Чому вертеп не прижився в Переяславі?

Ми вже писали про те, що на центральній площі нашого міста  на католицьке Різдво встановили інсталяцію “Різдвяний Вертеп”. Такий подарунок для всіх жителів та гостей Переяслава до свята Різдва Христового  зробили  віряни церкви “Оселя Благодаті”. У дерев’яному будиночку розмістили ясла, тюки соломи та банер, на якому були зображені Йосип, Діва Марія, маленький Ісус та мудреці, які прийшли поклонитися Спасителю. Подібні символи новорічно-різдвяних свят можна побачити в багатьох містах України та Європи, біля них завжди людно і затишно.

Чому вертеп не прижився в Переяславі?

 Але не пройшло й кілька днів, як хтось порізав цей банер. Небайдужі переяславці його заклеїли, отримавши за це подяку у соцмережах від вірян церкви. Але вандалізм продовжувався: наступного разу хулігани вирізали на банері….  зображення немовляти Ісуса (!)…

– Перехожі, які бачили це, хрестилися, – розповів служитель церкви “Оселя благодаті” Олександр Бойко місцевим журналістам. – Наближався Новий рік, і ми не хотіли, щоб пошкоджена інсталяція псувала людям настрій. Тому замовили в Києві ще один банер, такий самий, як був раніше. Повісили його 31 грудня, за кілька годин до святкування.

Сьогодні ж стало відомо про ще одне ЧП біля вертепу. Ця інсталяція згоріла. Від усієї різдвяної краси залишилися лише обвуглені стіни дкркв’яного будиночка і ясла. Тепер місцеві поліціянти будуть розслідувати, хто в цьому винен.

Житель міста Ігор Дяченко припустив, що якщо інсталяція освітлювалась, то може звичайне замикання!? На що отримав відповідь Олександра Бойка: У цей же час було зірвато табличку з назвою вулиці на будинку молитви “Оселя Благодаті” і два попепередні пошкодження банеру не дають приводу сумніватися у підпалі. Якби каркас був із сухого дерева ми б побачили куди “яскравішу” картину..

Гіркий осад насправді має ця історія не лише тому, що якась заблукана вівця (Лк 15, 4)  бездумно глумилася над Біблійним сюжетом, а ще й через те, що з таким вихованням і світосприйняттям до Європи ми ще довго будемо йти…. Та чи й дійдемо коли…

 Власне розуміння доброчесності і пороків — найголовніше. Якщо цього розуміння немає, все стає хитким. (Цицерон)