ПРИВІТ, 25 ВІДСОТКІВ. Колонка Катерини Сергацкової

25% виборців, що проголосували за Порошенка, програли 73%, які проголосували за Зеленського. Нібито активні програли пасивним. Кажуть, спрацював принцип Парето: 20% зусиль дають 80% результату, інші 80% зусиль – лише 20% результату. Меншість виявилося безсилою перед більшістю, яка, як прийнято тепер вважати, не цікавиться політикою, не бере участі в суспільному житті, бурчить на владу і чекає чуда, яке витягне країну з убогості.

25% вже встигли назвати себе елітою, золотом нації.

Але дещо насторожує. У передвиборній гонці було помічено, що люди, які переважно виступали роками за свободу вибору і свободу слова, за дотримання прав людини, за закон, дозволили собі слабкість. Ті, хто розробляв програми розвитку критичного мислення та медіа грамотності, читали тренінги про боротьбу з фейками в новинах, раптово стали поширювати фейки і часом навіть відмовлялися визнавати, що фейк – це фейк. Просто тому що фейк заспокоював, переконував в тому, що Зеленський рівно Путін, а його електорат – проросійські ватники. Правда, за Зеленського проголосувала більшість громадян у всіх регіонах України, крім Львова. Міф про те, що на сході країни живуть одні ватники, а на заході – «бандерівці», виявився розвінчаний.

Ті, хто виступав за закон і боротьбу з корупцією, раптово стали говорити, що будуть щиро радіти фальсифікаціям. Адже було зрозуміло, що без фальсифікацій Порошенко не зможе перемогти Зеленського. Однак вибори пройшли без порушень. Ще один міф – про те, що в нашій країні можна сфальсифікувати все що завгодно, – теж розвінчаний.

Ті, хто ратував за інклюзію, за права людини, за толерантність, раптово стали ненавидіти тих, хто зробив інший вибір. Ніби й не було всіх цих дискусій про повагу до «іншого» і прийняття тих, хто не схожий на нас. Почали ділити людей на правильних і неправильних, на еліту і сміття, яке пора б уже позбавити виборчого права.

Представник 25% раптово став  в позу білого цісгендерного чоловіка, який завжди знає як краще. Поза, що не передбачає дискусії і вже тим більше пошуку істини. Біла цісгендерна людина опинилася розчарованою в бруднуватому, плюгавому народі, який його оточує, і не готовий виходити з кімнати.

Це все пройде. Істерика закінчиться, стане зрозуміло, що кінця світу не сталося, і почнеться наше звичне складне життя. Правда, залишаться питання.

Сформулюю їх так. Чому ви вважаєте, що 13,5 млн громадян зробили неправильний вибір? Якщо за Зеленського проголосували 73%, то хто ті 54%, які віддали голоси в 2014-му за Порошенка? Можливо, відповідь більш складна, ніж відсутність мозку у більшої частини населення країни?

Чому ви зараз називаєте Порошенко кращим президентом країни за всю історію незалежності, хоча ще місяць тому змішували його з брудом? Чому оплакуєте його відхід з поста глави держави? В який момент відбулася заміна?

Якщо ви вважаєте себе елітою громадянського суспільства, чи не означає це, що ваша робота полягає в тому, щоб представляти інтереси тієї частини суспільства, яка потребує підтримки? А значить, і тих, хто був незадоволений каденцією Порошенка і вибрав коміка, який пообіцяв диво? Чи можливо те, що в якийсь момент зв’язок з суспільством втратився? Можливо, ви створювали зміни всередині свого мильної бульбашки?

Нарешті, можливо, результати президентських виборів – це хороше нагадування про те, що чудес не буває, а суспільство – це не вакуум і в ньому відбуваються часом процеси, які не збігаються з вашими ідеями?

Не виключено, що відповіді є не тільки у виборців Зеленського і Порошенка, які раптово один про одного дізналися, а й у тих двох відсотків, які зіпсували бюлетені. Вони точно щось знають.

Loading...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *