Антикорупційна стратегія уряду: Як планують карати нечистих на руку чиновників

У європейських та американських партнерів виникли питання щодо прозорості обрання керівника САП. Уряд розробив та вніс на розгляд парламенту Антикорупційну стратегію України в період з 2020 до 2024 року. Документ важливий, адже з 2017 року стратегії боротьби з корупцією в країні не було.

В документі окреслені проблеми, які нині існують в Україні, і очікування від впровадження стратегії. Про норми Антикорупційної стратегії розповідаємо докладніше.

Антикорупційна стратегія України

На минулому тижні у Верховній Раді зареєстрували антикорупційну стратегію Кабінету міністрів.

Законопроєкт “Про засади державної антикорупційної політики на 2020–2024 роки” №4135 розміщений на сайті парламенту.

Головними принципами стратегії визначені:

• оптимізація функцій державних органів;
• цифрова трансформація і відкриті дані;
• зручні законні сервіси;
• нетерпимість до корупції серед громадян;
• невідворотність покарання.

Стратегія зосереджується на протидії та запобіганні корупції у восьми сферах.

Після того як Рада ухвалить стратегію, буде розроблена програма заходів для її виконання.

Зауважимо, в Україні немає основного стратегічного документа у сфері запобігання та протидії корупції майже три роки.

Які засади прописані в документі

Розроблена урядом стратегія базується на поєднанні двох підходів:

• подальше удосконалення загальної системи запобігання та протидії корупції (розділи ІІ та ІV проєкту Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки);
• мінімізація корупції у найбільш пріоритетних з точки зору подолання корупції сферах, в тому числі шляхом проведення найбільш успішних галузевих реформ (розділ ІІІ проєкту стратегії).

Положення документу також спрямовані на забезпечення невідворотності відповідальності за корупцію.

Автори документу переконані, що результати аналізу стану корупції в Україні, ефективності антикорупційної політики попередніх періодів, міжнародних стандартів та найкращих світових практик у сфері запобігання та протидії корупції дали змогу сформулювати такі основні принципи антикорупційної політики на 2020–2024 роки:

1) оптимізація функцій держави та місцевого самоврядування, реалізація якої передусім передбачає: усунення дублювання повноважень різними органами; тимчасове припинення реалізації малоефективних повноважень, які характеризуються високим рівнем корупційних ризиків; усунення випадків реалізації одним і тим же органом повноважень, поєднання яких створює додаткові корупційні ризики;

2) цифрова трансформація реалізації повноважень органами державної влади та місцевого самоврядування, прозорість діяльності та відкриття даних як основа для мінімізації корупційних ризиків у їх діяльності;

3) створення на противагу існуючим корупційним практикам більш зручних та законних способів задоволення потреб фізичних і юридичних осіб;

4) забезпечення невідворотності юридичної відповідальності за корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення, що створює додатковий стримувальний ефект для всіх суб’єктів правовідносин;

5) формування суспільної нетерпимості до корупції, утвердження культури доброчесності та поваги до верховенства права.

Координація реалізації стратегії та виконання заходів державної програми здійснюється Національним агентством з питань запобігання корупції у визначеному ним порядку.

Очікувані результати від дії Антикорупційної стратегії

Автори стратегії переконані, що збалансоване поєднання визначених підходів дасть змогу не лише знизити рівень корупції, підвищити довіру громадян до органів влади, а й суттєво прискорити темпи соціально-економічного зростання України.

Загалом в Антикорупційній стратегії, текст якої розміщений на сайті парламенту, прописані проблеми, пов’язані з корупцією, та результати, які мають бути досягнуті. Серед них варто відзначити:

• усунення корупційних ризиків у процедурах надання публічних послуг для громадян;
• зниження загального рівня толерування корупції в Україні;
• підвищення рівня обізнаності громадян, які усвідомлюють важливість стандартів доброчесної та етичної поведінки публічних службовців;
• удосконалення переліку суб’єктів декларування та процедур контролю і перевірки декларацій;
• удосконалення процедур створення, припинення та діяльності політичних партій;
• зменшення впливу приватних інтересів на політичні партії через надання їм фінансування;
• удосконалення системи контролю за діяльністю та фінансуванням політичних партій;
• забезпечення гарантій захисту викривачів та удосконалення порядку повідомлення про корупцію і розгляду такої інформації.

В Національному агентстві щодо запобігання корупції підкреслювали, що виконання стратегії дозволить заощадити Україні до 200 мільярдів гривень на рік.

Покарання за вчинення корупційних дій

В стратегії прописані три види відповідальності — дисциплінарна, адміністративна та кримінальна.

Варто зазначити, що порушення вимог антикорупційного законодавства на практиці не завжди розглядається як дисциплінарне правопорушення. Тож нині значна частина суб’єктів, на яких поширюється дія закону, уникає дисциплінарних стягнень.

Строки давності накладення дисциплінарних стягнень мають складати не менше трьох років з дня вчинення правопорушення.

Безвіз та фінансова допомога Україні під питанням?

Ситуацію з корупцією в Україні контролюють партнери в Європейському союзі та США. Так, там відреагували на рішення Верховної Ради, яка затвердила склад представників парламенту до комісії з проведення конкурсу для обрання керівників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Україну закликають забезпечити прозорий процес відбору керівників.

В США заявили, що від цього буде залежати подальша підтримка України.

Верховний представник Євросоюзу у закордонних справах і політиці безпеки Жозеп Боррель заявив, що загроза для безвізового режиму України з ЄС відсутня, адже Київ відповідає всім необхідним вимогам. При цьому він вказав на важливість подальшої ефективної та незалежної роботи антикорупційних органів та утримання від політизації правоохоронних органів.

Щодо обрання керівника САП та впливу цього на міжнародну підтримку України розповів і дипломат, у минулі роки віцепрем’єр-міністр та двічі – міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко.

Дипломат пояснив: “Якщо оберуть того, хто, дійсно, може бути абсолютно токсичним і зрозумілим з точки зору того, що він буде контрольований владою, це буде сигналом для Євросоюзу використовувати ті самі важелі впливу, які у них є”.

Водночас у Верховній Раді не вбачають тиску США та ЄС на Україну. Голова парламенту Дмитро Разумков переконаний, що САП має бути незалежною і повинна діяти в інтересах українського суспільства.