COVID-19: Кабмін готує альтернативи для шкіл і бізнесу

Україна мало не щодня оновлює рекорд за кількістю хворих коронавірус. При цьому адаптивний карантин, коли транспорт і роботу сфери обслуговування забороняють тільки в окремих регіонах і містах, викликав хвилю обурень. Кабінет міністрів розглядає варіанти, як і для кого посилити обмеження, щоб змінити плачевну статистику. Про те, чи будуть працювати школи і транспорт і чи зважиться влада на тотальні заборони, – в матеріалі OBOZREVATEL.

Буде жорсткий карантин?

В експертному середовищі та серед чиновників ідея введення жорсткого карантину справді обговорюється. Але, як розповіло OBOZREVATEL високопоставлене джерело в уряді, на рівні прем’єра і президента вже ухвалено рішення: ситуацію з тотальними заборонами і закриттям бізнесу не повторюватимуть.

“Прем’єр зовсім недавно проводив зустріч із великим бізнесом. Там знову звучало питання, чи чекати тотального карантину і взагалі до чого готуватися. Прем’єр укотре сказав, що не буде жорстких обмежень, говорив про те, що дуже дієвим виявився адаптивний карантин”, – зазначив співрозмовник.

З огляду на те, що статистика захворюваності зростає, у владі вирішили акцентувати увагу на позитивних моментах: місця для інфікованих у лікарнях заповнені менш ніж наполовину, а рівень смертності всього близько 2% – один із найнижчих.

“Ми будемо рівнятися в будь-якому разі на досвід Європейського Союзу та рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я. Але й тут настрої змінилися. Якщо раніше нам наводили приклад Італії, якій вдалося зупинити спалах, то зараз говорять уже про Швецію, де локдауна не було”, – додає співрозмовник.

Але медики стверджують зворотне: лікарні в багатьох регіонах заповнені більш ніж наполовину, на госпіталізацію потрапляють пацієнти із середніми і важкими випадками. Багато хто побоюється, що Україна може повторити сценарій березня, який був на початку епідемії в країнах ЄС. Головна причина – у неправильному алгоритмі тестування. Наприклад, у багатьох країнах ЄС, які постраждали від епідемії, зараз ввели масове тестування. Взяти хоча б Іспанію, яка днями першою в Європі переступила позначку в 500 тис. заражених. За минулу добу в Іспанії виявили 8866 хворих, при цьому всього лише 34 летальних випадки.

“Чим більше хворих виявляють – тим більше зменшується відсоток важких і летальних випадків. На початку епідемії у всіх країнах світу були проблеми з тестуванням. Перевіряли тільки тих, хто потрапляв у лікарні, багато залишалося поза статистикою”, – пояснив у коментарі відомий український інфекціоніст Володимир Курпіта.

Спочатку, як неофіційно розповідають чиновники, переглядати рішення про посилення карантину планували в разі, якщо на 100 тис. населення буде не менш ніж 60 хворих. Зараз же ця цифра перейшла на сотні, але рішення так і не ухвалили.

“За попередньою оцінкою ми бачимо, що пік буде приблизно через півтора місяця. Поки це дуже попередньо. Але там зараз різні цифри називають, і деякі справді лякають. Поки консолідоване рішення звучить так: навіщо закривати всю країну, якщо на заході України зростає кількість захворілих, а, наприклад, на півдні – навпаки“, – пояснюють в уряді.

Чи закриватимуть школи?

Незважаючи на те, що тотальний карантин не оголошуватимуть, закриття шкіл у кінці вересня в уряді розглядають. Зараз закривають тільки ті класи, де є заражені. Крім того, таке рішення може ухвалити керівництво школи, міста.

“Є ще один варіант, якщо місто перебуває в “червоній” зоні, школи мусять закривати. Але тут зараз є побоювання навіть оголошувати “червону” зону в конкретному місті. Конфронтація з місцевою владою нікому не потрібна, особливо напередодні місцевих виборів”, – розповідає радник одного з міністрів.

Незважаючи на страх втратити політичні бали, якщо в кінці вересня кількість хворих на коронавірус різко зросте, Кабмін може закрити навчальні заклади.

“В якому саме форматі і чи будуть взагалі це робити – поки велике питання. Можливо, якісь класи залишать, а старших школярів відправлять на віддалене навчання. Проводити заняття віддалено з маленькими дітьми дуже складно”, – розповідає співрозмовник.

Чому бояться жорсткого карантину?

Директор Інституту демографії та соцдосліджень, перша жінка-член президії Національної академії наук Елла Лібанова наголосила, що якщо людей “не вважати бидлом”, а аргументовано пояснити, навіщо потрібно дотримуватися жорсткого карантину, то обмеження виконуватимуть. Головне питання – чи потрібно це робити.

Учений разом із ще низкою експертів входить у спеціальну Раду з питань економрозвитку, яку створив Кабмін Дениса Шмигаля. У цій раді, зокрема, обговорювали й питання відновлення економіки після виходу з карантину.

Жорстку заборону не підтримує колишній міністр економрозвитку Тимофій Милованов. Його Київська школа економіки допомогла уряду розробити критерії часткового посилення карантину. Мовляв, діяти потрібно там, де зараз є спалах. І при цьому не просто закривати всі місця скупчення, а контролювати санітарні норми.

“За нашою оцінкою шкоди від жорсткого карантину більше, ніж користі від нього… Якщо є місто, село і навіть область, потрібно швидко і точково обмежувати, але м’яко. Стежити за масками, санітарними нормами, дистанцією. Потрібно відходити від чорно-білого сценарію: або все можна, або не можна”, – розповів у коментарі OBOZREVATEL колишній міністр.

Навіть без жорсткого карантину економіка України в 2020-му може впасти на 8-10%. Такий прогноз озвучила колишня міністерка фінансів Оксана Маркарова (працювала за двох прем’єрів і була звільнена кілька місяців тому). І ось чому:

• За час карантину вже впали цілі сфери (транспорт втратив 22,2% в березні і 42,2% в квітні), торгівля за квітень впала на 12,3%, промислове виробництво – на 16,2%. Травневі цифри, впевнена Маркарова, будуть кращими, але незначно.
• Послаблення карантину повернуло частину бізнесу “в гру”, але сам карантин пережили не всі.
• Досі немає точних оцінок, як довго триватиме пандемія і що буде під час другої хвилі.

“Уряд і парламент ухвалили низку ініціатив, але вони не здійснюють суттєвої підтримки і для бізнесу, і для громадян, які втратили роботу. Можливо, готуються якісь нові ініціативи, про які мені невідомо”, – говорить Маркарова.

Що чекає Україну в жовтні-листопаді?

На початку серпня головний санітарний лікар Віктор Ляшко говорив, що “динаміка в Україні відображає “жовтий” сценарій і ми орієнтуємося на приблизно 4 тис. летальних випадків і близько 400 тис. випадків інфікування”. На жовтень-листопад українські епідеміологи прогнозують по 3-3,5 тис. хворих за добу, відсоток летальності залишиться на колишньому рівні – 2%. Але в осінньо-зимовий період збільшиться кількість хворих на сезонний грип і ГРВІ, вони доповнюватимуть коронавірус.

“Якщо у грипу буде пандемічний потенціал – буде невесело. У хворих може виявлятися і вірус грипу, які підсилюватимуть один одного. За сезон грипу та ГРВІ у нас хворіє десь 5-7 млн населення. За тиждень кількість хворих становить близько 200 тис. Це хвилеподібний процес. Із коронавірусом у жовтні-листопаді у нас буде те саме. І якщо лікарні не справлятимуться з кількістю госпіталізованих – влада може спробувати знову закрити країну на карантин”, – підсумував колишній санлікар Святослав Протас.

Тим часом багато опитаних спікерів говорили, що українська влада повторюватиме європейську практику боротьби з коронавірусом. Поки що там запевняють, що більше не збираються вводити повний локдаун, а навчатимуться жити з вірусом без жорсткого карантину і закриття кордонів.

Повний карантин буде згубним для економіки. З цим погоджуються більшість опитаних експертів. І хоча реагувати на погіршення епідеміологічної ситуації потрібно, тотальна заборона ще й напередодні виборів може не тільки погіршити економічну ситуацію і вдарити по найбідніших, але й змінити політичну ситуацію в країні.