Loading...

«МАЛЮВАННЯ ДОПОМАГАЛО МЕНІ ТЕРПІТИ БІЛЬ», – зізнається переяславська художниця, член творчої спілки «Мистецтво життя» Наталія МОСПАН

Як і обіцяла, у свіжому випуску газети інтервю з талановитою художницею…

У травні 2006 року, після операції, я поїхала в санаторій міста Хмільник. Мене вразила чудова весняна природа, річка Південний Буг, парк, квіти, які ніби закликали: “Намалюй мене!” Я творила спочатку олівцем, потім чорною гелевою ручкою. Малювала увесь вільний час, навіть уночі на посту медсестри, де горіла єдина на весь коридор лампочка. Зобразила всі кімнатні рослини, перемалювала всі картини в санаторії, змалювала статуї, ліхтарі, фонтани, мости, фортецю, котів, ілюстрації з книг… І так я їздила в різні санаторії майже щороку й малювала, малювала… В Переяславі зображувала передусім квіти. Згодом стала освоювати колір: акварель, акрил, пастель, олію… Ці заняття допомагали мені терпіти біль, бо знеболювальні ліки не діяли.

2011-го року мені зробили повторну операцію. Сталося так, що за дві операції я “зібрала” всі найтяжчі ускладнення. Звичайно, це здоров’я не додало. А навесні 2012-го була третя операція, під час якої я ледь не пішла з цього світу. Проте, дякуючи молитвам і турботі свого чоловіка, я залишилася й нині порівняно непогано почуваюся.

Повну версію читайте в газеті

Loading...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *