Наявні проблеми традиційно ігнорувалися десятиліттями – Семерак про український чорнозем

І знову про навколишнє середовище. Тепер про знаменитий на увесь світ український чорнозем.

Ранок розпочався із засідання Координаційноі ради з питань боротьби з деградацією земель та опустеленням, яку було створено Урядом торік.

Сказати, що у цій царині багато проблем – це взагалі нічого не сказати. Тут і людський, і юридичний, і фінансовий фактори.

Наявні проблеми традиційно ігнорувалися десятиліттями. Точніше – бездумно експлуатувалося наше найбільше природне багатство.

Україна тільки три роки тому сформувала національну програму вирішення цих проблем.

Маю на увазі Концепцію і план боротьби з деградацією земель та опустелюванням. Це при тому, що ми входимо до першої десятки країн світу за кількістю орних земель.

Йдеться про понад 50% територій України. Перед нами (за даними міжнародної сільськогосподарської організації ФАО) лише США, Китай, Індія, Росія, Бразилія, Австралія, Канада та Нігерія. Є ще інші цифри: понад 57% підданих ерозії, біля 20% забруднених, 12% підтоплених земель.

Українські ґрунти зазнають неймовірних навантажень та виснажень, як від сільського господарства, так і завжди наявних природних природних факторів, які також призводять до підтоплень, зсувів ґрунтів та інших процесів.

Так, Національний план щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням було ухвалено ще у 2016 році. Сьогодні ми проаналізували рівень його виконання. Є позитивні моменти, але мені б хотілося, щоб ці результати були кращими.

Зокрема, йдеться не тільки про дотичні до цієї теми центральні органи влади, але й так само владу на місцях, яка майже не виконує природоохоронні заходи з протистояння деградації земель. Ми сьогодні ухвалили рішення інтегрувати пункти Нацплану до регіональних програм. Ми також обговорили нормативно-правові акти, які має бути опрацьовано, та практичні заходи щоб крига скресла.

Насправді викликів багато. Звісно, Мінприроди самотужки не зможе справитися із наявними проблемами щодо захисту земель і ґрунтів. У цій історії нам потрібно партнерство Міністерства аграрної політики, Держгеокадастру, Держлісагентства та інших органів влади, громад, міжнародних партнерів, щоб виправити помилки довжиною у понад чверть століття.