В очікуванні мінімальної зарплати: хай Бог милує

Цього тижня в українському парламенті буде гаряче. Очікується, що до 8 грудня депутати мають затвердити у другому читанні Бюджет на 2017 рік.

Без жодного перебільшення, цей Бюджет кардинально змінить нашу країну. Але дуже боюсь, що не в кращу сторону.

Йдеться про анонсоване урядом рекордне підвищення мінімальної зарплати вдвічі – до 3200 грн. Нагадаю, Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив про таке підвищення уже після того, як депутати затвердили проект Бюджету у першому читанні. Відтак проект головного кошторису, який країні покажуть цього тижня, – це фактично новий документ з абсолютно новими показниками.

Із теми підвищення мінімалки влада зробила гучну піар-акцію. Але коли дивишся на реальні розрахунки, то там все не настільки позитивно. Якщо говорити про те, з чим зразу зіткнуться українці одразу після збільшення мінімальної зарплати, то це неминуче три речі:

1. Велика частина населення втратить право на субсидії за житлово-комунальні послуги. У проекті Бюджету, підготовленому до другого читання, йдеться про зменшення видатків на державну субвенцію місцевим бюджетам (субсидії) більш як на 3,6 млн грн.

2. Середній бізнес або піде в тінь, або закриватиметься, або платитиме працівникам за неповний робочий день. Адже закони економіки невблаганні, нічого нізвідки не береться.

3. Зменшаться субвенції з державного бюджету Пенсійному фонду (оскільки зростуть відрахування із зарплат). У проекті йдеться про зменшення видатків для Пенсійного фонду майже на 15 млн грн.

Таким чином з нового року ми житимемо у новій країні. Якщо чесно, поки що страшно уявляти, якою ця країна буде вже до кінця 2017-го. Адже підвищення зарплати матиме і далекосяжні економічні наслідки.

Поки що є ключове питання, на яке неможливо знайти відповіді: звідки влада планує брати кошти на збільшення мінімальної зарплати? За рахунок чого це відбудеться? Зверніть увагу: від моменту заяви Гройсмана пройшло уже більше місяця. Але і досі влада не спромоглася адекватно пояснити, де насправді візьме ресурси на обіцяні зарплати.

Так, дуже хочеться бути економічно розвиненою державою, яка спокійно і без наслідків може дозволити собі платити громадянам достойну зарплату, постійно збільшуючи її. Але давайте без ілюзій. Хіба у нас настільки росте ВВП? Прогнозоване 3-відсоткове економічне зростання не зможе покрити заплановані державні видатки. Чи, може, нам дають якісь зовнішні запозичення? Чи, може, сталося диво і в Україні виявили невичерпні запаси нафти? Нічого подібного.

Влада ніколи не скаже цього прямо, але єдиний вихід, який у неї є, – це увімкнути друкарський верстат. І все. Більше нічого.

За даними Центрального розвідуправління США, яке досліджувало рівень інфляції у світі, Україна у 2015 році зайняла перше місце серед 225 країн. Минулоріч інфляція у нашій державі досягла 49%.

Такими ці показники були без підвищення мінімалки. А що буде із цінами в Україні у наступному році у разі підняття зарплати… Хай Бог милує.

Відтак постає питання: підвищення мінімальної зарплати піде на користь чи на шкоду? Особливо якщо врахувати, що зарплата зросте, а пенсії – ні. Пенсіонери і так купують в основному лише їжу і ліки. Якщо гривня ще більше знеціниться, то вони, без перебільшення, опиняться на грані смерті.

Передбачаю, що тема підняття мінімальної зарплати стане основною під час обговорень бюджету у парламенті. Тепер саме депутатам вирішувати, який шлях ми обираємо – живемо по реальних доходах чи заплющуємо на все очі і робимо вигляд, що ми страшно багаті за рахунок намальованих банкнот.

Дуже сподіваюся на фахову дискусію у Верховній Раді. Найкращий вихід нині – знайти хоча б якесь проміжне рішення, яке не настільки вдарить по фінансовій стабільності України.

Зараз же виглядає, що збільшення мінімальної зарплати – це популістична кістка, яку кинули народу. Таке враження, що влада просто не придумала нічого розумнішого, як на популізм опозиції відповісти своїм неадекватним популізмом.

Але треба розуміти, що популізм опозиції – це маленьке зло. Воно може орієнтувати людей в неправильному напрямку, годувати ілюзіями і замками на піску. А от дикий популізм уряду – це вже реальна катастрофа для всієї країни.

І наостанок. Днями в суді допитували екс-президента Віктора Януковича. Його можна ненавидіти, з нього можна сміятися, можна лаяти. Але мені ніяк не виходить з голови глядач, який подзвонив в ефір одного з телеканалів. При Януковичу у нього була пенсія 300 доларів, а зараз – 60. Тому цей телеглядач хоче, щоб Янукович вернувся в Україну і знову взяв владу до своїх рук.

Що може відповісти йому на це влада нинішня? Може розповісти, що ми йдемо в Європу. Ну припустимо. Але коли у людей пусті кишені, то й Європа їм нецікава.

Віктор МАТЧУК