Президент Світового банку: Людство заплатить за covid-19 величезну ціну

Вперше за останні 20 років число бідних у світі знову зросте. Особливо сильно постраждають два регіони. Проте нестандартні дії однієї з країн вселяють деяку надію.

Криза, спричинена коронавірусом, поставила багато галузей та безліч людей в Німеччині в ситуацію, коли саме їх існування опинилося під загрозою. Але як би погано їм не велося, голодна смерть нікому не загрожує. Зовсім інша ситуація – у великих регіонах Азії та Африки. Про це свідчать щойно опубліковані розрахунки Світового банку.

Згідно з ними, в усьому світі в цьому і наступному роках до 150 мільйонів людей через кризу опиняться у злиднях, що поставить їх на межу виживання. Це в 150 разів більше, ніж число померлих через саму пандемію коронавірусу. Вперше з 1998 року число бідних у світі знову зросте, а прогрес, якого досягнуто у минулі роки, буде зведений нанівець. Тому Світовий банк закликає вжити заходів для запобігання катастрофі.

“Людство заплатить за covid-19 величезну ціну, – констатує президент Світового банку Девід Малпасс. – Пандемія і глобальна рецесія можуть призвести до того, що 9,4% населення планети опиняться в абсолютній бідності”. Вважається, що вона настає, коли дохід людини не перевищує 1,9 долара на день. Ця сума – мінімум, який потрібен для виживання.

Менше 1,9 долара на день на життя

Однак, за прогнозом Світового банку, цього року частка найбідніших людей у структурі населення світу збільшиться вперше за останні 20 років. Вона зросте з 8,4 до 9,1%. Про це йдеться в базисному прогнозі банку. Експерти виходять з того, що глобальний ВВП у 2020 році зменшиться на 5%. Але якщо справи підуть ще гірше і ВВП знизиться на 8%, Світовий банк прогнозує збільшення частки бідних до 9,4 %.

Якщо перевести відсотки в абсолютні цифри, то вийде, що  наприкінці 2020 року порівняно з 2019 роком число людей, змушених жити на межі доходу в 1,9 долара в день, збільшиться на 60-87 мільйонів. Порівняно з прогнозами, які були зроблені на початку пандемії та які передбачають подальше зменшення бідності цього року, різниця становитиме навіть від 88 до 114 мільйонів.

У майбутньому році частка екстремально бідних людей у світі в кращому випадку трохи зменшиться, в гіршому – залишиться на попередньому рівні. Однак абсолютне число все одно зросте, оскільки збільшиться і чисельність світового населення. Однак порівняно з первинними прогнозами цей показник буде і надалі збільшуватися. Тому наприкінці 2021 року число тих, хто живе в абсолютній бідності, стане на 111-150 мільйонів більше, ніж очікувалося раніше.

Тобто, картина, намальована Світовим банком, є більш похмурою, ніж попередні прогнози. У квітні Вашингтонський Міжнародний дослідницький інститут продовольчої політики ще говорив про 35-65 мільйонів людей, які через економічну кризу ризикують скотитися в абсолютну бідність. Сам Світовий банк на початку червня передбачав, що цей показник становитиме від 70 до 100 мільйонів. Тепер же ця цифра, звісно, збільшилася.

Через це світ у справі боротьби з бідністю відкотиться на рівень 2017 року – щонайменше два роки будуть втрачені. Особливо сильно постраждають два регіони – Африка південніше Сахари та Південна Азія. Звідси майже 90% людей, кому загрожує опуститися нижче рівня абсолютної бідності.

Світовий банк вважає, що в африканських країнах цього року число екстремально бідних людей збільшиться на 26-40 мільйонів чоловік порівняно з прогнозами до пандемії. У Південній Азії – переважно в Індії та Бангладеш – приріст становитиме навіть від 49 до 57 мільйонів.

Найжахливіша катастрофа вибухне в “Чорній Африці”. Глобальні злидні і без того концентруються саме там. У той час як в інших регіонах світу відзначалося зменшення числа екстремально бідних людей, у цих державах воно залишалося на попередньому рівні. Тут знаходяться 18 з 20 найбідніших держав світу, 40% населення живуть менш ніж на 1,9 долара в день, 70% – менш ніж на 3,2 долара.

Нинішня криза вдаряє найболючіше по тих, хто і без нього був бідним. Розрив між бідними та багатими ще більше поглибиться. “Є перші ознаки того, що криза у великих частинах світу призведе до зростання нерівності”, – говорить керівник Світового банку Малпасс.

Крім того, є небезпека, що і цілі самого Світового банку виявляться недосяжними. “Наслідки кризи будуть відчуватися в більшості країн навіть після 2030 року, – йдеться в дослідженні Світового банку. – У цих умовах досягти мети – знизити частку абсолютно бідних людей до 2030 року, яка і до кризи була під питанням, стане ще важче”.

Тому Малпасс закликає країни, які особливо постраждали,  діяти швидко і послідовно. Вони повинні розробити довготривалі плани розвитку з метою домогтися стійкого і всеосяжного зростання, яке охопить і найбідніші верстви населення. Вирішальну роль у цьому процесі мають відіграти інвестиції в людський капітал, найперше – в освіту, а також в поліпшення якості громадського управління. Водночас треба стежити за тим, щоб борги цих країн залишалися контрольованими і прозорими.

Однак є й деякі обнадійливі приклади. Так, Кенія переорієнтувала увесь відрядний бюджет уряду та адміністрації і спрямувала кошти на боротьбу з пандемією. Одночасно з цим гроші, отримані від боротьби з корупцією, цілеспрямовано використовують для підтримки найбідніших верств населення.

Іноді криза навіть сприяє розвитку

В Афганістані уряд теж розробив програму підтримки найбідніших верств населення. Їхні домогосподарства отримують продукти харчування та засоби гігієни на суму від 50 до 100 доларів.

У Бангладеш уряд надає допомогу малим і середнім підприємствам, що дає 20% ВВП країни.

Іноді криза навіть сприяє розвитку економіки. На думку Світового банку, такі країни, як Еквадор, Філіппіни і Уганда, скористалися можливістю і почали важливі реформи в галузі регулювання економіки, а також збільшили інвестиції в цифровізацію. “Країни, які комплексно реагують на виклики, швидко вчаться і використовують свої досягнення і досвід на благо інших, вселяють надію”, – говорить керівник Світового банку Малпасс.

Але найбільшу проблему представляють ті країни, де уряди не хочуть або не в змозі цього зробити. Саме в цих країнах ситуацію ускладнюють ще й наслідки зміни клімату або збройних конфліктів.

Світовий банк має намір надавати їм ще більшу підтримку. “Ми працюємо над безліччю нагальних проблем, таких як надання продовольчої допомоги, цифровізація, полегшення доступу до засобів діагностики, терапії і профілактика Covid-19”, – запевняє Малпасс.

Але, за його словами, найбільш важливим і ефективним інструментом для зниження бідності стане якнайшвидше закінчення глобальної рецесії та зростання кон’юнктури. Це піде на користь усім без винятку – і найбіднішому населенню Африки та Азії, і економічно постраждалим групам населення у наших широтах.

Франк Штокер

Переклад ІноЗМІ