Україна веде війну на два фронти (світова преса)

Американське періодичне видання Chicago Tribune розмірковує над шляхами заохочення українського уряду до здійснення глибших антикорупційних реформ. Польське видання Rzeczpospolita пише про те, що західні санкції проти Росії за анексію Криму не спрацьовують. Британський часопис The Guardian на останньому прикладі висвітлює проблему релігійного розбрату між Київським та Московським патріархатом в Україні.

Американський часопис Chicago Tribune друкує статтю «Україна потребує допомоги США у боротьбі з корупцією». Чиказьке видання зазначає, що надавши Україні оборонне протитанкове озброєння, адміністрація Трампа здійснила важливий крок у напрямку допомоги Києву у плані захисту від російської агресії.

Далі часопис вказує, що адміністрація Білого дому має додати до цього поновлену і розширену програму допомоги у вишколі українських військових. Важливим моментом, як на чиказьку газету, також постає здійснення тиску на українське керівництво щодо проведення антикорупційних реформ.

Видання додає, що Україна нині веде війну на два фронти. Захищаючись від російських танків, ракет та артилерії на сході країни, українська держава веде війну проти корупції у середині суспільства. Нині, коли українське військо набирає сили і міці, чинячи спротив російським силам, корупція в Україні постає як найбільша загроза українському суверенітетові та євроатлантичним амбіціям Києва.

Chicago Tribune веде далі, пишучи, що Кремль розуміє цей момент краще за будь-кого. Кремлівські стратеги не врахували того, що російське вторгнення в Україну викарбує потужнішу українську національну тотожність і почуття громадянської відповідальності, надто поміж молодого покоління українців. Росія зробила з цього висновки, і там, де не спромоглися нічого зробити російські танки та гармати, російські політтехнологи нині покладають надії на потенційно потужнішу за зброю українську корупцію, яка має послабити Україну.

«Мета росіян проста. Використати корупцію для нацьковування українців один на одного, аби заблокувати шлях країни до європейської інтеграції. З наближенням президентських та парламентських виборів в Україні, Кремль концентрується на підтримці тих партій та політиків в Україні, яких можна легко купити за гроші. Тоді як кінцевою метою президента Росії Путіна є контроль над урядом у Києві, він також буде задоволений подрібненим і розділеним політикумом в Україні», – пише газета.

Американське видання підсумовує, що США мають дивитися у ширшу перспективу. На додаток до здійснення тиску на українську владу із заохоченням більш активного процесу боротьби з корупцією та наданням військової допомоги, Вашингтон має також чинити тиск на європейських партнерів та союзників із закликами наслідувати американський приклад у плані надання зброї Києву. Тут також йдеться про початок серйозних дискусій з ЄС щодо створення спеціального інвестиційного фонду для України як інструменту заохочення до проведення глибших антикорупційних реформ.

Впливове польське видання Rzeczpospolita вміщує матеріал «Україна погрожує західним компаніям». У підзаголовку повідомляється, що попри міжнародні санкції, на анексованому Москвою Кримському півострові нині цілком доступні всі західні товари.

У статті йдеться, що голова німецької дипломатії Зіґмар Ґабріель відвідав столицю України, аби продемонструвати підтримку Києва у конфлікті з Росією. Польський часопис додає, що у плані візиту Ґабріеля були навіть відвідини Донбасу, але цей пункт порядку денного було скасовано з причини, як офіційно було повідомлено, складних погодних умов.

Втім, як пише польське видання, багато що вказує, що атмосферу візиту дещо «охолодив» міністр закордонних справ України Павло Клімкін, який у розмові зі своїм німецьким колегою, підняв питання німецьких компаній, які ведуть бізнес з окупованим Росією Кримом.

«Існують німецькі компанії, такі як «Адідас» чи «Фольксваґен», які дозволяють своїм представника розглядати Крим як територію Росії. Ми маємо наміри і застосуємо щодо цих компаній не лише політичні а й правові методи», – заявив Павло Клімкін.

Rzeczpospolita пише, що загалом, попри запроваджені вже понад три роки санкції проти Росії за анексію Криму, які забороняють західним компаніям вести будь яку бізнесову діяльність на півострові, багато що вказує на те, що представники великих західних компаній не аж так надто всім тим переймаються. У Криму нині, попри всі санкції, вільно функціонують всесвітньовідомі компанії на зразок «Ніссан», «Тойота», «Пежо», «Міцубісі», «Мерседес-Бенц», «Фольксваґен», «Ауді», «Шкода». А це значить, як пояснює видання, що кримські ділери спокійно і далі продають найостанніші моделі авт цих компаній.

З посиланням на українську журналістку Анну Андрієвську, польський часопис пише, що кримські крамниці продають те саме, що й перед анексією. Тут можна придбати і найновіші «ґаджети» компанії «Аппл», а у місцевих кінотеатрах Криму демонструються найновіші західні фільми. Ця прикра ситуація свідчить про те, що санкції не спрацьовують, зауважує польска газета.

Один з провідних британських часописів The Guardian публікує статтю «Московська церква в Україні відмовляється поховати хлопчика з церкви Київського патріархату».

Видання пише, що загибель хлопчика, якого розчавив п’яний чоловік, що викинувся з восьмого поверху житлового будинку в Україні, висвітлила релігійний розбрат у православній країні. Йдеться про те, що церква Московського патріархату в Запоріжжі відмовилась відспівати дворічного хлопчика, який загинув на Новий Рік, бо того хлопчика було похрещено у церкві Київського патріархату.

Як зазначає британська газета, батько хлопчика навіть вдарив священника Московського патріархату у ході суперечки, яка лише загострила новий оберт протистояння між двома гілками головної віри в Україні. Видання додає, що це протистояння дедалі погіршилось від початку війни у Східній Україні.

The Guardian веде далі, пояснюючи, що православна церква Московського патріархату є значно більшою і домінантною у Запоріжжі, місті з 700 тисячами мешканців. Тоді як родина хлопчика, який загинув, коли його виводив з будинку його батько, належить до Київського патріархату. Батько хлопчика, Роман Поліщук, повідомив, що священник Московського патріархату сказав йому, що не буде служити на похороні.

«Священник сказав, що наша дитина не похрещена і наша церква – це балаган. Моя дружина заплакала і кинулась перед ним навколішки, проте це не допомогло»,– сказав Роман Поліщук.

Британське видання повідомляє, що священник Євген Молчанов заявив, що батько загиблої дитини вдарив його, а у церкві зав’язалась бійка. Зрештою, тіло дитини було віднесено для відспівування до церкви Київського патріархату, де цю дитину свого часу хрестили. Насамкінець газета посилається на речника Київського патріархату, який каже, що подібні випадки відбувалися і раніше, і лише спричинялися до розчарування поміж вірних в Україні.