У команді Путіна починається істерика: він готовий вести переговори по Криму

З’явилися непрямі ознаки того, що Володимир Путін готовий до переговорів по Криму. Це пов’язано з тим, що за останній час ситуація в Росії дуже змінилася. Якщо раніше фактор Криму, війни на сході України був консолідуючим фактором, то тепер, очевидно, він перетворився у фактор, що роз’єднує суспільство і владу. Зв’язок «Крим – порожні полиці», «Крим – втрата роботи» вже спостерігається. Тобто народ продовжує говорити про те, що він хоче, щоб Крим залишався російським, але на практиці народ вже орієнтується на можливість відновлення статусу-кво – як із Кримом, так і зі сходом України.

Ще одна ознака – це заяви Путіна, що проблема Криму не підлягає обговоренню. Для політиків це заява свідчить про те, що якраз він готовий торгуватися, готовий до переговорів. Такі заяви робляться тоді, коли з’являється предмет для обговорення.

Всередині команди Путіна вже є розуміння, що виживання групи влади безпосередньо залежить від питання з Кримом, тому що наступний крок санкцій стосуватиметься членів сім’ї, дуже чутливих моментів для Путіна і його оточення. Але хто наважиться йому сказати «Так чорт з ним, з цим Кримом!», я не знаю. Ніхто не думає про майбутні трибунали і всі розраховують, що це все як-небудь потім розсмокчеться. А ось сьогоднішні проблеми, відсутність грошей – це для них серйозно.

Стає очевидним, що в команді Путіна починається істерика. Про це свідчать гучні відставки, викриття. Для мене зрозуміло, що недавняісторія з дачею Дмитра Медведєва висмоктана з пальця, це наїзд однієї частини команди на іншу, спроба дискредитувати.

І те, що сталося з Twitter Медведєва, і його заява про Крим – це натяк. Він же не може сказати відкрито, оскільки Медведєв – виконавець, причому дрібний, якому говорять щось на зразок «Діма, принеси чай». Але він відображає позицію оточення, яке в жаху від всіх авантюр Путіна, де багато розумних і прагматичних людей, які розуміють, що їм Крим не потрібен. Для них це все – шалені витрати, втрата іміджу і страшні санкції.

У санкціях дуже важливий психологічний момент. Інвесторам повідомили, що Росія – країна-вигнанець, і для них цього достатньо. Будучи в Америці, я обговорював з великими компаніями можливість інвестицій, але великі західні компанії побоюються йти на російську територію, бо це величезні втрати для іміджу

Обговорення переговорів почнуться вже найближчим часом. В оточенні Путіна не хочуть втрачати гроші, не хочуть до Гааги, там є люди, які здатні прогнозувати ситуацію, і, наскільки я розумію, готові ризикнути своєю репутацією в очах Путіна для того, щоб спробувати умовити його повернути назад контроль над ситуацією.

З їх точки зору, сьогодні контроль над ситуацією втрачено. Всі зусилля, пов’язані з зупинкою санкцій, врегулюванням проблем у відносинах із Заходом, – все це більше не працює. Наприклад, з Сирією не вийшло. Це повинен був бути вихід на міжнародну арену, верхи на білому коні в ролі визволителя. Але він (Путін, – ред.) зробив ставку не на те й перетворився в очах міжнародної громадськості на дрібного шкідливого узурпатора, який просто капостить. Ну і крім того, що капостить, ще і порушує основоположні принципи людства, права людини.

Переговори по Криму вигідні, насамперед, самому Путіну, хоча на початку процесу він, як завжди, буде шалено торгуватися. Навіть сам початок обговорення вже є предметом торгів. Є дуже багато питань, за якими він може торгуватися: це і схід України, і Грузія, і Придністров’я.

Є небезпека для влади, є небезпека для самого Путіна, для його оточення, тому в цьому його порятунок, адже потрібно вирішувати економічні проблеми, які не вирішуються самі собою.

Я думаю, все це почнеться після виборів у Сполучених Штатах Америки. Поки Путін грає на боці Дональда Трампа, і він пов’язаний, мабуть, якимись зобов’язаннями. Але я думаю, що відразу після 8 листопада процес переговорів почнеться.