Гроші важливіші за природу: Відомий заказник “Зачарована Десна” віддають під незаконну забудову
Незважаючи на те що прибережна захисна смуга великих річок захищена від забудови нормами закону, нерідкими є випадки, коли він абсолютно безсилий перед людською жадібністю. Саме так відбувається у випадку з територією відомого заказника “Зачарована Десна” Київської області, де вже шість земельних ділянок, що розташовані в межах 100-метрової прибережної смуги Десни, незаконно відчужено в приватні руки. Екологи впевнені, що берег забудують котеджами, як це зазвичай відбувається на берегах водойм навколо великих міст. Це може завдати непоправної шкоди екосистемі заповідника
“Зачарована Десна” – унікальне місце
У 2010 році науковці та екологи звернулися до народних депутатів та керівників органів виконавчої влади України з ініціативою створення Національного природного парку “Зачарована Десна”. “Настав час вирішити одне з найважливіших для України екологічних питань – надати статус Національного природного парку території заплави річки Десна та її притоків”, – говорилося у зверненні науковців та екологів до Верховної Ради, президента України, Кабінету міністрів та громадськості. Автори екологічної ініціативи пояснили, що створення Національного природного парку “Зачарована Десна” необхідно для збереження цінних природних ландшафтів заплави річки Десна (найбільша притока Дніпра) з унікальними історико-культурними комплексами.
Екологи кажуть, що збереження лісів уздовж берега Десни сприяє зміцненню берегової лінії річки, Деснянського екологічного коридору, а також запобігає негативному впливу на річку, яка є джерелом забезпечення Києва питною водою. Захисники природи впевнені, що створення заказника дозволить створити умови для охорони і збереження лісових насаджень, а також всього комплексу рослинного і тваринного світу, зокрема рідкісних видів рослин, які занесено до Червоної книги.
Відповідно до закону “Про природно-заповідний фонд”, на території заповідника заборонено полювання, геолого-розвідувальні роботи і будь-які інші порушення ґрунтового покриву, будівництво споруд і шляхів, не пов’язаних з охороною заповідника, вирубування дерев, кущів і навіть збирання рідкісних та занесених до Червоної книги видів рослин. Передачу в господарювання використання земельних ділянок на території заказника також заборонено.
З одного боку, заказник “Зачарована Десна” межує з об’єднанням садових товариств “Урочище Зазим’я” (учасниками об’єднання є 11 садових товариств), з іншого боку, межа заповідника проходить уздовж берега річки Десна – території прибережної захисної смуги.
Протягом 30 років зусиллями членів об’єднання садових товариств на березі річки Десна було організовано пляжну зону відпочинку, посаджено дерева. Щороку проводяться роботи з прибирання берегової лінії. Зона відпочинку на березі Десни вельми популярна серед жителів області та Києва.
Але там, де красиво, обов’язково знайдуться охочі захопити землю під будинок або котедж. Одна з головних проблем усіх українських охоронюваних природних територій – незаконна приватизація і подальша забудова.
10 лютого в заказнику “Зачарована Десна”, на ділянці, яка межує з об’єднанням садових товариств та берегом річки, з’явилися невідомі люди, які почали оглядати територію. Пізніше ці люди з’являлися в заказнику ще кілька разів.
У квітні на дільницю прийшли невідомі, які представилися землемірами та геодезистами, і почали проводити заміри ділянки. У відповідь на попередження лісників, що цю ділянку землі віднесено до об’єкту природно-заповідного фонду, відчуження якого заборонено законом, що, зокрема, підтверджує знак, встановлений працівниками держпідприємства “Вищедубчанське лісове господарство”, невідомі просто продовжили свою роботу.
Подальші події розгорталися блискавично. У рекордно стислі терміни було проведено незаконну приватизацію шести ділянок, які займають значну частину берега річки. За два місяці ділянки було виведено із земель заказника, їх статус було змінено і на них надали приватизаційні акти.
Слід пам’ятати, що згідно з частинами 1, 2, 3, статті 60 Земельного кодексу України, вздовж річок, морів і навколо озер, водойм з метою охорони поверхневих водних об’єктів від забруднення встановлюються прибережні захисні смуги. Для великих річок, водойм та озер вони встановлюються в межах 100 м. У прибережних захисних смугах заборонено будівництво будь-яких споруд, зокрема баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок, а також заборонено садівництво і городництво. Крім того, державні землі заповідного фонду, згідно з ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу, не можуть передаватися у приватну власність.
Надання дозволів на розроблення документації для передачі права власності на земельні ділянки відбувалося з грубими порушеннями чинного законодавства, впевнені в об’єднанні садових товариств “Урочище Зазим’я”. За словами голови об’єднання Сергія Смирнова, в діях службових осіб Головного управління Держеокадастру Київської області, Вишгородського районного відділу Головного управління Держеокадастру в Київській області, Новосілківської сільради Вишгородського району, на території якої розташовані незаконно приватизовані ділянки), а також Державного підприємства “Вищдубчанське лісове господарство” явно присутні ознаки складу злочинів, передбачених Кримінальним кодексом, а саме: ч. 2 ст. 191 (привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїх службовим становищем), ч. 1 ст. 366 (службове підроблення, внесення службовою особою в офіційні документи завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів), ч. 1 ст. 367 (службова недбалість, невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків у зв’язку з недбалим ставленням до них, що завдало шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб).
Смирнов звернувся із заявою про злочин до прокуратури Київської області, а також до СБУ, ГПУ, ДБР і НАБУ. Тільки через суд він домігся, щоб кримінальне провадження було відкрито Києво-Святошинською місцевою прокуратурою. Нині прокурори збирають докази для подання цивільного позову про скасування права власності на спірні землі та накладення арешту на зазначені земельні ділянки. У Печерському суді також зобов’язали Держбюро розслідувань відкрити кримінальну справу за цим фактом.
У садових товариствах впевнені, що землю заказника і прибережну смугу збираються забудувати, як це зроблено на березі Десни, Дніпра та інших річок поблизу великих міст.
“Створення цього заказника зайняло кілька років наполегливої боротьби екологів із забудовниками. Починаючи з 2006 року почалося масове розпаювання земель уздовж річки Десна та зміна їх категорії таким чином, щоб дозволити на заплавних луках котеджне будівництво. Фактично на Десні запланували створити нову Кончу-Заспу, – розповідав після створення заказника один з його ініціаторів, на той час заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк. – Жодне котеджне містечко більше не зможе зробити тут приватний пляж, огородити шматок берега або зробити причал для яхт або катерів. Береги Десни на всій її протяжності в Київській області залишаться надалі недоторканими назавжди, а заподіяння їм шкодячи відтепер передбачає кримінальну відповідальність. Звісно, ця новина не дуже сподобається тим, хто хоче побудувати на Десні маєток”.
Але радість екологів тривала недовго. Земля біля води завжди була найбільш дорогою і затребуваною. Приклад – намиті ділянки в Кончі-Заспі, де практично всі домоволодіння мають власний пляж і вихід до води, сказав 112.ua голова ГО “Чистий Дніпро” Дмитро Надєєв. За його словами, випадків, коли, користуючись різними схемами, люди намагаються обійти закон й отримати можливість вести будівництво в прибережній зоні, більш ніж достатньо. Один із способів обійти закон – відведення землі в прибережній смузі водойми в користування, що не дозволяє вести капітальне будівництво, але створює можливості для її використання.
У районі “Урочища Зазим`я” вартість сотки землі доходить до 5 тис. дол., і що ближче до води, то дорожче. Тому товщину конвертів із хабарами в цьому випадку можна тільки уявити.
Якщо буде бездіяльність з боку правоохоронних органів і запобігти незаконній забудові в заповідній зоні не вдасться, наслідки для ландшафту, екології заказника і річки Десна можуть бути незворотними, кажуть 112.ua експерти.
Порушення меж захисної прибережної зони водойм, зокрема, за рахунок житлової забудови, може мати найсерйозніші наслідки для них, сказав голова ГО “Чистий Дніпро” Дмитро Надєєв.
“Зокрема, заборонена законом забудова в прибережній зоні може призвести до порушення гідрологічного режиму – поповнення річки (водойми) водою за рахунок опадів. Вода з прибережної зони, якщо берег вільний, безперешкодно повертається (стікає) у водойму. При викопуванні фундаменту, зведенні цементом цокольних поверхів виникають перешкоди. Якщо значну частину берега озера або ж велику ділянку річкового берега закрити котеджною забудовою, водойма буде міліти, замулюватися, цвісти. У разі якщо прибережна зона є ще й природним заказником або заповідною територією, це створює серйозну екологічну проблему: тварини, що населяють територію (а серед них можуть бути і рідкісні види), втрачають доступ до водопою”, – каже еколог.
Надєєв зазначив, що, крім іншого, забудова прибережних зон вельми небезпечна і для самих забудовників: якщо не береться до уваги структура схилу, його міцність, побудовані споруди можуть просто піти під воду.
Очевидно, якщо цей випадок залишиться нерозслідуваним, то шістьма ділянками заказника все це не обмежиться. Врешті-решт під забудову піде вся берегова лінія охоронюваної території, що вдарить по екосистемі “Зачарованої Десни”.
Петро Линник