Loading...

МВФ бачить великі ризики в бюджеті України на 2018 рік – Reuters

Міжнародний валютний фонд бачить суттєві ризики як в статті доходів, так і в статті видатків українського держбюджету на 2018 рік. Про це пише Reuters.

Видання нагадує, що Київ зобов’язався виконувати рекомендації МВФ в рамках програми допомоги на 17,5 мільярда доларів.

Але через те, що він не виконує вчасно обіцяні реформи, виплата частин цієї суми відбувається із запізненнями.

Фонд поки не оприлюднив свою оцінку відповідності держбюджету-2018 фіскальним зобов’язанням перед МВФ.

В своєму першому коментарі після ухвалення українського бюджету голова відділення МВФ в Україні Йоста Люнгман сказав, що його організація досі оцінює законопроект і поправки до українського податкового кодексу.

Але занепокоєння щодо них вже є.

“Загалом ми погоджуємось із запланованим дефіцитом бюджету на наступний рік, але ми бачимо суттєві ризики як в статті доходів, так і видатків”, – сказав Люнгман.

Він додав, що МВФ продовжить діалог з урядом у найближчі дні, щоб погодити додаткові заходи, необхідні для того, щоб бюджет відповідав цілям програми допомоги.

Сьогодні чиновникам і народним депутатам треба не обмежувати, а давати українському бізнесу більше свобод і стимулів для розвитку, – вважає директор Інституту розвитку України Олександр Гончаров.

“Проблема “спалювання” державних боргів Кабміном Володимира Гройсмана за допомогою високої інфляції (до кінця 2017 очікується на рівні 12,8%) впирається в те, що темпи створення ним нових і ще більших боргів випереджають це “спалювання”. І що залишається робити? Наприклад, днями один наївний чиновник в Кабміні намагався мені довести, що ніхто в світі не розплачується за боргами. Мовляв, найчастіше борги реструктуризують. Ось і нам непогано було б, щоб Україна обслуговувала тільки відсотки (добре б домовитися і про відстрочку, а ще краще – про списання боргів).

Таке занепокоєння в уряді зрозуміле, так як обсяг платежів з погашення державного боргу на 2018 рік планується в розмірі 176 млрд гривень, що на 46 млрд гривень більше, ніж в 2017 році. Де гроші брати? Від себе додав чиновнику, що в 2018 році очікую чергового стрибка процентних ставок на міжбанку і подорожчання кредитних ресурсів. І ось тут-таки буде завдано подвійний удар по інвестиційної активності і по банківській системі України, тобто, якщо підвищується процентна ставка і при цьому витрачаються валютні резерви, то вилучається на міжбанку гривнева ліквідність. І це в умовах, коли держборг до ВВП України до кінця 2017 року сягне 86,2%.

Відповідно, МВФ відмовляється до весни 2018 року надати нам черговий транш кредиту в розмірі 1,9 млрд доларів США. Отже, ми увійшли в ще гіршу економічну ситуацію, ніж була в 1990-і роки, так як допомоги отримувати вже немає звідки, якщо тільки не будемо реформувати чинну монопольно-олігархічну модель в економіці країни. Як виходити з цієї боргової ями?

Винесені “наверх” олігархами малоосвічені і некомпетентні політики отримали в свої руки засоби, якими досі не вміють користуватися. Не вміють керувати тим, що виявилося їм підвладне. І найголовніше, вони не здатні здійснити трансформацію українських ринків в нову якість, хоча в Україні вже третю таку програму проводить Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Так хто винен? По-моєму, про це вже давно ніхто не думає. Всім добре відомі прізвища “героїв”, які обрушили економіку цілої країни. Зараз головне питання: що робити? Але і на нього наші політики поки не знають відповіді.

Чи достатньо рішень, які в ці дні приймаються урядом і Верховною Радою? Ні! Спочатку начебто непогана ідея запросити до складу Кабміну іноземців на сьогоднішній день, на жаль, доведена до абсурду, вона вже стала небезпечною не тільки для української економіки. Відверто кажучи, завжди мало вірив в різні теорії змов і “закулісся”, але те, що західні лідери з непохитною рішучістю змушують і далі наших політиків і великих чиновників показувати всьому народу свої накопичення, створюючи і розвиваючи у нас антикорупційні структури, – це не випадково .

Але найголовніше: нам не треба винаходити в нинішніх важких в усіх відношеннях умовах свій український велосипед, а пора прислухатися до думок авторитетних і визнаних у всьому світі економістів. Наприклад, нобелівський лауреат з економіки Пол Кругман підкреслював, що період економічного спаду – невдалий час для скорочення державних витрат. На такий крок варто вирішуватися тільки тоді, коли приватний сектор економіки почне повертатися до стійкого зростання. Чим в Україні, відверто кажучи, поки що й не пахне. Тому треба докладати максимум зусиль, щоб не допустити в наступному, 2018 році, хоча б секвестру держбюджету.

У свою чергу зростання державного боргу вимагає від Кабміну Володимира Гройсмана створення ефективного і цілісного механізму управління ним. В основі такої політики управління повинна лежати, на моє переконання, середньострокова стратегія на 5-10 років, яка повинна складатися з трьох частин: організації ефективного функціонування ринку державних цінних паперів, мінімізації витрат запозичення і координації політики управління держборгом з економічною політикою уряду в цілому. При цьому особливу увагу заслуговують в умовах подолання наслідків фінансово-економічної кризи, наприклад, такі питання сучасної практики управління держборгом, як можливість суміщення процентного і дисконтного доходу в одного цінного паперу, способи залучення іноземних інвесторів до фінансування державного внутрішнього боргу, особливості оперування похідними інструментами ринку держоблігацій.

Нарешті, в цей кризовий період нашим чиновникам і народним депутатам треба не “закручувати гайки”, а давати українському бізнесу більше свобод і стимулів для розвитку. Особливо зараз, коли в Україні немає іншої творчої і рушійної сили, здатної вивести країну з цього важкого економічного кризи і глибокої боргової ями. Тому максимум довіри тим, хто займається бізнесом, хто кує ВВП України. Підприємці знову повинні, як в 1990-і роки, стати сильніше чиновників. І як тоді, взяти в свої руки ініціативу з проведення структурних соціально-економічних реформ”.

Нагадаємо, 7 грудня Верховна рада підтримала проект державного бюджету на 2018 рік.

У березні 2015 року МВФ відкрив для України чотирирічну програму EFF загальним обсягом 17,25 мільярда доларів.

Перший транш Україна отримала одразу в березні у розмірі 5 мільярдів доларів, другий транш у розмірі 1,7 мільярда доларів надійшов з невеликою затримкою у серпні 2015 року, після чого виникла довга пауза в зв’язку з невиконанням Україною низки умов, політичною кризою і зміною уряду.

У вересні 2016 року Київ отримав від МВФ наступний транш у розмірі 1 мільярд доларів, а останній транш в 1 мільярд доларів був перерахований фондом у квітні 2017 року.

Раніше НБУ виступив за початок нової програми МВФ для України з 2019 року. У НБУ розраховують, що в 2018 році Україна зможе залучити ще 3,5 мільярда доларів від МВФ.

У МВФ уже заявляли, що для продовження співробітництва Україна має прийняти закон про приватизацію, створити антикорупційний суд, урегулювати питання із цінами на газ і провести земельну реформу.

Як повідомлялося, міністр фінансів Олександр Данилюк у Вашингтоні не зміг домовитися з МВФ про ціну газу на поточний опалювальний сезон.

МВФ категорично відмовився змінювати раніше погоджені з урядом України умови визначення ціни газу для населення на опалювальний сезон 2017-2018 років, який повинен привести до її підвищення на 17,6%.

Нагадаємо, у вересні Україна розмістила 15-річні єврооблігації на 3 мільярди доларів під 7,375% річних.

Кредити від МВФ надаються під 1,5-2,5% річних.

Loading...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *