Золоті рибки…

В Асоціації рибалок України вкрай стурбовані критичним станом рибного ресурсу в вітчизняних водоймах

Непродумане, а часом і злочинне використання рибного ресурсу сьогодні поставило на межу виживання багато видів риби. Настільки критичної ситуації ще не було. Водойми погубила безвідповідальність і жадібність. Жоден вид риби не пропав просто так. В останню редакцію Червоної Книги України увійшли понад 70 видів аборигенних видів риби, як зникаючі. Таке враження що ми пережили екологічну катастрофу… Адже ці види досить впевнено почувають себе в водоймах наших закордонних сусідів.

За висновками науковців, якщо нічого не робити, то до 2050 року в українських водоймах може зникнути риба.

В основному, загроза перелову, нависла над хижої річковою рибою. Саме її популяція сьогодні особливо чутлива і потребує негайного відновлення.

За твердженням вчених 90% видів великих хижих риб вже ніколи не зможуть відновитися до колишньої чисельності – такі як: щука, судак, сом.

Так, і чисельність мирної «білої» річкової риби сильно зменшилися. За даними фахівців, традиційного для українських водойм ляща в порівнянні з 1991 роком залишилося не більше 25%, сазана, жереха 10%. А такі види, як чехоня, головень, линь  стали дуже рідкісними.

Тотальне розграбування рибного ресурсу торкнулося не тільки річок, але і морів.

Рибні ресурси в Чорному морі серйозно підірвані. Особливо це відчуває на собі прибережний лов. Забруднення промисловими і побутовими стоками, нераціональне ведення рибного господарства і неналежна охорона водних живих ресурсів поставили багато видів риби на грань виживання. В першу чергу це торкнулося цінних видів риби: чорноморська камбала катран, скумбрія, сарган, кефалеві види, морський судак … Значної шкоди завдає і браконьєрство, яке за останні роки досягло загрозливих масштабів, придбавши ознаки організованої злочинності. Зараз вітчизняні браконьєри доловлюють залишки зникаючих представників осетрових риб. Не може похвалитися риб’ячим достатком і одеський Привоз, який є як би «лакмусовим папірцем», що визначає стан рибних запасів Чорного моря. Все більше на прилавках можна зустріти або річкову рибу, або взагалі атлантичну, замість традиційних чорноморських сортів. Пішли в далекі спогади «шаланди», які в Одесу приводив Костя …

Азовське море – це світова рибна перлина, вона нещодавно в 6,5 разів перевершувала по рибопродуктивності Каспійське море. Українські екологи стверджують, що рибні запаси здавалися практично невичерпними, проте сьогодні загибель Азовського моря здається неминучою через безперервне варварське знищення риби. В Азові водилися білуга та осетер, в достатку були судак і кефаль … Але сьогодні для повноцінного промислового вилову залишилось лише три види риби: тюлька, бичок і хамса, інші виловлюються в мізерній кількості.

З особливим цинізмом наші водойми знищуються протягом останніх чотирьох років. На сьогодні вітчизняна рибна галузь знаходиться в катастрофічному стані. Вона майже зруйнована.

Знаючи в якому критичному стані знаходяться наші річки, пора задуматися про скорочення або взагалі припинення промислового вилову у внутрішніх прісноводних водоймах, а на морях режими промлова необхідно переглянути. Сьогодні промисловий вилов риби у внутрішніх водоймах потрібен тільки контролюючим і перевіряючим держ структурам, які “присмокталися” до вітчизняного рибного ресурсу.

Статистика стверджує, що в вітчизняних річках виловлюється 20,7 тис.т. риби. Споживання риби в Україні в 2018 році 400 тис. тонн рибного продукту. Так невже через 5% від загального споживання потрібно остаточно вбити всю рибу в наших водоймах?

  • Досить бездумно черпати у природи! Потрібно починати вирощувати рибу для продовольчого кошика. Адже природні ресурси не безмежні, і сьогодні вони серйозно виснажені. Для успішного розвитку рибництва в Україні є все – і неосяжні вітчизняні водні простори (в Україні 63 000 річок, 40 000 озер, 400 000 ставків, 1 100 водосховищ, два моря), і рибоводи світового класу для того, щоб в короткий термін почати вирощувати риби в п’ять, шість разів більше, ніж сьогодні. При раціональному використанні внутрішніх водойм і морів Україна цілком може стати європейською Рибницею – впевнені в Асоціації рибалок України.

Шляхи виходу Є!..

Вітчизняні водойми для риборозведення слід надавати в оренду за символічну плату, а підприємців, які займаються цією галуззю, звільняти від сплати податків на довгостроковий термін.

Потрібно терміново спростити процедуру отримання в оренду водойм, яка сьогодні дуже складна і забюрократизована. Також треба прописати прозорі і зрозумілі, але в той же час жорсткі контрольні функції держави, щоб максимально не допустити нецільового та недбайливого ставлення до самих водойм і до земель водного фонду, а також забезпечити здійснення постійного моніторингу стану природного середовища.

Вкладені в риборозведення гроші почнуть повертатися через чотири-п’ять років, тому для стимулювання розвитку рибництва варто звільняти рибоводні підприємства від сплати податків мінімум на п’ять років.

  • Потенціал водойм нашої країни використовується сьогодні вкрай незадовільно. З 1 300 000. гектарів прісноводної водної гладі, які має Україна, придатні для риборозведення приблизно 250 тис. га, але з них тільки близько 60% використовується на підставі більш-менш зрозумілих документів. Всі інші водойми використовують з незрозумілою метою. Тому необхідно провести інвентаризацію всіх водних об’єктів країни – кажуть в Асоціації рибалок України.

Сьогодні на полицях наших магазинів 85% імпортна рибна продукція і лише 15% – вітчизняного виробництва. Такий стан справ починає загрожувати продуктової безпеки країни в цьому сегменті. Для того, щоб збільшити обсяг рибного продукту вітчизняного виробництва, необхідно розвивати Аква і марикультура!

В даний час природа дуже страждає від непродуманої господарської діяльності, вона стала залежною від людини. Знижуючи промисел треба надати бізнесу, всі умови для розвитку Аква і марикультури, що включає в себе ставкові і садкові господарства, а також мідійні і устричні ферми.

У 2018 році в Україні налічується більше 4000 суб’єктів господарювання, які займаються рибогосподарською діяльністю в умовах аквакультури.

За минулий рік в вони виростили 20,2 тис. тонн риби, з яких виловлено 15,9 тис. тонн. Короп і далекосхідні рослиноїдні риби склали більше 87% від загальної продукції вітчизняної аквакультури. Виробництво додаткових видів риб в традиційних ставках в умовах полікультури (європейський сом, щука, судак звичайний, веслонос, форель, осетрові) сумарно не перевищує 13%.

  • Статистика невблаганна! Якщо порівняти обсяги водних живих ресурсів, вирощених в Китаї, який вважається світовим лідером по Аква і марикультури, з досягненнями наших рибних господарств, то картина явно не на нашу користь… Китай в 2018 році виростив 46 800 000. тонн риби, Україна ж з її величезним водним потенціалом – в дві з половиною тисячі разів менше риби … Орієнтир є. Нам є до чого прагнути! – Асоціація рибалок України.

Гальмує розвиток рибництва у нас в країні непомірно високі орендні ставки за землі водного фонду, які встановлюють місцеві ради. Часом доходить до абсурду, землю на дні ставка оцінюють значно дорожче, ніж орну землю. Не можна забувати, що з полів урожай збирають щороку, а для того, щоб виростити товарну рибу, потрібно мінімум три-чотири роки копіткої роботи.

Ще один фактор, який піднімає ціну на рибну продукцію, – це дорожнеча кормів, за своєю ціною вони не доступні для більшості фермерів. Кілограм комбікорми сьогодні коштує в середньому 10 грн. Для того, щоб короп набрав масу в 1 кілограм, йому потрібно з’їсти 3-4 кг корму. Це з самого початку робить його собівартість дуже високою.

У разі ж відмови від годування риби дорогими кормами, значно втрачається рибопродуктивність. Вона у нас і так найнижча в Європі. При інтенсивному риборозведення європейська норма становить понад 30 центнерів з гектара, в Україні ж фактичний середній показник – 3-4 центнера з га, тобто, майже в десять разів менше.

Всі ці фактори повисли “мертвим тягарем” на ногах рибоводних фермерських господарств, не дозволяючи їм виростити дешевий, якісний рибний продукт власного виробництва.

  • Треба розробити умови, які дадуть поштовх розвитку рибництва в країні. І вони повинні бути революційними. Практика показала, що латати дірки в старій системі, яка була орієнтована на радянську економіку, ми так нічого не доб’ємося – кажуть в Асоціації рибалок України – Не треба будувати «велосипед» … досить взяти за основу досвід країн, які за короткий проміжок часу досягли серйозних успіхів у риборозведення. Тим більше що за багатьма з них стояли знання і праця вітчизняних рибоводів!
Loading...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *