Швидке створення антикорупційного суду не вигідне ані владі, ані опозиції, – Новак

Реакція українських політиків на вимогу Заходу про створення Антикорупційного суду, який би відповідав стандартам і вимогам донорів України, є цілком передбачуваною – вони намагаються усіляко затягнути цей процес. Причому ця реакція однакова і у влади, і у опозиції.

Про це розповів економіст Андрій Новак, інформує УНІАН.

Поведінка українських політиків зрозуміла, адже після створення Антикорупційного суду за стандартами Євросоюзу та США їх переважна більшість опиниться під загрозою відкриття проти них кримінальних справ з приводу економічних та інших злочинів. Тому вони максимально відтягують момент створення в Україні справжнього Антикорупційного суду.

Але уникнути створення такого суду в нашій країні не вдасться, тому що зараз це напряму пов’язано із продовженням фінансової підтримки України. Тож рано чи пізно, але цього року доведеться виконати цю вимогу Заходу – створити Антикорупційний суд і змусити його повноцінно працювати. Звичайно, за цей період затягування українські політики намагаються «сховати кінці в воду» у своїх справах, зокрема, перереєструвати свої офшорні компанії по декілька разів, аби ускладнити процес виявлення їхніх економічних злочинів.

Чи вдасться комусь із українських політиків виторгувати у Заходу якісь особливі умови, аби унеможливити порушення подібних кримінальних справ проти себе? Навряд чи. Хіба що це можливо у випадку президента, коли він перебуває на цій посаді. Адже президент користується недоторканістю, як і в усіх країнах. Але це тільки на період виконання ним його президентських обов’язків.

Проте якщо Антикорупційний суд не буде створений, то наслідки цього – прогнозовані. Україна буде змушена оголосити стан дефолту державного бюджету якщо не у 2018-му, то, максимум, у 2019 році.

Тому що, якщо не буде нових валютних вливань із різних джерел (передусім із МВФ, бо продовження співпраці з Фондом напряму пов’язане із продовженням надходження коштів від Євросоюзу; плюс Світовий банк уже прямо заявив, що працюватиме з Україною лише за умови виконання цієї вимоги), самостійно державний бюджет України не зможе обслуговувати зовнішній борг. А саме на 2018-2020 роки випадає пік платежів по зовнішньому боргу.

Враховуючи курс – фактично 30 гривень за долар, якщо доведеться обслуговувати борги без нових валютних вливань, лише силами державного бюджету, то доведеться третину держбюджету витрачати на обслуговування зовнішнього боргу, що є неможливим. А це значить, що в такому разі українській владі доведеться оголосити про стан дефолту державного бюджету.