Тарифи ТЕС зростуть аж на 120%! Жителі України це оплатять з власних кишень!
Енергетичний регулятор в Україні, Нацкомсія з питань енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), знову планує підняти тариф для теплової генерації. Цього разу майже на 25%. У разі такого прийняття рішення, тарифи ТЕС зростуть вже аж на 120% з початку 2016 року. Це ставить під сумнів не просто незалежність та професійність недореформованої Комісії, але й елементарну адекватність.
НКРЕКП вирішило зробити вже черговий після прийняття скандальної методики «Роттердам+» подарунок для ТЕС, який оплачуватимуть всі жителі України із власних кишень. Тому хотілось би ще раз донести до громадян факти про заангажованість та безпідставність подібних рішень енергорегулятора.
Чотири неправди
Необхідно пригадати, що обіцяв у своїй презентації голова НКРЕКП Дмитро Вовк у червні 2016 року, коли була представлена методика «Роттердам+», введена ще у квітні 2016 року. Нагадаю, ця формула, чинна досі, передбачає включати у вартість вугілля неіснуючі витрати на його транспортування з порту в місті Роттердамі. Це дозволило акумулювати значні кошти для галузі теплової генерації, три чверті якої контролює корпорація ДТЕК Ріната Ахметова.
Те, наскільки правдивими виявились обіцяні тарифом золоті гори для енергетичної безпеки країни – просто шокує.
Перше – незалежність у поставках від зони АТО.
Вже ні для кого не секрет, що з квітня 2016 року до січня 2017 року поставки антрациту насправді йшли винятково із зони АТО, тобто ніякої незалежності не було. В підтвердження цього, за результатами обшуку в приміщенні НКРЕКП, проведеного НАБУ 17 серпня 2017 року, вилучено документи, відповідно до яких, в Україну імпортувалися лише 3% вугілля. І це при тому, що тариф застосовувався до всіх 100%. Маємо неправду №1.
Друге – відсутність проблем накопичення вугілля.
Станом на 1 листопада цього року, фактичні запаси вугілля на складах становлять менше 50% від плану, затвердженого Міністерством енергетики.
Тобто проблеми є – і маємо неправду №2.
Третє – відсутність ручного режиму управління.
Що робить Регулятор, щоб усереднити вплив високого тарифу для ТЕС на середньоринкову оптову ціну? НКРЕКП просто зменшує тарифи Укргідроенерго та Енергоатому.
Нагадаю, що у нас тариф Енергоатому і так більш ніж у 3 рази нижчий, аніж тариф теплової генерації. І це при тому, що занижування тарифу ставить під загрозу їхню безпечну експлуатацію. Адже інвестиційна складова перебуває на рекордно низькому рівні 7,7%. Такого ніколи не було в історії української енергетики до періоду діяльності цього недореформованого незалежного регулятора. Окрім цього, тарифи для атомної енергетики були знижені, але кінцева ціна для споживача пропорційно до цього знижена не була. Таким чином, з’явилися вільні гроші, які за замикаючим балансуючим принципом тепер ідуть тепловій генерації додатково як «плата за потужність». Тобто теплова генерація додатково до встановленого тарифу за формулою Роттердам+ отримає 650 млн. грн., з яких 500 млн. грн. стане прибутком ДТЕК Ріната Ахметова.
Це неправда №3, адже ручне регулювання і надалі зберігається. І я обов’язково зроблю з приводу таких рішень звернення до відповідних органів.
Четверте – Дмитро Вовк обіцяв, що формула «Роттердам+» надасть можливість збалансувати роботу державних шахт та виділяти менше бюджетних коштів на закриття неприбуткових шахт.
І це виявилось неправдою. По-перше, у бюджеті і далі закладено біля 2 млрд грн на підтримку вугільної галузі, і міністр недавно просив ще додатково мільярд, бо не вистачає.
По-друге, видобування державних шахт складає лише 10% від загального, але і воно знизилось у цьому році на 15%. Нічогенько так «збалансували» роботу державних шахт.
По-третє, майже кожен місяць шахтарі якоїсь із державних шахт страйкують через невиплати зарплат. Заборгованість працівникам у багатьох випадках складала по 2-3 місяці. Навіть на «Павлоградвугілля», приватній шахті ДТЕКу, зарплати шахтарів за 2016 рік виросли лише на 9,7%, що є показником, меншим за обсяги інфляції. І це при тому, що тарифи на електроенергію для теплової генерації виросли аж на 41%!
Так що коли нам знову починатимуть розказувати про нещасних шахтарів, яким важко працюється, тому, мовляв, давайте підвищимо тариф – ми маємо чітко розуміти, що добробут шахтарів перебуває в нижній частині списку пріоритетів для подібних «агітаторів» за високі тарифи для ТЕС. Адже ці додаткові кошти насправді відійдуть далеко не злиденному керівництву та власникам корпорацій, що за копійки експлуатують важку працю цих людей.
Скомпрометований регулятор
Як бачимо, енергетичний регулятор забрехався. Бо жодне з обіцяного на користь формули «Роттердам +» не відповідає дійсності. Куди насправді пішли гроші від формули «Роттердам+»? Чому не відслідковуються використання тарифних коштів? Як пояснити такий значний розрив у тарифах для атомної галузі та ТЕС? Чому в нас проблеми з накопиченням вугілля? І найголовніше запитання: а де реальні підстави збільшення тарифу для генерації?
Так, одним з аргументів НКРЕКП на користь підвищення тарифу є перегляд ціни на вартість фрахту (транспортування морем та перевалка у порту) вугілля з порту Роттердам до України. Згідно із ним, Регулятор планує збільшити ціну на 28,5% до майже 19 дол. за тону. І це при тому, що жодної тонни вугілля в Україну з Роттердаму не транспортувалось. Тобто у тарифи будуть закладатися неіснуючі затрати і штучно завищуватиметься ціна електроенергії. Таким чином, чергове рішення про збільшення тарифу для генерації означатиме збільшення соціальної напруги через зростання цін на товари на послуги, де закладена вартість електроенергії, зокрема – тарифів на воду.
Саме тому можна констатувати, що місія незалежного регулювання енергетичної галузі країни Регулятором належно не виконується. Постійне безконтрольне підняття тарифів; преференції окремим галузям, що належать олігархам; невідслідковування використання тарифних коштів – усе це в підсумку призводить до того, що Регулятор втрачає мандат довіри в учасників ринку і легітимність його рішень суттєво підважується.
Вже від 26 листопада в НКРЕКП не буде кворуму (не в останню чергу і через затримки з боку Президента у делегуванні членів до конкурсної комісії з відбору нових членів НКРЕКП по його квоті). Багато важливих технічних рішень не прийнято, тому така затримка може бути використана як формальна причина для ініціювання змін до закону про НКРЕКП, щоб, або зменшити кворум із чотирьох членів до трьох (при загальній передбаченій кількості комісіонерів сім осіб) або взагалі відмінити принцип ротації членів НКРЕКП.
Подібні рішення, безумовно, послаблять незалежні позиції регулятора. Однак лобісти підвищення тарифів для ТЕС, яким вигідні для них рішення напівмертвого регулятора страх як потрібні, про такі абстрактні для них речі, вочевидь, не замислюються.
.