Валерія Гонтарєва: В Україні йде війна “кішки проти собак”
Вчора в Києві пройшла конференція “Вектор 17: переломний момент економічних реформ. Як втриматися на правильному шляху”, організована VoxUkraine і Kyiv School of Economics. Одним із спікерів була глава Національного банку України Валерія Гонтарєва.Ось найцікавіше з її виступу.
Про політичну кризу і популізм
Я дуже боюся того, що у нас зараз відбувається. Україна загрузла в глибокій політичній кризі. Йде війна “всіх проти всіх”, а точніше – війна “кішки проти собак”. Це погіршує і так складну ситуацію в країні. І аж ніяк не допомагає проводити необхідні реформи.
Чому популісти користуються сьогодні такою популярністю? Це ж проблема не тільки України. Подивіться на світ. Останнім часом популісти перемагають всюди, навіть в розвинених країнах з високим рівнем добробуту населення. Хоча за логікою, повинні перемагати тільки тоді, коли в країні криза, а народу дуже складно жити. Україна не може собі дозволити таку розкіш, у нас просто немає часу.
Про підтримку НАК Нафтогаз України
2016 рік – перший рік, коли Нацбанк не субсидує компанію НАК Нафтогаз України. У 2015 році підтримка склала 100 мільярдів.
Про нову монетарну політики НБУ
У Ради Національного банку і правління немає ніяких стратегічних розбіжностей. Хто б що не говорив, включати друкарський верстат – це не наш шлях. Ми дотримуємося нової монетарної політики – політики інфляційного таргетування. Але якби наш бюджет не був збалансований і у Нафтогазу був дефіцит, ми б не могли навіть і думати про таку політику. На даний момент інфляційному таргетуванню немає альтернативи. Вона з’явиться тільки тоді, коли показник інфляції опуститься до 5% і буде постійно триматися на такому рівні. І тільки потім ми можемо подумати про додаткові інструменти.
прогноз інфляції
У середньостроковій перспективі, інфляційна мета – 5%. у нас є чіткий план дій для досягнення такого показника. На 2016 рік наш таргет по інфляції – 12%. На 2017 рік плановий показник інфляції – 8%. Зараз ми майже досягли 12%. Тепер кожен пересічний українець знає, що таке інфляція. Тому люди і хвилюються, що підняття мінімальних зарплат на 3000 грн може тільки спровокувати її зростання.
У наступному році буде дуже складно. Ми порахували, що підвищення мінімальної зарплати, призведе до зростання інфяціі на 1%. Але, швидше за все, і ВВП країни збільшиться на 0,5%. Головне завдання Нацбанку – забезпечувати фінансову стабільність країни. Тому ми не можемо опускати процентну ставку такими темпами, як хотілося б.
Про золотовалютні резерви
У лютому 2015 року наші резерви були на рівні $ 5 млрд. На кінець цього року за прогнозами – $ 15,2 млрд. У цих резервах закладений всього один транш Міжнародного валютного фонду. Після нього ми отримали американську гарантію, яка пішла на фінансування бюджету України. Ми вже отримали три транші на поповнення держбюджету.
Це унікальний випадок, який дозволив нам не друкувати гривню і почати нашу політику інфляційного таргетування. На даний момент ми купуємо валюту для того, щоб з країни-банкрута, де всі резерви складалися винятково з запозичених грошей, перетворитися в країну, де є резерви, що складаються з власних ресурсів.
Україна без МВФ
В цьому році ми чотири рази змінювали прогноз по золотовалютним резервам. Спочатку, показник на кінець року був на рівні $ 17,6 млрд грн. У цю суму входили $ 1,3 млрд від Міжнародного валютного фонду і $ 600 млн від Євросоюзу. Після того, як стало відомо, що Україна не отримає цих грошей, ми зменшили прогноз до $ 15,2 млрд.
Що ж далі? У наступному році Україна повинна віддати $ 1 млрд траншу за програмою stand by, який отримала в квітні 2014 року. Крім того, за попередніми прогнозами, в наступному році дефіцит поточного рахунку країни буде на рівні $ 2,9 млрд, також треба сплатити $ 1,5 млрд за обслуговування боргів. Без подальшого зовнішнього фінансування резерви країни почнуть танути разом з упевненістю в нашій мікростабільності.
Про пенсійну реформу
На сьогодні Україна не зможе вижити без зовнішньої допомоги. Але для того, щоб міжнародні організації продовжували нас підтримувати, ми повинні ще швидше проводити необхідні реформи.
Чому всі так боятися пенсійної реформи. Нічого дивного і страшного в ній немає. Більш того, всі прогресивні країни, які провели у себе таку ж реформу ще 50 років тому, вже перейшли на новий ефективніший щабель реформування системи.
Про судову реформу
Слабка ланка всієї нашої країни – судова реформа. Нам потрібна зашита прав кредиторів. Ніхто не відновить кредитування в країні без захисту їх прав. Чому банкам потрібен капітал? Тому що їм не повертають кредити.
Як бути, коли вони звертаються до суду про неповернення кредитів, а судова система їм доводить, що тіла кредиту і в природі не існувало? Не проведення судової реформи – основна загроза економічній безпеці України. Це ракова пухлина. Немає правосуддя – ми не допустимо реформи.
Про лібералізацію валютного ринку
Не завжди достатньо однієї політичної волі. Вона потрібна для того, щоб проводити реформи, а вони, в свою чергу, тягнуть за собою макрофінансові показники. Вони – основа для скасування обмежень на валютному ринку. У 2014 році, на випадок захоплення російськими військами Маріуполя, ми розробили спеціальний сценарій з дуже жорсткими валютними обмеженнями. Але навіть ті обмеження, які були введені – вимушений захід.
Зняття обмежень і лібералізація валютного ринку – це два різних, але паралельні проекти. Навіть якщо ми знімемо всі обмеження, які ввели під час кризи, опинимося знову в парадигмі валютного декрету 1993 року.
Для того, щоб скасувати обмеження, потрібно збалансувати ринок і наповнити його грошима: залучити інвестиції, провести успішну приватизацію держпідприємств. Лібералізація відбуватиметься трьома етапами: експортно-імпортні операції; рух капіталу; фізичні особи, де буде повна лібералізація.
Про деофшоризацію бізнесу
Практично у 90% великого бізнесу і 70% середнього бізнесу корпоративні права знаходяться за кордоном. Чим більше українська компанія, тим більше її офшорний капітал. Тому, коли ми говоримо, що потрібно проводити деофшоризацію бізнесу, в результаті ми маємо боротися практично з усім українським бізнесом.
Наша ідея лібералізації валютного ринку побудована на впровадженні п’яти основних правил BEPS (Base erosion and profit shifting, план дій Організації економічного співробітництва та розвитку щодо протидії розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування. – Ред.): Трансфертного ціноутворення, репрезентацію нерезидента як за кордоном, так і в Україні, підтвердження ведення операційної діяльності. Останнє правило ми пропонуємо реалізувати через подачу нульової валютної декларації для всього українського бізнесу. Найцікавіше, що для впровадження правил BEPS підготовлені вже всі законопроекти і лежать вони в комітеті у Ніни Южаніної (глава парламентського комітету з податкової і митної політики – ред.).
Про захист кредиторів
Але на сьогодні в пріоритетному поле для Нацбанку – 20 законопроектів, які лежать у Верховній Раді вже більше року. Але найстрашніше, що головний з них – про захист прав кредиторів, “викинули” з порядку денного ще місяць тому. У кращому випадку, за нього проголосують тільки в наступному році. А він дуже важливий для відновлення кредитування в країні.
Про банк Михайлівський
Ситуація з банком Михайлівський виникла через некомпетентного виконання своїх обов’язків Нацкомфінпослуг. Законопроект про ліквідацію НКФП майже вісім місяців лежить в парламенті і його не підтримує навіть наш профільний комітет на чолі з паном Рибалко (Сергій Рибалко – глава парламентського комітету з питань банківської діяльності – ред.).
Цей банк працював не так давно, десь з 2013 року. Половину свого життя він провів у статусі “проблемний”. Тому йому було заборонено залучати депозити. Для того, щоб обійти заборону, власник банку і глава правління придумали схему, за якою банк виступав представником якоїсь фінансової компанії. Остання привертала депозити населення під високі відсотки. Щоб бути непоміченими, вони проводили операції не в головному офісі, де сидів куратор Нацбанку, а в регіонах. Договору звичайно ж ніхто з людей не читав.
Про можливість націоналізації ПриватБанку
Я сьогодні була максимально відверта з вами з усіх питань. Але зараз скажу вам, як глава Нацбанку, що інформація по кожного банку – це банківська таємниця.