Танки пройдуть: чому “Стіна” Яценюка виявилася дірявою
Національне антикорупційне бюро зацікавилося проектом інженерно-технічного облаштування українсько-російського кордону “Стіна”. За словами детективів НАБУ, на цьому будівництві чиновники встигли вкрасти з бюджету 16 мільйонів гривень – і це в той час, коли країна веде бойові дії на Донбасі. Як амбіційний оборонний проект перетворився на банальний механізм розкрадання грошей, розбирався “Апостроф”.
Вкрадені мільйони
Вперше ідею побудувати на кордоні з Росією стіну і викопати рів озвучив у червні 2014 року тоді ще губернатор Дніпропетровської області Ігор Коломойський. У Кабміні ідея Коломойського сподобалася настільки, що вже у вересні глава уряду Арсеній Яценюк заявив про початок робіт з облаштування кордону і виділення під цей захід перших 100 мільйонів гривень. “Ми розпочинаємо проект “Стіна”. Це будівництво реального державного кордону між Україною та Російською Федерацією”, – відрапортував він.
З цього моменту Яценюк стає головним ньюсмейкером щодо “Стіни”, а проект асоціюється саме з прем’єром. Восени немилозвучну назву “Стіна” в Кабміні міняють на пафосний “Європейський вал”, підкреслюючи той факт, що Україна залишається останнім форпостом на шляху проникнення “русского мира” до Європи, тим більше, що гроші на демаркацію кордону виділяли не тільки з бюджету, а й отримували від ЄС.
А потім почалися проблеми: кошторис проекту урізали з 8 до 4 мільярдів гривень, кошти освоювалися мляво, будівництво гальмувалася через погодні умови, а тут ще й виникли проблеми з фермерами, адже стіна-вал перетинала орні землі. Перманентно ситуацію підігрівали блогери та журналісти, викладаючи в мережу фотографії, на яких було видно, що проект Яценюка реалізується черепашачими темпами.
Першими нерви не витримали у генпрокурора Юрія Луценка. У липні цього року ГПУ повідомила, що розслідує справу про привласнення прикордонниками та приватними компаніями 100 мільйонів гривень на будівництві “Стіни”. Пізніше за справу взялося й НАБУ, яке повідомило про підозру та затримало 7 осіб, підозрюваних у причетності до розкрадання коштів на “Стіні”. Серед них 3 співробітники Держприкордонслужби, 3 керівники фірм, які повинні були будувати “Стіну”, і один посередник між ними. Правда, за підрахунками НАБУ, на стіні вкрали не 100, а лише 16 мільйонів гривень.
Крім того, НАБУ запідозрило прикордонників у закупівлі неефективної техніки для охорони держкордону: чотирьох бронемашин “Тритон”, які обійшлися бюджету в 59 мільйонів гривень, а поставив їх президентський завод “Ленінська кузня”. Дані про це можна знайти в Єдиному реєстрі судових рішень.
Гроші все одно дадуть
Але, попри тяганину, “Стіна” продовжує щедро фінансуватися з бюджету. Так, голова Держприкордонслужби Петро Цигикал в інтерв’ю ЗМІ заявив, що в поточному році було виділено 200 мільйонів гривень на проект інженерно-технічного облаштування кордону. Ще 300 мільйонів гривень прикордонники отримають завдяки вже затвердженим змінам до бюджету, разом – 500 мільйонів гривень.
Механізму, щоб призупинити виділення коштів хоча б на час судових розглядів, у НАБУ немає. “Це вирішує Кабмін, а не ми”, – пояснила “Апострофу” спікер відомства Світлана Оліфіра. Ймовірно, що ці півмільярда знову можуть стати полем для корупційних дій, хоча схеми можуть змінитися.
“Так у нас весь державний бюджет України – це поле для корупційних дій, так що ж тепер, не приймати бюджет? – говорить “Апострофу” заступник голови парламентського комітету з питань запобігання і протидії корупції, народний депутат (позафракційний) Віктор Чумак. – Це гучна назва “Стіна”, а взагалі-то це інженерне облаштування державного кордону, і його потрібно робити в будь-якому випадку”.
На необхідності демаркації українсько-російського кордону наполягає і екс-заступник голови Держприкордонслужби Павло Шишолін, який у вересні 2014 і презентував проект “Стіни”.
“Назви “Стіна”, “Європейський вал” – це все для краси. Це піар-проекти і змагання: хто назве краще. Суть в іншому: на кордоні з Росією вже давно потрібно було створювати певну систему інженерних споруд для забезпечення надійної охорони державного кордону. Це однозначно, – запевняє Шишолін. – Всі заходи, які проходять на кордоні, виходять з політики держави. Коли Росія була дружньою державою, нам не дозволяли робити багато речей на кордоні хоча б для того, щоб скоротити кількість незаконних мігрантів та порушень – контрабандного переміщення вантажів. У свій час, близько 10 років тому, коли Микола Азаров був народним депутатом, а Олександр Єфремов головою Луганської ОДА, ми в Луганській області почали робити рови для того, щоб автомобілі не перетинали кордон, а в стороні від лінії кордону встановлювали дротяні загородження. Як тільки ми здійснили перші інженерні заходи, в Раді Азаров підняв ґвалт, що ми відгороджуємося від братнього народу, і нас таврували як відчужених людей в державі. Сьогодні ж зовсім інша ситуація, але до цього потрібно ставитися не з точки зору піару”.
Шишолін визнає, що те, чим сьогодні стала “Стіна”, навряд чи здатне стримати агресію Росії в разі широкомасштабного вторгнення.
“Те, що робиться сьогодні проти танків, це не перешкода. Я не думаю, що це робиться проти важкої техніки. В першу чергу це робиться для того, щоб запобігти незаконному перетину кордону людьми”, – пояснив екс-заступник глави Держприкордонслужби.
Як розповів “Апострофу” військовий інструктор, колишній військовослужбовець Армії оборони Ізраїлю Цві Аріелі, саме захист від нелегалів на кордоні й може бути єдиною метою проекту.
“Якщо мета проекту оборонна, то це безглуздо. Якщо мета – задушити потоки контрабанди, то це має сенс, але для цього необхідно, щоб вздовж всієї “Стіни” були встановлені технічні засоби стеження, опорні пункти і доріжка безпеки, куди в будь-який час за електронної індикації до місця порушення кордону можуть виїхати мобільні екіпажі прикордонників”, – говорить Аріелі.
А ось розділовий бар’єр в Ізраїлі, який часто наводять у приклад прихильники оборонної концепції “Стіни”, за словами Аріелі, виконує зовсім інші функції.
“Ця стіна збудована виключно між Ізраїлем та палестинськими територіями в так званій “зеленій смузі”. Ніхто не буде будувати таку стіну на сирійському кордоні або ліванському, тобто там, де є більш важке озброєння. Ця стіна зведена проти терористів і нелегальних робітників. З військової точки зору такі бар’єри безглузді проти супротивника, який озброєний чимось більшим, ніж автомат Калашникова”, – резюмував експерт.
“Спочатку нам розповідали, що “Стіна” – це оборонний проект, потім він перейшов в розряд інженерних, а його оборонна функція відпала. Міноборони навіть не робило аналізу його оборонних функцій, пославшись на те, що для цього необхідно доручення Кабміну, – додає “Апострофу” нардеп від “Самопомочі” Олена Сотник, яка неодноразово атакувала депутатськими запитами НАБУ, СБУ, МВС та Міноборони з вимогою розібратися, куди ж йдуть гроші, які виділяються на “Стіну”. – Наприклад, навіщо нам витрачати мільйони гривень на рів, який за рік заллє водою, занесе снігом й сліду від нього не залишиться?”
За словами Сотник, перш ніж вливати ще півмільярда в будівництво “Стіни”, уряд зобов’язаний проаналізувати проект та зрозуміти, що будувати і для чого.
“Якщо зараз не буде прийнято рішення, в тому числі і в Кабміні, щоб належним чином проаналізувати цей проект, перед тим як почати витрачати гроші, то я боюся, що у нас з’являться дуже великі ризики і знову мільйони гривень просто підуть в нікуди, а точніше – в землю, – каже нардеп. – Необхідно поставити собі питання, що ми будуємо, для чого ми будуємо і чи всі складові проекту дійсно необхідні. Закупівлі на проекті йдуть не по системі ProZorro, абсолютно в ручному режимі. Підрядники і субпідрядники обираються за незрозумілим форматом й фактично ніхто це не контролює. Питань дуже багато до цього проекту”.
Розраховувати, що такий аналіз буде публічним, не доводиться. “Велика частина інформації за такими проектами є державною таємницею, – додає Сотник. – Я ознайомилася з безліччю документів, але нічого не можу розповісти, тому що все є таємницею”.
Повідець для НФ
З упевненістю можна сказати, що, попри суперечки щодо практичної ефективності “Стіни”, свою піар-місію цей проект виконав у повній мірі та обернувся проблемами для своїх же творців.
“Ця тема давно використовувалася для дискредитації і протидії “Народному фронту”, – говорить “Апострофу” політолог Петро Олещук. – Коли Яценюк був прем’єр-міністром, ця тема була ключовою у контексті його критики, і “Стіна” стала своєрідним символом всіх корупційних схем, які асоціювалися з колишнім прем’єром”.
У контексті інтересу НАБУ до “Стіни”, Яценюк та його команда в парламенті й уряді ризикують отримати серйозні репутаційні втрати. У цьому впевнений політтехнолог Ярослав Макітра.
“Але об’єднувати факт відкриття цієї справи з можливим замовленням або бажанням НАБУ безпосередньо дискредитувати Яценюка я б не поспішав, – зазначає Макітра. – Якщо проаналізувати кількість справ, які зараз розслідує НАБУ, і ті прізвища, які озвучуються, то вони з різних політичних сил і груп впливу, тому зараз немає підстав говорити про якесь замовлення по Яценюку”.