Loading...

Боротьба з корупцією: у пошуках результатів

Більшість українців вважають боротьбу з корупцією неуспішною, а от прем’єр Володимир Гройсман каже, що проблема загалом перебільшена

Чи відбувається в Україні справжня боротьба з корупцією? На це питання багато наших громадян, експертів, опозиційних політиків скажуть, що боротьба тільки імітується. В представників влади думка зовсім інша.
От нещодавно наш прем’єр Володимир Гройсман в інтерв’ю грузинському Forbes заявив, що зараз сама проблема корупції в Україні перебільшена. Він  заявив, що корупція була ліквідована у сфері держзакупівель, згадавши систему ProZorro, похвалився децентралізацією бюджету, зрівнянням державної та комерційної ставок на газ, закупівлею ліків за допомогою міжнародних організацій. Загалом Гройсман переконує, що “перелік сфер, де корупція була ліквідована, зростає і зростає”.

Думка прем’єра?

Мовляв, не все так погано. “Де ще у нас корупція? Очевидно, що корупція ще існує в правоохоронних органах, судах, органах, що видають дозволи та ліцензії, а також у державних установах, що надають різні послуги. Тому надзвичайно важливо забезпечити успішну приватизацію. В рамках поточних реформ минулої осені ми прийняли необхідне законодавство про приватизацію. Це означає, що буде створена певна прозора система… Буду абсолютно чесний з вами, без усіляких солодких пілюль. Я вірю, що багато наших ворогів зацікавлені в дестабілізації України, і вони завжди висувають проблему корупції в нашій країні. Вони постійно повторюють, що корупція дуже поширена. І вони роблять це скрізь, зокрема, за кордоном. Час від часу стикаюсь з цією проблемою, і я вважаю, що це перебільшено… Вважаю, що ця інформація представлена у найбільш негативному світлі, аби зробити так, щоб Україна, разом із її населенням у 40 мільйонів людей виглядали погано. Звичайно, я не заохочую до приховування проблем. Навпаки, я думаю, що ми повинні зіштовхнутися з цими проблемами. Я ціную, коли хтось вказує на проблеми, якщо є”, – така думка у глави українського уряду.
Міжнародні фінансові організації, ЄС, США постійно нагадують нашій владі про “корупційну пухлину”. Але ж не їх наш прем’єр вважає “ворогами”… Звичайно, слова Володимира Гройсмана можна пояснити просто недосконалістю формулювання.
“Так, російська пропаганда дуже активно переконує україноскептиків у тих же ЄС та США, що немає змісту допомагати настільки корумпованій країні, як Україна. Але подолати це можна, але не заявами чи закликами менше говорити (от говорити аргументованіше, я б заклик підтримав двома руками) – продемонструвати приклади подоланої корупції: зруйновані схеми, повернені кошти в бюджет, притягнуті до відповідальності винні. Словами цю ситуацію не зміниш, а якщо пробувати – точно до дурниць договоритися можна”, – пише на своїй сторінці у Facebook виконавчий директор Transparency International Ukraine Ярослав Юрчишин.

Що думають українці?

Більшість українців не бачать успішної боротьби з корупцією. І це з року в рік підтверджують результати різних соціологічних опитувань. Цього тижня були опубліковані результати дослідження, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова. Результати такі: абсолютна більшість українців (79,6%) вважають боротьбу з корупцією в нашій країні неуспішною.
Зокрема, 33,5% респондентів відзначили, що антикорупційна боротьба “переважно неуспішна, але є певні успіхи”, а 46,1%, що боротьба проти корупції в Україні повністю провальна. 12,2% опитаних українців погодились, що боротьба з корупцією “переважно успішна, але є ще чимало невирішених проблем”, і тільки 2,5% оцінюють цю боротьбу як цілковито успішну.
Показово, що 73,7% респондентів зазначили, що події в Україні розвиваються у неправильному напрямку, а одним із  трьох головних сигналів, що країна йде  у правильному напрямку,  для населення,  поряд зі “встановленням миру на Донбасі” та “загальним зростанням економіки”, було б “притягнення до кримінальної відповідальності корупціонерів”.
І також цікаво, що 42,8% респондентів зазначили, що не бачать жодної інстанції, яка б активно боролася з корупцією. Решта активними борцями з корупцією в Україні назвали ЗМІ, журналістів (26%) Національне антикорупційне бюро (23,9%), антикорупційні громадські організації (20,6%), саме населення (12,2%), країни Заходу (10,9%). На це питання респонденти могли дати кілька відповідей.
Також цікаво, що 54,3% респондентів висловились за те, що слід законодавчо дозволити для боротьби з корупцією посадових осіб  використовувати метод провокації хабара. Не згодні з цим 25,7%. Ще 20% опитаних не визначились зі своєю позицією щодо цього питання. Зазначимо, що опитування проходило від 15 до 19 грудня 2017-го і охопило 2004 респондентів в усіх регіонах України, окрім анексованого Криму та окупованих територій Донбасу. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Хто має формувати Антикорупційний суд?

Окремо розглянемо ще одне цікаве питання, яке соціологи поставили українцям: “Кому б ви довірили формування Антикорупційного суду?  Хто має входити у конкурсну  комісію?”. 41,7% респондентів готові довірити цю справу представникам від антикорупційних громадських організацій, 40,6% – експертам із західних країн. Тільки 9,7% опитаних готові довірити відбір кандидатів суддям від органів судового самоврядування, 9,9% –  нардепам від різних фракцій, 5,8% – представникам Президента. 27,1% респондентів не знайшли відповіді на це питання.
“Пошта” вже писала про те, що Президент Петро Порошенко після тривалої заминки вніс законопроект про Антикорупційний суд наприкінці грудня і визначив його як невідкладний. Але експертні організації розкритикували цей проект, зокрема через те, що Венеційська комісія рекомендувала залучати незалежних іноземних фахівців у конкурсну комісію з добору антикорупційних суддів, а Президент пропонує, щоб іноземні фахівці мали лише дорадчу функцію у цьому процесі.
Тут зазначимо, що після внесення президентського законопроекту в парламенті ще було зареєстровано чотири альтернативні ініціативи від нардепів. Наразі відомо, що нардепи 16 січня планують включити всі ці документи до порядку денного сесії.

Продовження епопеї

Також нагадаємо, що окрім власне специфіки формування конкурсної комісії президентський проект також встановлює надзвичайно високі вимоги до претендентів на посади антикорупційних суддів (окрім стажу роботи на посаді судді/адвоката, наукової діяльності, кандидат повинен мати значний досвід здійснення у міжнародних міжурядових організаціях чи міжнародних судових установах за кордоном професійної діяльності у сфері права з питань протидії та боротьби з корупцією тощо). А ще, на що звертають увагу представники експертних антикорупційних організацій,  у законопроекті від Президента юрисдикція суду не повністю охоплює справи, підслідні НАБУ, і, навпаки, охоплює випадки, які не пов’язані з корупцією як такою.
І буде дуже цікаво спостерігати за тим, як розгортатиметься ситуація. Адже ухвалення президентського законопроекту із “підводними каменями” не надто сприятиме ефективному процесу створення і подальшої роботи Антикорупційного суду. Всі недоліки можна виправити, за найкращим сценарієм правки можна внести між першим і другим читанням.
“Оскільки в парламенті зареєстровано чотири альтернативні до президентського законопроекти, закликати Президента відкликати свій тепер беззмістовно. Бо замінити його він уже не зможе, а розглядати будуть інші авторства Юрія Писаренка, Сергія Капліна, Олени Сотник чи Ігоря Луценка. Таким чином намагання депутатів вписати своє ім’я в історію створення антикорупційного суду (цілком логічне) не лишає альтернативи як працювати над законопроектом у парламенті. Наявність альтернативних законопроектів робить малоймовірним прийняття будь-якого з них у першому читанні. Тобто нас чекає процедура мінімум двох читань. За оптимістичними прогнозами вона займає не менше місяця, реалістично – квартал. Перше читання, два тижні на прийом правок і вже після цього комітет до другого читання. То ж квітень – найоптимістичніша межа з реальних щодо ухвалення законопроекту. Тепер м’яч на полі парламенту. Це не означає що Президент не впливає, але відповідальність уже диверсифікована: автори альтернативних законопроектів (поки їх не відхили), керівник комітету (Руслан Князевич), керівництво парламенту, фракцій та комітетів (внесення в порядки денні, голосування/не голосування за включення, тощо). Це нормальний процес. Та при цьому рівні недовіри, який є між його учасниками дуже важливо пам’ятати: якість понад усе. Так, якість це достатньо абстрактне явище, та у випадку з антикорсудом з нею легше – відповідність рекомендаціям Венеційської комісії”, – зазначив Ярослав Юрчишин на своїй сторінці у Facebook.
Зрозуміло, що навіть після ухвалення відповідного закону ще знадобиться не один місяць, щоб провести відбір антикорупційних суддів, і щоб Антикорупційний суд нарешті запрацював. У 2018-ому на це навряд чи варто сподіватись.
Тим часом голова Представництва Європейського Союзу в Україні Хюґ Мінґареллі заявив, що Антикорупційний суд треба створити терміново. “Прийняті нові закони, створені нові інституції, але також зрозуміло, що попереду довгий шлях. І на сьогодні корупція залишається дуже серйозною хворобою, від якої страждає все українське суспільство. Але ми знаємо, що саме потрібно робити для того, щоб просунутися у боротьбі з корупцією. Насамперед, потрібно зміцнити створені антикорупційні органи: Національне антикорупційне бюро, Національне агентство з питань запобігання корупції та інші, а також терміново потрібно, щоби запрацював Антикорупційний суд, про що дуже довго говорять і на чому наполягає Венеційська комісія”, – зазначив Мінґареллі в ефірі “Українського радіо”, інформує УНІАН.

 

Loading...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *