Дубровський: уряд не може просто дати команду зарплатам – підвищитись
Рішення уряду підвищити мінімальну зарплату було непродуманим і матиме погані наслідки для української економіки, попереджає старший економіст та член Наглядової ради центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» Володимир Дубровський. На його думку, найбідніші прошарки населення від нього не виграють, а той кістяк, на якому мала б розвиватися українська економіка – малий і середній бізнес – може бути зломлений.
– Чому Ви не вірите у те, що підвищення мінімальної зарплати допоможе вивести українців з бідності?
– По-перше, є великою ілюзією те, що підвищення мінімальної зарплати, хоч якоюсь мірою, є боротьбою із бідністю. Насправді, світовий досвід є однозначним. Мінімальну зарплату підвищували в багатьох країнах, вона існує в багатьох країнах, але економісти знають, і це доведено емпіричними дослідженнями, що насправді це відбувається тільки під тиском профспілок і допомагає тільки незначеній категорії робітників, які працюють десь на межі цієї мінімальної зарплати.
Ті, хто не мають роботи від цього потерпають, бо для них створюється менше робочих місць Ті, хто заробляють більше, від цього теж потерпають, бо працедавці змушені виплачувати більше малокваліфікованим працівникам і заощаджувати, відповідно, на більш кваліфікованих.
В Україні трошки інша ситуація, бо в бюджетному секторі було багато більш-менш кваліфікованих робочих місць, які все ж таки не могли забезпечити зарплатами навіть у 3200 гривень і відповідно ті, хто отримували менше, вони зараз радіють. Але це тільки в бюджетному секторі.
Уряд пояснював, звідки він візьме гроші для фінансування оцих підвищених зарплат у бюджетному секторі, і це, власне кажучи, за рахунок репресій проти приватного сектору. Я вважаю, що це абсолютно хибна лінія, бо це означає, що працівники приватного сектору, які отримували менше за мінімальну зарплату, опиняться перед вибором: або їх буде звільнено, або їх буде переведено на повністю тіньову зайнятість, ну, або підприємець просто змушений буде закрити свій бізнес і заробляти якимось іншим шляхом.
– Якщо ця акція уряду не допоможе тим людям, які отримують зараз мінімальну зарплату чи безробітним, малому бізнесу, то на кого вона розрахована, крім тих бюджетників, про яких Ви згадали на самому початку?
– По-перше, вона розрахована на бюджетників, бо їх там, дійсно, близько мільйона людей, і вони отримують підвищення, вони будуть вдячні цьому уряду. Хоча я підкреслюю, що це знищує справедливість в оплаті праці в бюджетному секторі, бо прибиральниця буде отримувати на одному рівні з кваліфікованим працівником.
А з іншого боку, буде певна категорія людей і в приватному секторі, які отримують зрештою більше зарплати, ну, і, можливо, вони будуть вдячні уряду, але поруч з ними буде, побоююся, набагато більше тих, хто просто втратить роботу.
А так розраховано воно дуже погано, бо цей крок з громадськістю не обговорювався, з бізнесом він не обговорювався. Він був зненацька проголошений, не знаю вже з яких мотивів, і зараз уряд дуже самовпевнено заявляє, що це ось є наша найкраща реформа.
Я думаю, що люди сприймають це зараз як те, що уряд нам підвищив зарплату. Зараз вони побачать, що більшості уряд зарплату не підвищив. Водночас ціни зросли, тому що природньо всі очікують на інфляцію, і ці очікування вже призвели до підвищення цін. Тобто пенсіонери і ті, кому зарплати не підвищували, вони вже програли. Я думаю, що це викличе величезне розчарування і буде величезною помилкою нинішнього уряду.
– У Києві, коли ми намагалися знайти людей, які би отримували зараз зарплату в 1500 гривень, ми практично не могли знайти цих людей і навіть…
– в Києві немає таких людей…
– … і навіть, шукаючи на вокзалі серед людей, які прибирають вулиці. Бо вони говорять, що випав сніг, їм доплатили, і отримали вони вже близько 7000 гривень. В регіонах ситуація зовсім інша, і є люди, які говорять, що 2500 на Черкащині – це абсолютна «стеля», тому треба перебиратися до Києва, де зарплати зовсім інші.
– Це, дійсно, матиме великий негативний ефект саме у таких бідних регіонах, де підвищення мінімальної зарплати, – якщо, тим більше уряд буде в отакій дурній запопадливості його насправді впроваджувати, – то він збільшить безробіття.
Що ще гірше – що воно вбиває клин між нашими найманими працівниками і тими, хто створив їм робочі місця. Бо наші працівники будуть сприймати свого роботодавця як ворога. Це величезний крок назад в економічних реформах, і це ставить Україну в таку загрозливу ситуацію, в якій є Греція, Аргентина і інші країни, де є сильні профспілки, які просто не дозволяють робити жодні реформи.
– Приклад інших сусідніх країн говорить про те, що вихід з бідності насправді забезпечує лише розвиток підприємництва і якомога ширший – середнього, дрібного, яке потім створює і робочі місця і національне багатство. Що уряд робить для того, щоби піти тим шляхом, який вже довів свою ефективність?
– Цей шлях, дійсно, довів свою ефективність, і в Україні теж. Тому що єдиний спосіб підвищити насправді зарплати – покращити умови праці для найманих працівників – це утворити конкуренцію серед роботодавців. Тоді наймані працівники відчувають себе добре.
Уряд дещо для цього зробив, принаймні, є доволі багато позитивних зсувів у дерегуляції бізнесу. Є дуже прогресивний закон, який вносить зміни до Податкового кодексу, який прибирає багато проблем, які мав бізнес.
Але саме для малого бізнесу він нічого особливо не покращує. На малий бізнес пішов просто такий «наїзд» у вигляді цієї мінімальної зарплати, у вигляді загроз всіх, хто працевлаштований не на повну зайнятість – перевірити, чи раптом не виплачують їм зарплати в конвертах.
Я не прихильник, звісно, тіньової економіки, але боротися з цим треба єдиним шляхом. Треба скасовувати так званий ЄСВ, переходити на іншу пенсійну систему – ця система не працює – і в такий спосіб вивести зарплати з тіні. Репресивні заходи призведуть тільки до того, що бізнес буде скорочувати робочі місця, а більшим злом, ніж тіньова зайнятість, є тільки відсутність будь-якої зайнятості. Тобто те, що зараз робить уряд – ці репресії проти бізнесу. Вони зрештою призведуть до погіршення умов для найманих працівників.http://www.radiosvoboda.org/