НОВІ КОМУНАЛЬНІ ПРАВИЛА: УКРАЇНЦІ НЕ РОЗУМІЮТЬ, НАВІЩО ЗДАЛИСЯ ЛІЧИЛЬНИКИ НА БУДИНОК

Значно розумніше та ощадливіше сплачувати за індивідуальним приладом.

Нові комунальні правила вимагають наявності загальних лічильників на тепло і воду в кожному будинку. Відповідний звстановлює нові правила нарахування платежів за опалення і водопостачання, а серед мешканців багатоповерхівок уже пішли чутки про те, що платити доведеться за сусідів, ідеться в сюжеті ТСН

Ми пробираємося в підвал столичної багатоповерхівки. Труби опалення, холодної і гарячої води. “Он він!”, – керівник кооперативу пан Олександр показує загальнобудинковий лічильник на воду від “Київенерго”. Звичний прилад для Києва – дивина для решти України. Але вже за півтора року такі мають встановити в кожній багатоповерхівці. У будинку пана Олександра загальний лічильник стоїть чотири роки, і він уже знає, чи будемо платити більше.

Постачальник доправляє воду тільки до будинкового лічильника. Що далі – вже не його проблеми, бо гроші братиме за отим єдиним показником. Якщо в десятиквартирному будинку кожен використав 1 куб води за власним лічильником – разом 10, а загальний накрутив 11, то зайвий куб називають втратами і розподіляють на всіх жителів додатково.

Позбутися втрат – глобальна місія нового закону. “Вода використовується в будинках для того, щоб помити сходові клітки. Якщо ми використовуємо на полив прибудинкової території, то ми повинні обліковувати всю цю кількість води. Друге – в нас є проблемні будинки, де вода тече в підвали. Лічильник на вході в будинок – і якщо в будинок тече вода, то всі знають, що в їхній спільній власності не все гаразд”, – пояснює логіку закону нардеп Олена Бабак.

ТСН побувала в одному з будинків, де не все гаразд уже два місяці – у підвалі води по щиколотки. І мешканці певні – поки що за це не платять, бо нема лічильника. Однак у підвалі його несподівано для всіх знаходять – він працює на повну. “Гаряча лінія мера не допомагає. Жек теж, аварійна теж. Я не знаю, куди ще звертатися. Жек посилається на те, що це не їхня відповідальність”, – кажуть місцеві у відчаї.

Закон пропонує вираховувати суму втрат і стягувати її з керуючої компанії, і так змушувати латати дірки. На трубу, з якої поливають квіти чи беруть воду на прибирання, ставити окремі лічильники – і тоді все зійдеться. Досвід нашого пана Олександра – голови кооперативу – інший. Труби нові, підвал сухий, вода на полив порахована – а різниця між квартирними і будинковим лічильниками лякає. “За три місяці 8 тисяч гривень виставляють. Звідки вони беруть? Зі стелі?”, – не розуміє чоловік.

А тепер повернімося до нашого десятиквартирного будиночка. Якщо в одній сім’ї не буде лічильника, а загальний прилад накрутив 11 кубів води, то сума квартирних – 9. Закон обіцяє, що сім’я без лічильника не платитиме усю різницю. Від 2-х кубів мають відняти загальні втрати – за коефіцієнтами і формулами, які поки що не затвердили. Тож скільки зрештою вийде – ще не знає ніхто.

У будинку пана Валерія поставили загальний лічильник. Чоловік трохи платив по ньому, доки не встановив облік у квартирі. Один лічильник коштує до 300 гривень, але повністю себе виправдовує. “Я сплачую разів у три-чотири менше”, – підрахував чоловік.

Загальні лічильники в регіонах мають з’явитися до осені наступного року. За їх встановлення і обслуговування платитимуть власники квартир усі гуртом – на виплат на 5 років. За дуже приблизними підрахунками нардепів, сума щомісячної платіжки збільшиться на 5 гривень – це крім оплати водовтрат. Навіщо їм таке щастя – власники квартир переважно не розуміють.