Дострокового проведення місцевих виборів не буде?
Розгляд змін до Конституції щодо змін адміністративно-територіального устрою почнеться не раніше початку наступної сесії Верховної Ради (ВР) – в лютому 2020 року. Це означає, що президент Володимир Зеленський і партія “Слуга народу” повністю і публічно відмовилися від дострокового проведення місцевих виборів, які тепер відбудуться за планом – восени наступного року.
Про плани монобольшості у Верховній Раді (ВР) щодо внесення змін до Основного закону стало відомо із заяви голови підкомітету з питань соціальної політики АПК, розвитку сільських територій, науки і освіти комітету ВР з питань аграрної та земельної політики Дмитра Костюка (фракція “Слуга народу”), яке він зробив 7 листопада на круглому столі” Розвиток села за допомогою сільських громад: новації в політиці”, який провів парламентський комітет з питань аграрної та земельної політики.
Костюк представив на круглому столі концепцію проекту змін до Конституції в частині територіальної організації влади та місцевого самоврядування. “Прийняття цих змін до Основного закону забезпечить незворотність процесу децентралізації влади та реформи місцевого самоврядування”, – додав народний депутат.
Він сказав, що основні напрямки змін до Конституції стосуються “чіткої системи адміністративно-територіального устрою, закріпленні ефективної системи місцевого самоврядування, введення інституту префекта в системі виконавчої влади та забезпечення матеріальної та фінансової основи місцевого самоврядування”.
Керівник Директорату з питань розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою Міністерства розвитку громад і територій Сергій Шаршов нагадав, що концепція реформи місцевого самоврядування була прийнята 1 квітня 2014 року було ухвалено.
Ця концепція ділиться на кілька частин, деякі з яких реалізовані, а деякі – ні, зазначив чиновник. Частина концепції стосується децентралізації влади.
“Перш за все, це стосується питання, пов’язаного з діяльністю державних місцевих адміністрацій. Зараз більшість функцій і повноважень зосереджена в державних місцевих адміністрацій. До сих пір районні та обласні державні адміністрації розробляють бюджети, плани економічного і соціального розвитку. Потім реалізація цих важливих стратегічних документів, пов’язаних з розвитком територій, знову ж передається в районні або обласні державні адміністрації, де їх успішно або неуспішне виконують. Така система закладена в Конституції, і її потрібно міняти “, – сказав Сергій Шаршов.
На його думку, в Основному законі також треба врегулювати можливість створення органами місцевого самоврядування виконавчих комітетів або виконавчих органів. Зараз ці функції виконують обласні та районні держадміністрації.
Нагадаємо, Кабмін Олексія Гончарука пропонує виключити обласні ради з процесу затвердження перспективних планів об’єднання громад, про що 1 листопада в рамках “Години запитань до уряду” у ВР повідомила міністр регіонального розвитку Олена Бабак.
Після реформування органів місцевого самоврядування базового рівня і створення заможних громад уряд планує переформатувати (укрупнити) райони, оптимізувати райдержадміністрації та створити на їх базі префектури. А облради зможуть створити виконкоми.
Зараз Кабмін, за словами Бабак, розробляє зміни по адміністративно-територіального устрою, в результаті яких ключовими утвореннями стануть об’єднані територіальні громади (ОТГ). А префект буде забезпечувати нагляд за законністю рішень органів місцевого самоврядування та територіальних органів центральних органів влади. Префект не братиме участі в розподілі місцевих фінансів, оскільки все ОТГ будуть безпосередньо співвідноситися з держбюджетом.
Нагадаємо, керівник Офісу президента Андрій Богдан ще в липні ц.р. говорив, що місцеві вибори логічно проводити після завершення територіально-адміністративної реформи.
Перший заступник голови фракції “Слуги народу” в ВР Олександр Корнієнко також заявляв, що проведення місцевих виборів стане можливим після завершення територіально-адміністративної реформи.
“Якщо вдасться завершити реформу децентралізації трохи швидше, відповідно, з завершеною реформою зволікати не до чергових виборів (у жовтні 2020 року), можливо, немає сенсу”, – говорив в серпні Корнієнко, якого 10 листопада на з’їзді “Слуги народу” планується обрати головою партії.