Експерти дали оцінку закону про реструктуризацію непогашених споживчих кредитів в іноземній валюті

Верховна Рада прийняла в другому читанні законопроект №4475 про кредити, надані в іноземній валюті. Він передбачає реструктуризацію непогашених споживчих кредитів і їх конвертацію в гривню, йдеться в проекті закону. Законопроект від депутатів фракції Слуга народу підтримали 273 депутати.

“Всі виражені в іноземній валюті зобов’язання, не погашені до дня проведення реструктуризації, виражаються виключно в гривні за офіційним курсом, установленим Національним банком України на день проведення реструктуризації“, – йдеться в проекті закону.

Згідно з документом, штрафи та пеня, погашення до проведення реструктуризації, зараховуються в погашення залишку суми кредиту і відсотків.

Також процентна ставка по кредиту після проведення реструктуризації не зможе бути збільшена, але може бути знижена.

Документ подовжує на п’ять місяців (до вересня) заборону банкам на стягнення майна клієнтів за кредитами в іноземній валюті.

Згідно з пояснювальною запискою, законопроект покликаний відновити платоспроможність осіб, які отримали кредит в іноземній валюті, але не змогли вчасно проводити платежі. Він також спрямований на захист позичальників від зловживань кредиторів.

Як такий закон може вплинути на економіку України? Подробиці теми розповіли партнер адвокатського об’єднання «Uniminds» Дмитро Онученко і глава Бюро комплексного аналізу та прогнозів Сергій Дяченко в ефірі телеканалу «Перший Діловий».

Зокрема, Дмитро Онученко оцінив цей закон неоднозначно. Адже з одного боку – це добре, коли держава шукає вихід з тих ситуацій, які дуже складно вирішити. Однак з іншого боку, наразі це більше виглядає, як популізм. Адже суспільству хочеться вірити, що влада про нього не забула і допомагає, але в реальності цієї допомогою зможуть скористатися лише одиниці – в своїй більшості люди самостійно знайшли вихід з кризи тих років.

«У мене щодо цього питання є дві позиції. Перша полягає в тому, що, беручи до уваги цю заборгованість щодо долара, то це трохи популістичне питання, яке більшою мірою орієнтоване саме на настрій населення. Тобто – це показник того, що нібито наша держава все-таки звертає увагу на тих, хто зараз перебуває в складній ситуації. Але нині реально таких людей, яких би це посадило в дуже критичні умови, майже не залишилося. Тому в принципі це не вирішує якогось глобального питання. Але з іншого боку, якщо є якась тупикова ситуація, і рішення влади дають надію на те, що вона може нарешті вирішиться, то в принципі я виступаю за такі ініціативи. Можливо в якихось моментах – це дійсно дасть можливість боржникові по іншому домовитися з кредиторами. Але будучи чесними, це дійсно все було дуже давно і вже багато чого за цей час сталося. Адже можливо ця заборгованість вже була декілька разів перепродана тими ж банками. Тобто наразі тих, хто зможе реально вирішити свої проблеми за цими боргами – одиниці», – заявив фахівець.

Також він підкреслив, що нині українські банки досить спокійно прийняли цю ініціативу, хоча за логікою, це не зовсім вигідне для них рішення.

«Завжди в керівництві держави в банківському секторі є дуже сильне лобі. І якщо банки відчувають, що це дуже великий сектор їх діяльності й, що вони, за підсумком, втратять від таких рішень, то зазвичай з їх боку відбувається велика протидія. Але оскільки наразі банки досить спокійно поставилися до цього закону, то це говорить про те, що мова йде про абсолютно несуттєву частину ринку. Тобто, на практиці – це майже ні на що не впливає. Це і правда чергове популістське рішення з боку влади», – підсумував експерт.

При цьому Сергій Дяченко доповнив, що дійсно для вирішення даних питань вже пройшло дуже багато часу.

«Вже багато людей самі розв’язали ці питання. Тому, дійсно, тут можна говорити про моменти популізму. Також це не дуже добре з юридичної точки зору, тому що заднім числом цей договір буде втручатися в двосторонні відносини суб’єктів угоди, розуміючи їх не з точки зору законодавства того періоду. І це не дуже хороша практика. Якщо цей закон буде прийнятий у поточному вигляді, то буде дуже багато судових позовів за такими справами», – сказав він.

Більше новин читайте на сайті “Діловий Переяслав”