ПРО СПРОМОЖНІСТЬ ПЕРЕЯСЛАВСЬКОЇ МТГ
Ще 26 червня ц.р. переяславський голова Тарас Костін видав розпорядження №148/07-10/12-20 «Про створення робочої групи». У преамбулі цього документу створення робгрупи пояснюється так: “З метою збору та узагальнення інформації, необхідної для прогнозних розрахунків спроможності, аналізу структури самоврядування та мережі бюджетних закладів Переяславської міської територіальної громади”. Тобто, після місцевих виборів буде створена Переяславська МТГ, в яку, крім княжого граду Бориспільського району, ввійдуть села Великокаратульської, Гайшинської, Гланишівської, Вовчківської, Дем’янецької, Мазінської сільрад. І наша міськрада повинна знати вихідні дані новоствореної громади.
Що характерно, це питання нашого стернового не цікавило, й лише депутатське звернення спонукало його створити таку робочу групу на чолі з собою. Проте, як це заведено в міськраді імені Костіна, акти органів місцевого самоврядування не обов’язкові до виконання, що б там не гласила Конституція України. Тому знадобилося ще одне звернення від депутата Жанни Федорук, щоб робоча група почала працювати і про спроможність Переяславської МТГ доповіла на сесії ради.
У якості доповідача виступив головний спеціаліст відділу економіки та зовнішніх зв’язків управління економіки виконкому Переяславської міськради Віктор Толочин. Слід сказати, що в попередніх скликаннях у місцевому самоврядуванні його керівники намагалися дотримуватися певних правил й утримуватися на певному рівні. Тому доповідачами зазвичай були заступники міського голови, принаймні начальники відділів, але аж ніяк не головні спеціалісти. Ймовірно, таким чином градоначальник висловлював депутатам свою зневагу, мовляв, чіпляються з незначними питаннями, заважають діло робити.
До самого доповідача претензій немає, компетентність Віктора Івановича сумнівам не підлягає (можливо, саме тому його й поставили на трибуну). Зверхній мер звично перебивав промовця, мовляв, «зачєм нам це»? Правда, цього разу парламентарі обурилися й вимагали продовження доповіді. Із того, що сказав Віктор Толочин, міські обранці довідалися, що в селах, які приєднуються до міста, проживають 6,5 тисяч осіб, а чисельність майбутньої громади складе 33,5 тисячі чоловік. Ми додатково отримаємо п’ять шкіл, три садочки і три клуби. Утримання шкіл, як стверджував доповідач, буде найпроблемнішим питанням для відділу освіти, бо крім зарплат учителів, вони фінансуються з місцевих бюджетів, а садочки – повністю з місцевих бюджетів. Середня вартість учня по місту складає 10-12 тис. грн. на рік (з цього навчального року, у зв’язку з підвищенням зарплат учителям, 15-17), а, наприклад, у Вовчкові – 48 тис. грн. Із цих п’яти сільських шкіл школи І-ІІІ ступенів є у Великій Каратулі та в Дем’янцях. У Вовчкові, Гайшині та Гланишеві – НВО (навчально-виховні об’єднання, де школа й садок разом). Дитячі садки функціонують у Великій Каратулі, Дем’янцях та Мазінках.
Депутатам була продемонстрована таблиця, за якою розраховувалася спроможність громади. Що характерно, повної інформації міська рада не має. На звернення щодо основних цифр бюджетів відповіли тільки районна державна адміністрація та Гланишівська сільська рада. Інші сільради майбутній столиці об’єднаної громади не відповіли. І це дуже симптоматично. На прикладі епопеї з районуванням ми вже пересвідчилися, що наш найпередовіший стерновий зовсім не здатний комунікувати з сусідами, ближніми та дальніми. Мабуть, він настільки вирвався вперед, що зник за видноколом і керівники сусідніх органів місцевого самоврядування його не чують і не бачать. Із тих цифр, що є, можна зробити висновок, що нині місто має більше 4 500 грн. на одного жителя, а після об’єднання буде 3 450 грн.
Відповідно до положень статей 98-100, пункту 242 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України горизонтальне вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів здійснюватиметься так. Вирівнювання здійснюється за одним податком – ПДФО, тобто податком на доходи фізичних осіб. Базову дотацію отримують бюджети ОТГ, у яких індекс податкоспроможності менше 0,9, або надходження на 1 жителя менше 2 729,8 грн. Реверсна дотація передбачена для бюджетів, у яких індекс податкоспроможності більший 1,1, або надходження на 1 жителя більше 3 335,2 грн. Реверсна дотація – це кошти, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів для горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій. Тобто, позаяк у новій Переяславській МТГ надходження на одного жителя складатиме 3 450 грн., вона перераховуватиме незначні суми в державний бюджет.
Іншими словами, громада буде самодостатньою й не потребуватиме дотацій від держави для горизонтального вирівнювання своєї податкоспроможності. Це за умови отримання запланованих доходів.
Олександр МАТВІЄНКО