Раніше залякували – тепер вбивають

Колапс правоохоронної системи України в одній історії

Ірина Ноздровська кілька років займалася справою про загибель своєї сестри, яку збив племінник глави суду Вишгородського району Дмитро Россошанський. Під час судового процесу Ірині погрожували, але охорони ніхто їй не надав – вона ж не вбивця майданівців Крисін, який ходив під державною охороною, а потім отримав за вбивство Веремія умовний термін. 27 грудня Ноздровська змогла в апеляційному суді відбити чергову спробу звільнити вбивцю сестри від відповідальності. 29 грудня вона зникла. А сьогодні Ірину знайшли у річці вбитою.

В своєму інтерв’ю “Обозревателю” в червні Ноздровська розповідає про абсолютне свавілля на всіх рівнях правоохоронної системи в цій справі. Ось про збір доказів: “Следственно-оперативная группа приехала около 12 часов дня. То есть, спустя четыре часа, хотя из Вышгорода ехать от силы 15 минут. Правоохранители, нарушая требования закона, повезли его на освидетельствование через 8 часов, а не в течение первых двух – как положено… “. Також Ноздровська наводить детальні свідчення, що експертиза щодо алко і наркотичного сп’яніння у справі була повністю сфальсифікована.

А ось так вона згадує про спілкування зі слідчим в справі: “И тут следователь просит меня написать ходатайство, что я прошу содержания под стражей подозреваемого (хотя оно не предусмотрено законом, но я написала). И дает мне официальный ответ, что он удовлетворяет мое ходатайство. А потом мне озвучивает: “Я иду с ним к прокурору, а если вы заинтересуете прокурора и меня, то, думаю, будет именно эта мера пресечения. Если заинтересуете”.

І про перший досвід судів: “В Вышгороде дело слушалось два раза. Но я с первого заседания почувствовала “особое отношение” к убийце. Как только судья избрала меру пресечения “домашний арест” вместо содержания под стражей, я сразу сказала: будем менять суд. Я понимала, что “нужный” приговор уже готов. Мои адвокаты заявили отвод всего состава Вышгородского суда и перевели в Обуховский”.

Ось вона – ціна провалених реформ правоохоронних органів. Раніше борців зі злочинцями залякували – тепер демонстративно вбивають. А вбивць, навіть у найбільш резонансних і очевидних справах, як показав випадок Крисіна, спокійно випускають на волю. Що, в свою чергу, викликає у злочинців почуття безкарності і надихає на нові злочини. Реальні, а не імітаційні, реформи правоохоронних органів стають питанням фізичного виживання суспільства в новому році.

Іван Примаченко

Співзасновник освітніх курсів Prometheus