Справа Шеремета: Експертиза підтвердила справжність голосу глави КДБ Білорусі

Експертиза підтвердила справжність голосу глави КДБ Білорусі Вадима Зайцева на аудіозаписах, де, зокрема, обговорювалося вбивство журналіста Павла Шеремета, повідомляє Insider.

Дослідження проводила петербурзька Криміналістична лабораторія аудіовізуальних документів на замовлення видання.

«Плівки білоруського КДБ» порівняли з 13 відео, на яких виступав Зайцев під час свого перебування на посаді силового відомства і керівника Білоруської федерації біатлону.

Експерти порівняли голос Зайцева з голосом чоловіка, який обговорював вбивство Шеремета, і прийшли до висновку, що це одна і та же особа.

Дослідження включає в себе аудітивно-лінгвістичний і інструментальний аналіз мови.

На першому етапі експерти аналізували індивідуальні особливості артикуляції, загальні мовні навички, емоційний стан і соціокультурні особливості мовця.

“Відмінності у висоті, силі і тембральних характеристиках голосу порівнюваних дикторів відсутні”, – йдеться в дослідженні.

За словами фахівців, порівнювані диктори однаково добре контролюють свій емоційний стан.

На другому етапі експерти проаналізували “статистичні і динамічні спектральні мовні характеристики”.

“Навіть тривалі тренування не можуть істотно змінити звичні стереотипи мови, оскільки вони практично не сприймаються звичайним слухом і реалізуються без свідомого артикуляторного контролю, хоча добре видно в рамках інструментального аналізу мови”, – наголошується в дослідженні.

4 січня 2021 року незалежне видання EUobserver оприлюднило розслідування про ймовірну причетність Олександра Лукашенка до усунення своїх політичних опонентів.

Воно грунтується на записі розмов керівництва КДБ Білорусі, отриманої від колишнього співробітника спецпідрозділу Алмаз Ігоря Макара. Аудіозапис розмов зробили 11 квітня 2012 року в кабінеті тодішнього глави КДБ Вадима Зайцева.

За даними видання, Зайцев обговорював вбивство Павла Шеремета, який тоді жив у Росії, і встановив стеження за ним у Москві. Журналіста планували підірвати, щоб «ні рук, ні ніг не зібрали».

Після публікації аудіо Нацполіція повідомила, що отримала інформацію про можливих замовників вбивства Шеремета.

Білорусь уперше відреагувала на «злив плівок КДБ» щодо Шеремета. Міністерство закордонних справ Білорусі повідомило, що влада країни має свідчення у відповідь на аудіозаписи розмов білоруських спецслужб про намір убити журналіста Павла Шеремета, які оприлюднив колишній заступник командира спецпідрозділу «Алмаз» МВС Білорусі, нині представник громадянської ініціативи «Білоруський народний трибунал» Ігор Макар. Про це 19 січня повідомив прессекретар білоруського МЗС Анатолій Глаз.

Речник білоруського відомства зазначив, що вони «терпляче чекали» на звернення української сторони за «правовою допомогою», щоб «провести об’єктивну перевірку». «Оскільки до теперішнього часу так ніхто і не звернувся, у їх бажанні бути об’єктивними виникають резонні сумніви і далі чекати, напевно, немає сенсу», – розповів Анатолій Глаз та уточнив, що Білорусь готова розглянути звернення України, якщо отримає.

Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року в результаті підриву автомобіля в Києві.

Нацполіція України підозрює музиканта Андрія Антоненка, лікаря Юлію Кузьменко та військового медика Яну Дугар в причетності до вбивства Павла Шеремета

Антоненка вважають виконавцем за попередньою змовою, Кузьменко – виконавцем, а Яну Дугар – пособником. Справу про вбивство Павла Шеремета передали в суд, її розглядає суд присяжних.