Кабмін передав до ВР оновлену версію закону «Про захист прав споживачів»: що пропонується
Кабінет Міністрів України на початку жовтня передав до парламенту оновлену версію закону «Про захист прав споживачів» №6134 від 05.10.2021, яку було розроблену Міністерством економіки України за участю провідних експертів і громадських організацій. В уряді вважають: до законопроєкту імплементовано найкращі норми та практики Європейського Союзу у сфері захисту прав споживачів (ЗПС). А саме ці правові захисні механізми (safeguards) здебільшого відсутні в чинному профільному законі, який було ухвалено в перший рік української незалежності. Чи всі системні позиції враховано в урядовому документі, розповів Mind президент ГО «Українська організація захисту споживачів послуг» (УЗСП) Олег Тітамир.
Ціна питання. У пояснювальній записці мета законопроєкту №6134 визначена як «наближення національного законодавства про захист прав споживачів до законодавства Європейського Союзу та гармонізація системи захисту прав споживачів в Україні з принципами, підходами та практиками ЄС». На думку авторів документа, його реалізація не потребує фінансування з державного та місцевих бюджетів. Стратегічну ж «ціну питання» важко переоцінити: чи справді наріжні принципи документу відповідатимуть ефективним практикам Євросоюзу у сфері ЗПС і чи дійсно поліпшиться захист споживачів в Україні, який наразі є далеким від ідеального?
Зміст. Окрім адаптації вітчизняного законодавства у сфері ЗПС до наріжних положень профільних директив ЄС, законопроєкт пропонує низку новацій, особливо щодо визначення додаткових правових інструментів, які посилюють захист прав споживачів. Важливо: встановлюється пріоритетність прав клієнта бізнесу в споживчих конфліктах, зокрема, якщо чинне законодавство містить неузгоджені або дискреційні норми, що трактують ситуацію не на користь споживача.
Документом встановлюються конкретно визначені умови, як-от строк, згідно з якими споживач має право обміняти, чи повернути продавцю товар, якщо той із якихось причин не підійшов. Законопроєкт встановлює аналогічні вимоги до ЗПС у контексті придбання товарів із цифровим вмістом (інтероперабельність, сумісність із середовищем із відмінним програмним забезпеченням тощо), а також стосовно харчових продуктів (щодо захисту економічних прав споживача).
Посилюються гарантійні зобов’язання суб’єкта господарювання в разі виявлення недоліків товару, що створює додаткові можливості для захисту клієнтів бізнесу. Уможливлюється надання споживачеві електронної гарантії.
При цьому всі компанії звільняються від вимоги створювати обмінний фонд товарів, що наразі утруднює діяльність, зокрема, малого та середнього бізнесу.
Законопроєкт встановлює чіткі та зрозумілі вимоги щодо суб’єктів електронної торгівлі, зокрема, обов’язок оприлюднювати повні ідентифікаційні дані онлайн-продавця, комплексно інформувати споживача про гарантійні зобов’язання, порядок повернення товару, додаткові витрати (поштові, кур’єрські тощо). Важливо: аналогічні вимоги висуваються до маркетплейсів і прайс-агрегаторів. Водночас, у разі ігнорування суб’єктами е-комерції цих вимог, Держпродспоживслужба наділяється повноваженнями – через звернення до провайдера – блокувати сайт, його частину або програмне забезпечення до усунення бізнесом цих порушень.
Також документом розширюються можливості для профільних громадських організацій у судовому захисті прав споживачів. Визнається право НДО представляти інтереси як окремого клієнта бізнесу або групи, так і «невизначеного кола споживачів». Важливо, що документ вносить відповідні зміни до закону «Про судовий збір», якими Держпродспоживслужба та НДО звільняються від судового збору в усіх судових інстанціях у справах щодо ЗПС.
Хто виграє. Споживачі, оскільки захист їхніх прав посилюється. Держпродспоживслужба, яка отримує більше повноважень щодо контролю бізнесу в контексті ЗПС. Отримають очевидні конкурентні переваги компанії, які є клієнторієнтованими та дотримуються цивілізованих принципів бізнесу й світових стандартів якості.
Хто програє. Несумлінний бізнес, що нехтує дотриманням прав споживачів.
Шанс на прийняття оновленої версії Закону високий – але, найімовірніше, протягом наступного року. Оскільки зараз наріжне питання на порядку денному ВР – це вчасне схвалення держбюджету-2022.
Оцінка «Української організації захисту споживачів послуг»
Загалом законопроєкт оцінюється позитивно, оскільки завдяки імплементації положень профільних директив ЄС суттєво посилює захист споживачів у тих «реперних точках», де їхні права системно ігноруються як несумлінним бізнесом, так і контролюючими органами. Водночас розробникам документа не вдалося уникнути низки огріхів, які на практиці можуть негативно вплинути на ЗПС.
Наприклад, йдеться про норму, згідно з якою споживач не має права на розірвання договору з продавцем, якщо недолік товару є незначним (ст. 7.5.10). Останнє поняття чітко не визначене в документі, є розмитим, що створює «люфт» для маніпуляцій з боку несумлінних бізнес-суб’єктів, і це створює очевидні ризики для споживачів. Так само непропорційним виглядає встановлений у законопроєкті строк повернення коштів споживачу – не пізніше 14 днів – у випадку попередньої оплати за товар і в разі відмови клієнта від договору (ст. 10.3).
У частині вимог до оприлюднення суб’єктом е-комерції повних ідентифікаційних даних, на жаль, відсутня норма щодо обов’язку онлайн-продавців вказувати лише контрактні номери телефонів, зареєстровані та повністю верифіковані за реквізитами бізнес-структури або за паспортними даними фізособи-підприємця. А саме це положення пропонувала УЗСП держорганам, щоб запобігти численним випадкам повного уникнення відповідальності несумлінними підприємцями, які використовують лише передплатні мобільні номери, що їх легко змінювати, і в такий спосіб ошукують споживачів.
Апдейт закону «Про захист прав споживачів», на жаль, не враховує низки вкрай важливих засадничих інструментів правової системи та інфраструктури ЗПС Європейського Союзу. Зокрема, законопроєктом не передбачається створення обов’язкового для онлайн-продавців публічного реєстру, що є важливим інструментом контролю в контексті захисту прав споживачів.
Також відсутня будь-яка норма щодо необхідності створення координаційного органу (на взірець єдиних бюро комунікацій у країнах ЄС згідно з Регламентом (ЄС) № 2006/2004), який би ефективно поєднував зусилля всіх стейкхолдерів. І завдяки цьому досягався би синергетичний ефект у ЗПС, зокрема, і в транскордонному співробітництві.
До того ж документ, безумовно, не закріплює обов’язково доступну для клієнтів бізнесу опцію щодо альтернативного розв’язання споживчих спорів (АРС) за участю незалежних медіаторів, зокрема за допомогою публічної онлайн-платформи на кшталт європейської ODR (Online Dispute Resolution).
Більше новин читайте на сайті “Діловий Переяслав”
Відвідайте новий сайт БЕЗКОШТОВНИХ ОГОЛОШЕНЬ “Діловий Переяслав”. Підписатися на наш сайт можна у Telegram