Бюджет-2017: медицина – за бортом

Уже в наступному році наша медицина буде жити і працювати по-новому. Принаймні так стверджує керівництво Міністерства охорони здоров’я. Мало не щодня з’являються анонси нових реформ, проектів і схем, які зроблять медичну допомогу якісною і доступною. Зміниться все – статус медичних установ, умови оплати праці медиків, маршрути хворих, схеми фінансування – обіцяють змусити гроші таки ходити за пацієнтом.

Стартувати планують різко – не встигнемо викинути новорічні ялинки, як почнеться велике реформування. Дуже хочеться вірити, що цій команді все ж вдасться зрушити реформи з мертвої точки. Будь-які плани, якщо вони стосуються кардинального оновлення системи, повинні мати міцну фінансову основу. Чи стане такою опорою для медичної галузі державного бюджету в наступному році?

Що обіцяє уряд Державний бюджет на 2017 року в Кабінеті міністрів вважають чесним і реалістичним. Загальний обсяг видатків для Міністерства охорони здоров’я становитиме 62 млрд грн. Це більше, ніж в попередні роки. Так, в 2015 р сума становила 57 млрд грн, а в 2016-м – 56 млрд грн. З чим можна порівняти ці витрати, щоб оцінити турботу уряду про здоров’я народу? Наприклад, з витратами на субсидії. У наступному році на них буде витрачено 51 млрд грн, що 25% більше, ніж цього року. Як видно з проекту бюджету, держава намагається перекласти “комунальне ярмо” на місцеві громади. У наступному році вони повинні знайти майже 4 млрд грн, щоб оплатити рахунки установ охорони здоров’я і освіти за комунальні послуги та енергоносії. В уряді вважають досягненням те, що в 2017 р медична галузь отримає на 6 млрд грн більше в порівнянні з нинішнім роком.

На яку користь можуть сподіватися пацієнти і медики після новорічної ялинки? В експертному середовищі радять не фантазувати, а зайнятися простою арифметикою: 6 млрд грн – це не дотягує навіть до 10%, а офіційні показники інфляції становлять 12% (2016 г.) і 8,1 (прогноз на 2017-й). Індексація, як відомо, не проводилася, комунальні та інші борги накопичуються. Як розподілятимуть “медичні” мільярди? Планується підвищити фінансування апарату МОЗ – обіцяно виділити понад 14 млрд грн, що майже на 35% більше, ніж в цьому році. На закупівлю ліків дадуть на 2 млрд грн більше. Але розподіл за цільовими програмами очікується дуже нерівномірним: одні категорії хворих отримають майже 100% медикаментів, інші повинні будуть розраховувати тільки на власний бюджет. Така перспектива викликала обурення членів профільного комітету парламенту, які провели обговорення проекту бюджету-2017 і підготували ряд поправок. Але про це трохи пізніше. Не влаштовує депутатів і позиція керівництва МОЗ: воно, на їхню думку, не відстоює інтереси галузі, не приймає активної участі в бюджетному процесі. В.о. міністра охорони здоров’я У.Супрун, виступаючи на засіданні комітету, пояснила свою позицію тим, що “у МОЗ немає зауважень до проекту бюджету. Головне питання, яке треба вирішити, стосується передачі 30 об’єктів охорони здоров’я на фінансування з місцевих бюджетів. Ми повернули їх на свій баланс , але питання фінансування залишається невирішеним “. Це окрема, досить цікава історія. Колишнє керівництво МОЗ підписало документи про передачу більше 30 установ на баланс місцевих громад. Відповідно, їх фінансування не включили в бюджет МОЗ на 2017год. У цьому списку – десяток спеціалізованих санаторіїв на морському узбережжі Одеси і області, кілька санаторіїв Прикарпаття, Запорізької та Київської областей, а також унікальна Українська алергологічна клініка в Солотвині на Закарпатті, спеціалізовані медичні центри матері та дитини і навіть Науково-практичний центр телемедицини Міністерства охорони здоров’я. У цих закладах оздоровлювалися діти і дорослі, хворіють на туберкульоз, астму, ДЦП та іншими недугами, проходили реабілітацію чорнобильці та ін. Державна власність вартістю в десятки мільярдів гривень, очевидно, швидко перейде в приватні структури. Навряд чи місцеві бюджети зможуть їх фінансувати в належному обсязі. Та й чи захочуть, якщо є можливість тихо приватизувати десятки гектарів землі на узбережжі моря чи в Карпатах, – ці санаторії багато років відбиваються від рейдерських атак. Незважаючи на листи МОЗ та звернення профільного комітету парламенту, Мінфін так і не знайшов 672 млн грн для їх фінансування. Перше читання проекту бюджету, на жаль, теж нічого не змінило. Чого домагається профільний комітет парламенту На думку депутатів, скромні витрати на медичну галузь можуть привести не тільки до погіршення ситуації в медицині, але і до соціального вибуху. Після обговорення проекту бюджету комітет охорони здоров’я ВРУ вирішив, що підтримувати його не буде. Рішучу позицію зайняла глава комітету Ольга Богомолець, яка заявила, що Кабмін повинен переглянути фінансування охорони здоров’я: “Якщо знайшли понад 150 млрд грн на війну, то повинні знайти кошти і на медицину, в тому числі на військову. Не можна так заощаджувати на системі охорони здоров’я, яка зберігає життя і здоров’я людей “. Проаналізувавши, скільки коштів буде направлено на цільові програми, закупівлю ліків та обладнання, на розвиток екстреної медицини, підвищення заробітної плати медиків, депутати назвали ситуацію катастрофічною. Навіть збільшення на 2 млрд грн витрат на придбання ліків покриває потребу всього на 30-35%. Виняток – програми лікування хворих на ВІЛ / СНІД і туберкульозом, які будуть забезпечені майже повністю. Інші категорії хворих виявляться в дуже складній ситуації. Так, дитячий гемодіаліз буде профінансований за все на 32% від реальної потреби; лікування хворих на вірусні гепатити В і С – на 23; дорослих онкохворих – на 15; медикаментозна підтримка пацієнтів до і після трансплантації – на 23%. Люди з серцево-судинними та судинно-мозковими патологіями, тобто з інфарктами і інсультами, будуть забезпечені ліками лише на 24% від реальної потреби. При тому, що саме ці захворювання є найголовнішою причиною високої смертності населення України. Мінфін не знайшов коштів на лікування дітей – декількох категорій Орфа хворих, ДЦП тощо, а також пацієнтів з гемофілією, нефрологічними патологіями, психоневрологічними розладами. На думку заступника голови комітету Олега Мусія, ситуація буде загострюватися ще й через те, що в місцевих бюджетах немає достатньо коштів, щоб оплачувати медичним закладам комунальні послуги. “Керівництво МОЗ, – вважає О.Мусій, – абсолютно не відстоює інтереси охорони здоров’я. В.о. міністра Уляна Супрун переконана, що завдяки субвенції місцевим бюджетам регіони зможуть закупити більше ліків і збільшити фонд оплати праці. Яким чином, якщо субвенція становить близько 2 , 5 млрд грн, а на комунальні та інші обов’язкові платежі треба додатково знайти понад 4 млрд грн? Вперше за останні роки уряд виділив на охорону здоров’я всього 2,7% ВВП. Згідно з рекомендаціями ВООЗ та ЄС, фінансування медичної галузі має становити не менше 5% ВПП . Особливо це важливо для країн, де проводяться реформи. Якщо показник буде менше 3% ВВП, це призведе до руйнування системи охорони здоров’я. Щоб галузь нормально діяла і мала перспективи для поновлення і розвитку, фінансування має бути в межах 140 150 млрд грн “. За підрахунками, для того щоб повністю закупити ліки в рамках цільових програм, необхідно майже 13 млрд грн. Якщо цих коштів не буде в держбюджеті, їх змушені будуть знайти в своїх кишенях пацієнти, які за сумісництвом є платниками податків в той же бюджет. На бюджетному “Титаніку” – і медики, і пацієнти У медичних колах, після детального вивчення статей та таблиць, склали свою думку про “чесному бюджеті-2017”. Якщо раніше головний кошторис країни називали бюджетом виживання, то зараз – бюджетом поховання. Можна трохи делікатніше – руйнування. Руйнування тих залишків системи охорони здоров’я, які ще якимось дивом збереглися. Що найбільше турбує медиків? Перш за все – відсутність чіткої програми діяльності галузі як на наступний рік, так і на перспективу. Лікарям доводиться працювати в досить непростих умовах. Мова йде не тільки про мізерній зарплаті, але й про можливість реалізувати свої знання і вміння в лікувальних закладах, база яких формувалась чверть століття тому. Ті, хто втомився чекати змін на краще, встали в чергу за візами – в цьому році відтік медиків на роботу за кордоном досяг рекордних показників. Навіть в КМДА нарешті помітили, що кількість вакансій лікарів і медичних сестер в київських лікарнях зростає майже щодня. Якщо “швидка” привозить хворого вночі, в більшості випадків йому доведеться чекати допомоги до ранку, адже на все відділення одна медсестра, і пів-лікаря – оскільки один доктор змушений чергувати на два відділення. З ким будуть реформувати охорону здоров’я, якщо в селах закриваються останні ФАПи, а в райлікарнях більше половини лікарів – передпенсійного і пенсійного віку? За найскромнішими підрахунками, дефіцит лікарів перевищує 42 тисячі, а медсестер – понад 100 тисяч. Хіба що вдасться заманити в провінцію випускників медуніверситетів. Але мотивація у вигляді заробітної плати 2-2,5 тис. Грн на місяць чи стане привабливою для молодих фахівців. Зарплата медиків уже вкотре потрапила в зону бюджетної турбулентності, в результаті чого обіцяне підвищення розтануло в повітрі. У проекті держбюджету мова йшла про підвищення заробітної плати педагогам і медикам на 30%. Згодом уточнили, що медикам вистачить і 20%. А після першого читання залишилося всього 11%, що не перекриє навіть показників інфляції. У профільному комітеті обурювалися, коли члени уряду стверджували, що лікарі отримують понад 6 тис. Грн в місяць. На думку депутатів, це явне перебільшення. Звичайно, є частина досвідчених фахівців, перш за все хірургів, у яких зарплата висока. Але переважна більшість лікарів і медичних сестер, щоб хоч якось прожити, змушені працювати і на півтори ставки, і після виходу на пенсію. Власне, про це свідчить і рівень пенсій пересічних медиків. Схоже, на цю проблему звернули серйозну увагу в Міністерстві охорони здоров’я. В рамках реформування, яке має розпочатися вже в січні, заробітна плата сімейного лікаря повинна зрости до … 19-50 тис. Грн на місяць. Принаймні, саме такі цифри почули медики під час презентації реформи. Інформацію про те, як і коли вони зможуть отримувати такі гроші, очевидно, слід шукати в проекті бюджету на наступний рік. За словами заступника міністра фінансів С.Марченко, коштів, запланованих для охорони здоров’я, цілком достатньо. Адже як не збільшуй бюджет медицини, гроші все одно підуть на утримання мережі лікувальних закладів і зарплату лікарям. Схоже, обіцяні реформи поки не матимуть фінансової підтримки. Чиновник радить спочатку зробити кілька кроків у цьому напрямку, а вже потім просити грошей. З ним цілком солідарний і заступник міністра охорони здоров’я П.Ковтонюк, що відповідає за нововведення в системі МОЗ. Він переконаний, що зараз майже 60% бюджету охорони здоров’я витрачається на зарплати, складові 1,5-2 тис. Грн. Навіть якщо вдасться в два рази збільшити бюджетне фінансування, то майже все піде на зарплати, які піднімуться до 3-4 тис. Грн. На думку чиновника, без структурних змін бюджет і надалі буде виконувати лише функцію підтримки системи охорони здоров’я. А насправді суть реформи полягає в тому, щоб бюджет використовувався інакше: гроші повинні спрямовуватися на конкретні послуги для конкретного пацієнта. Не виключено, що такий підхід в наших реаліях тягне на ноу-хау. Гроші, ймовірно, будуть ходити за пацієнтом, а вже той буде платити лікарям за медичну допомогу. Питання тільки в тому, на що вистачить цих грошей, якщо в бюджеті на охорону здоров’я громадянина передбачено 1800 грн на рік. А хто буде здійснювати “функцію підтримки” для лабораторної мережі, діагностичних відділень, екстреної допомоги, тублікарнях і т.п.? Багато років поспіль в бюджет не включають фінансування таких статей, як технічне обслуговування, повірка та ремонт медичного обладнання та апаратури. Не виняток і бюджет-2017. В таких умовах хворі не можуть отримати якісну діагностику та лікування, що призводить до неправильних діагнозів і лікарських помилок, а часом закінчується і летальними випадками. Навіть в столиці більшість діагностичного та операційного обладнання працює по 18-20 років і більше. Нові рентген-апарати, УЗД, мамографи, МРТ – ще треба пошукати. Дихальна апаратура, без якої не можуть функціонувати Оперблок і реанімаційні, за словами лікарів, рве легені, але замінити її нічим. У багатьох клініках по 6-18 місяців простоюють МРТ, КТ, ангіографи і інше дороге устаткування – не вистачає коштів на ремонт і заміну блоків. Про яке впровадження міжнародних стандартів і протоколів, визначенні вартості різних видів медичної допомоги йдеться, якщо немає елементарних умов для тих методів діагностики і лікування, якими вже давно користується весь світ? .. Проект бюджету викликав велику тривогу в медичних колах. Вікторія Коваль, голова профспілки працівників охорони здоров’я України, звернулася до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана із закликом провести зустріч за участю керівництва МОЗ, НАМНУ та представників галузевої профспілки для обговорення проблем, що дестабілізують роботу медичної галузі та створює соціальну напругу. У листі, зокрема, зазначено, що “норми і положення проекту Закону України” Про Державний бюджет України на 2017 рік “щодо забезпечення соціальних стандартів, рівня фінансування охорони здоров’я, підвищення заробітної плати її працівникам і проведення реформи галузі профспілка вважає, що не відповідають Конституції України, законодавству і реальним потребам галузі. Неузгоджені підходи до реформування системи охорони здоров’я ми сприймаємо як національну загрозу “. Профспілка, що поєднує майже мільйон медиків, вірить, що прем’єр-міністр, який неодноразово підкреслював, що реформа охорони здоров’я є одним із пріоритетів діяльності уряду, їх почує, і така зустріч відбудеться. Добре б встигнути до затвердження проекту бюджету – медики все ще сподіваються, що уряд знайде додаткові кошти на розвиток галузі, яка стосується кожної сім’ї.Уже в наступному році наша медицина буде жити і працювати по-новому. Принаймні так стверджує керівництво Міністерства охорони здоров’я. Мало не щодня з’являються анонси нових реформ, проектів і схем, які зроблять медичну допомогу якісною і доступною. Зміниться все – статус медичних установ, умови оплати праці медиків, маршрути хворих, схеми фінансування – обіцяють змусити гроші таки ходити за пацієнтом. Стартувати планують різко – не встигнемо викинути новорічні ялинки, як почнеться велике реформування. Дуже хочеться вірити, що цій команді все ж вдасться зрушити реформи з мертвої точки. Будь-які плани, якщо вони стосуються кардинального оновлення системи, повинні мати міцну фінансову основу. Чи стане такою опорою для медичної галузі державного бюджету в наступному році? Що обіцяє уряд Державний бюджет на 2017 року в Кабінеті міністрів вважають чесним і реалістичним. Загальний обсяг видатків для Міністерства охорони здоров’я становитиме 62 млрд грн. Це більше, ніж в попередні роки. Так, в 2015 р сума становила 57 млрд грн, а в 2016-м – 56 млрд грн. З чим можна порівняти ці витрати, щоб оцінити турботу уряду про здоров’я народу? Наприклад, з витратами на субсидії. У наступному році на них буде витрачено 51 млрд грн, що 25% більше, ніж цього року. Як видно з проекту бюджету, держава намагається перекласти “комунальне ярмо” на місцеві громади. У наступному році вони повинні знайти майже 4 млрд грн, щоб оплатити рахунки установ охорони здоров’я і освіти за комунальні послуги та енергоносії. В уряді вважають досягненням те, що в 2017 р медична галузь отримає на 6 млрд грн більше в порівнянні з нинішнім роком. На яку користь можуть сподіватися пацієнти і медики після новорічної ялинки? В експертному середовищі радять не фантазувати, а зайнятися простою арифметикою: 6 млрд грн – це не дотягує навіть до 10%, а офіційні показники інфляції становлять 12% (2016 г.) і 8,1 (прогноз на 2017-й). Індексація, як відомо, не проводилася, комунальні та інші борги накопичуються. Як розподілятимуть “медичні” мільярди? Планується підвищити фінансування апарату МОЗ – обіцяно виділити понад 14 млрд грн, що майже на 35% більше, ніж в цьому році. На закупівлю ліків дадуть на 2 млрд грн більше. Але розподіл за цільовими програмами очікується дуже нерівномірним: одні категорії хворих отримають майже 100% медикаментів, інші повинні будуть розраховувати тільки на власний бюджет. Така перспектива викликала обурення членів профільного комітету парламенту, які провели обговорення проекту бюджету-2017 і підготували ряд поправок. Але про це трохи пізніше. Не влаштовує депутатів і позиція керівництва МОЗ: воно, на їхню думку, не відстоює інтереси галузі, не приймає активної участі в бюджетному процесі. В.о. міністра охорони здоров’я У.Супрун, виступаючи на засіданні комітету, пояснила свою позицію тим, що “у МОЗ немає зауважень до проекту бюджету. Головне питання, яке треба вирішити, стосується передачі 30 об’єктів охорони здоров’я на фінансування з місцевих бюджетів. Ми повернули їх на свій баланс , але питання фінансування залишається невирішеним “. Це окрема, досить цікава історія. Колишнє керівництво МОЗ підписало документи про передачу більше 30 установ на баланс місцевих громад. Відповідно, їх фінансування не включили в бюджет МОЗ на 2017год. У цьому списку – десяток спеціалізованих санаторіїв на морському узбережжі Одеси і області, кілька санаторіїв Прикарпаття, Запорізької та Київської областей, а також унікальна Українська алергологічна клініка в Солотвині на Закарпатті, спеціалізовані медичні центри матері та дитини і навіть Науково-практичний центр телемедицини Міністерства охорони здоров’я. У цих закладах оздоровлювалися діти і дорослі, хворіють на туберкульоз, астму, ДЦП та іншими недугами, проходили реабілітацію чорнобильці та ін. Державна власність вартістю в десятки мільярдів гривень, очевидно, швидко перейде в приватні структури. Навряд чи місцеві бюджети зможуть їх фінансувати в належному обсязі. Та й чи захочуть, якщо є можливість тихо приватизувати десятки гектарів землі на узбережжі моря чи в Карпатах, – ці санаторії багато років відбиваються від рейдерських атак. Незважаючи на листи МОЗ та звернення профільного комітету парламенту, Мінфін так і не знайшов 672 млн грн для їх фінансування. Перше читання проекту бюджету, на жаль, теж нічого не змінило. Чого домагається профільний комітет парламенту На думку депутатів, скромні витрати на медичну галузь можуть привести не тільки до погіршення ситуації в медицині, але і до соціального вибуху. Після обговорення проекту бюджету комітет охорони здоров’я ВРУ вирішив, що підтримувати його не буде. Рішучу позицію зайняла глава комітету Ольга Богомолець, яка заявила, що Кабмін повинен переглянути фінансування охорони здоров’я: “Якщо знайшли понад 150 млрд грн на війну, то повинні знайти кошти і на медицину, в тому числі на військову. Не можна так заощаджувати на системі охорони здоров’я, яка зберігає життя і здоров’я людей “. Проаналізувавши, скільки коштів буде направлено на цільові програми, закупівлю ліків та обладнання, на розвиток екстреної медицини, підвищення заробітної плати медиків, депутати назвали ситуацію катастрофічною. Навіть збільшення на 2 млрд грн витрат на придбання ліків покриває потребу всього на 30-35%. Виняток – програми лікування хворих на ВІЛ / СНІД і туберкульозом, які будуть забезпечені майже повністю. Інші категорії хворих виявляться в дуже складній ситуації. Так, дитячий гемодіаліз буде профінансований за все на 32% від реальної потреби; лікування хворих на вірусні гепатити В і С – на 23; дорослих онкохворих – на 15; медикаментозна підтримка пацієнтів до і після трансплантації – на 23%. Люди з серцево-судинними та судинно-мозковими патологіями, тобто з інфарктами і інсультами, будуть забезпечені ліками лише на 24% від реальної потреби. При тому, що саме ці захворювання є найголовнішою причиною високої смертності населення України. Мінфін не знайшов коштів на лікування дітей – декількох категорій Орфа хворих, ДЦП тощо, а також пацієнтів з гемофілією, нефрологічними патологіями, психоневрологічними розладами. На думку заступника голови комітету Олега Мусія, ситуація буде загострюватися ще й через те, що в місцевих бюджетах немає достатньо коштів, щоб оплачувати медичним закладам комунальні послуги. “Керівництво МОЗ, – вважає О.Мусій, – абсолютно не відстоює інтереси охорони здоров’я. В.о. міністра Уляна Супрун переконана, що завдяки субвенції місцевим бюджетам регіони зможуть закупити більше ліків і збільшити фонд оплати праці. Яким чином, якщо субвенція становить близько 2 , 5 млрд грн, а на комунальні та інші обов’язкові платежі треба додатково знайти понад 4 млрд грн? Вперше за останні роки уряд виділив на охорону здоров’я всього 2,7% ВВП. Згідно з рекомендаціями ВООЗ та ЄС, фінансування медичної галузі має становити не менше 5% ВПП . Особливо це важливо для країн, де проводяться реформи. Якщо показник буде менше 3% ВВП, це призведе до руйнування системи охорони здоров’я. Щоб галузь нормально діяла і мала перспективи для поновлення і розвитку, фінансування має бути в межах 140 150 млрд грн “. За підрахунками, для того щоб повністю закупити ліки в рамках цільових програм, необхідно майже 13 млрд грн. Якщо цих коштів не буде в держбюджеті, їх змушені будуть знайти в своїх кишенях пацієнти, які за сумісництвом є платниками податків в той же бюджет. На бюджетному “Титаніку” – і медики, і пацієнти У медичних колах, після детального вивчення статей та таблиць, склали свою думку про “чесному бюджеті-2017”. Якщо раніше головний кошторис країни називали бюджетом виживання, то зараз – бюджетом поховання. Можна трохи делікатніше – руйнування. Руйнування тих залишків системи охорони здоров’я, які ще якимось дивом збереглися. Що найбільше турбує медиків? Перш за все – відсутність чіткої програми діяльності галузі як на наступний рік, так і на перспективу. Лікарям доводиться працювати в досить непростих умовах. Мова йде не тільки про мізерній зарплаті, але й про можливість реалізувати свої знання і вміння в лікувальних закладах, база яких формувалась чверть століття тому. Ті, хто втомився чекати змін на краще, встали в чергу за візами – в цьому році відтік медиків на роботу за кордоном досяг рекордних показників. Навіть в КМДА нарешті помітили, що кількість вакансій лікарів і медичних сестер в київських лікарнях зростає майже щодня. Якщо “швидка” привозить хворого вночі, в більшості випадків йому доведеться чекати допомоги до ранку, адже на все відділення одна медсестра, і пів-лікаря – оскільки один доктор змушений чергувати на два відділення. З ким будуть реформувати охорону здоров’я, якщо в селах закриваються останні ФАПи, а в райлікарнях більше половини лікарів – передпенсійного і пенсійного віку? За найскромнішими підрахунками, дефіцит лікарів перевищує 42 тисячі, а медсестер – понад 100 тисяч. Хіба що вдасться заманити в провінцію випускників медуніверситетів. Але мотивація у вигляді заробітної плати 2-2,5 тис. Грн на місяць чи стане привабливою для молодих фахівців. Зарплата медиків уже вкотре потрапила в зону бюджетної турбулентності, в результаті чого обіцяне підвищення розтануло в повітрі. У проекті держбюджету мова йшла про підвищення заробітної плати педагогам і медикам на 30%. Згодом уточнили, що медикам вистачить і 20%. А після першого читання залишилося всього 11%, що не перекриє навіть показників інфляції. У профільному комітеті обурювалися, коли члени уряду стверджували, що лікарі отримують понад 6 тис. Грн в місяць. На думку депутатів, це явне перебільшення. Звичайно, є частина досвідчених фахівців, перш за все хірургів, у яких зарплата висока. Але переважна більшість лікарів і медичних сестер, щоб хоч якось прожити, змушені працювати і на півтори ставки, і після виходу на пенсію. Власне, про це свідчить і рівень пенсій пересічних медиків. Схоже, на цю проблему звернули серйозну увагу в Міністерстві охорони здоров’я. В рамках реформування, яке має розпочатися вже в січні, заробітна плата сімейного лікаря повинна зрости до … 19-50 тис. Грн на місяць. Принаймні, саме такі цифри почули медики під час презентації реформи. Інформацію про те, як і коли вони зможуть отримувати такі гроші, очевидно, слід шукати в проекті бюджету на наступний рік. За словами заступника міністра фінансів С.Марченко, коштів, запланованих для охорони здоров’я, цілком достатньо. Адже як не збільшуй бюджет медицини, гроші все одно підуть на утримання мережі лікувальних закладів і зарплату лікарям. Схоже, обіцяні реформи поки не матимуть фінансової підтримки. Чиновник радить спочатку зробити кілька кроків у цьому напрямку, а вже потім просити грошей. З ним цілком солідарний і заступник міністра охорони здоров’я П.Ковтонюк, що відповідає за нововведення в системі МОЗ. Він переконаний, що зараз майже 60% бюджету охорони здоров’я витрачається на зарплати, складові 1,5-2 тис. Грн. Навіть якщо вдасться в два рази збільшити бюджетне фінансування, то майже все піде на зарплати, які піднімуться до 3-4 тис. Грн. На думку чиновника, без структурних змін бюджет і надалі буде виконувати лише функцію підтримки системи охорони здоров’я. А насправді суть реформи полягає в тому, щоб бюджет використовувався інакше: гроші повинні спрямовуватися на конкретні послуги для конкретного пацієнта. Не виключено, що такий підхід в наших реаліях тягне на ноу-хау. Гроші, ймовірно, будуть ходити за пацієнтом, а вже той буде платити лікарям за медичну допомогу. Питання тільки в тому, на що вистачить цих грошей, якщо в бюджеті на охорону здоров’я громадянина передбачено 1800 грн на рік. А хто буде здійснювати “функцію підтримки” для лабораторної мережі, діагностичних відділень, екстреної допомоги, тублікарнях і т.п.? Багато років поспіль в бюджет не включають фінансування таких статей, як технічне обслуговування, повірка та ремонт медичного обладнання та апаратури. Не виняток і бюджет-2017. В таких умовах хворі не можуть отримати якісну діагностику та лікування, що призводить до неправильних діагнозів і лікарських помилок, а часом закінчується і летальними випадками. Навіть в столиці більшість діагностичного та операційного обладнання працює по 18-20 років і більше. Нові рентген-апарати, УЗД, мамографи, МРТ – ще треба пошукати. Дихальна апаратура, без якої не можуть функціонувати Оперблок і реанімаційні, за словами лікарів, рве легені, але замінити її нічим. У багатьох клініках по 6-18 місяців простоюють МРТ, КТ, ангіографи і інше дороге устаткування – не вистачає коштів на ремонт і заміну блоків. Про яке впровадження міжнародних стандартів і протоколів, визначенні вартості різних видів медичної допомоги йдеться, якщо немає елементарних умов для тих методів діагностики і лікування, якими вже давно користується весь світ? .. Проект бюджету викликав велику тривогу в медичних колах. Вікторія Коваль, голова профспілки працівників охорони здоров’я України, звернулася до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана із закликом провести зустріч за участю керівництва МОЗ, НАМНУ та представників галузевої профспілки для обговорення проблем, що дестабілізують роботу медичної галузі та створює соціальну напругу. У листі, зокрема, зазначено, що “норми і положення проекту Закону України” Про Державний бюджет України на 2017 рік “щодо забезпечення соціальних стандартів, рівня фінансування охорони здоров’я, підвищення заробітної плати її працівникам і проведення реформи галузі профспілка вважає, що не відповідають Конституції України, законодавству і реальним потребам галузі. Неузгоджені підходи до реформування системи охорони здоров’я ми сприймаємо як національну загрозу “. Профспілка, що поєднує майже мільйон медиків, вірить, що прем’єр-міністр, який неодноразово підкреслював, що реформа охорони здоров’я є одним із пріоритетів діяльності уряду, їх почує, і така зустріч відбудеться. Добре б встигнути до затвердження проекту бюджету – медики все ще сподіваються, що уряд знайде додаткові кошти на розвиток галузі, яка стосується кожної сім’ї.