рішення переселити українських військових в аеропорт теж приймав не він.

Проти розміщення військ у місті влаштували протест. У серпні 2014 року будинок університету було захоплено і розграбовано, а сам навчальний заклад переїхав до Сум.

За словами Комарницького, після переїзду він пройшов поліграф. “Ми вийшли рівно тоді, коли нам дали команду. Ми – люди військові, і не можемо без наказу”, – виправдався він.

Крім цього, чиновник зізнався, що його молодший син, колишній слідчий ГУ МВС України в Луганській області, в 2011 році виїхав до Росії і з 2014 року більше не бачився з сім’єю.

Втім, про скандал незабаром забули, тому стверджувати, що саме з ним пов’язана відставка Комарницького, не можна. У свою чергу OBOZREVATEL написав колишньому голові Луганської ОДА з проханням прокоментувати причини своєї відставки, але поки відповіді немає.

Коломойський збільшує вплив на політику

Колишній міністр фінансів України Олександр Данилюк з’явився у команді Володимира Зеленського ще на етапі передвиборної гонки за пост президента країни, був радником з міжнародної політики й економіки.

Після перемоги Зеленського на президентських виборах, 28 травня 2019 року Данилюк був призначений секретарем Ради національної безпеки й оборони України. І яким було здивування, коли через чотири місяці, 27 вересня, з’явилася інформація про його відставку.

Цей факт підтвердив сам чиновник і в Офісі президента, а 30 вересня Зеленський підписав заяву про звільнення.

Одразу ж після заяви, в мережі поповзли чутки про можливу причину відставки Данилюка, основною версією був конфлікт між секретарем РНБО і главою ОП Андрієм Богданом. Пізніше це підтвердив і сам Данилюк.

“Буду говорити неправду, якщо скажу, що у нас (з Андрієм Богданом, – Ред.) прекрасні дружні взаємини. У нас вони непрості з моменту самої кампанії, цього не приховую. Просто є інше бачення і підходи до розвитку ситуації. Я не підходжу до проблем з позиції “все вирішимо”, – говорить він.

Але це стало не єдиною причиною відставки, як пояснив екссекретар РНБО, він виступає абсолютно проти можливого скасування націоналізації “ПриватБанку”. У разі такого рішення, це автоматично зупинить співпрацю України з МВФ, а також покаже, що “олігархи тримають владу і впливають на державні установи”.

“І я, як людина, яка поставила на кін свою репутацію під час передвиборної кампанії, коли заявляв, що буду робити все, щоб вплив Ігоря Коломойського в Україні був обмеженим, звичайно, я не міг на це не реагувати. Це було питання не тільки репутації, це було питання цінностей. І тому це стало останньою краплею”, – резюмував екссекретар РНБО.

У свою чергу український президент Володимир Зеленський пов’язав рішення Данилюка піти у відставку з тим, що спочатку він хотів зайняти крісло прем’єр-міністра. Також президент був у курсі складних стосунків між Богданом і Данилюком.

Поки впливу недостатньо

З огляду на той факт, що у двох звільнених чиновників серед інших причин фігурує ім’я Ігоря Коломойського, існує висока ймовірність того, що український бізнесмен підсилює свій вплив на рішення всередині української влади. Про це говорить і заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко. За його словами, Коломойський і раніше впливав на подібні рішення, однак говорити зараз про те, що він отримав монополію впливу на Зеленського не варто.

“Він має вплив, але не безмежний. Просто у “Слузі народу” існують і інші групи, наприклад, група “Кварталу 95″, є певний вплив із боку Сороса (Джордж Сорос, американський мільярдер. – Ред.), створюється група Гончарука (Олексій, прем’єр-міністр України. – Ред.), які є незалежними від Коломойського. Зараз складно порахувати, який насправді відсоток впливу український бізнесмен має на президента”, – говорить він.

У випадку з відставкою глав Київської та Луганської ОДА, а також голови РНБО Олександра Данилюка, поки не можна сказати, що це прямий вплив Коломойського, це більше схоже на системні зміни.

“На початку будь-яких революцій приходять люди, які піднялися на тлі цієї революційної хвилі. Це, по суті, випадкові люди, які несподівано зайшли у владу, не за свої заслуги, а за те, що хтось із знайомих отримав високу посаду. А потім приходять системні люди, які починають працювати, і починається цей реальний вплив цих груп”, – пояснив експерт інституту.

Втім, у олігарха є явне бажання впливати на всі процеси в країні, і монополізація впливу на владу, теж є завданням Коломойського.

“Я думаю, що наступні місцеві вибори будуть проходити під егідою протистояння всередині самої партії “Слуга народу”, яка вже набрала ваги і підтягує своїх кандидатів. І ось це буде протистояння групи Коломойського з іншими групами впливу, у тому числі з “95 кварталом” та іншими. Він буде намагатися посилити свій вплив на Зеленського хоча б на рівень понад 50%”, – вважає Петренко.

Чи стане це причиною розколу в команді Зе, політичний експерт пояснив так: “У команді Зеленського ми в будь-якому випадку будемо доходити до розколу, незалежно від діяльності самого Коломойського. Тому що в партії Зеленського немає ідеологічного стрижня, єдине, що їх об’єднує – це електоральний рейтинг Зеленського. Як тільки його підтримка опуститься на рівень менше 50%, ми одразу побачимо, як яскраво почнуть кристалізуватися групи впливу в цій команді”.

Loading...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *