УКРАЇНЦЯМ ЛИШЕ ЗДАВАЛОСЬ, ЩО ВОНИ МЕНШЕ ПЛАТИЛИ ЗА КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ ……
Віце-прем’єр поговорив з ТСН про тарифи, роботу в уряді та свою декларацію.
Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко каже, що вплинути на формування комунальних тарифів Кабмін не може, проте всіма способами намагається зменшити тягар платіжок для менш забезпечених громадян. Крім того міністр запевняє, що й раніше з українців дерли високі ціни за енергоносії, проте робили це менш помітним способом. Чи оформив собі субсидію, як ставиться до нещодавнього розкішного бенкетування міністерства соціальної політики та чому набрав кілька зайвих кіло на міністерській роботі, Розенко розповів журналісту ТСН Дар’ї Счастливій.
– Ви вже отримали платіжку за минулий місяць?
– Ні, ще не отримав. І я так розумію, що в нас виникли проблеми з тим, що Київенерго почало розсилати платіжки з якимись незрозумілими тарифами, тому була призупинена по всьому Києву розсилка платіжок за ЖКГ та зокрема за опалення, тому ми чекаємо свого часу.
– Часу засмучуватись чи сильно засмучуватись…
– Думаю, це не будуть космічні ціни. Так, буде підвищення порівняно з минулим роком, але я думаю, подобається це комусь чи ні, це плата за енергетичну незалежність, це важкий етап, який ми всім суспільством маємо пройти.
– Влітку Гройсман пообіцяв скасувати “Роттердам +” , формулу, через яку в тому числі відбулося підняття тарифів. Її не скасували, чому?
– Я все ж таки віце-прем’єр з питань соціальної політики, а про “Роттердам +” говорив міністр енергетики, відповідний віце-прем’єр. Міністр енергетики може детально це пояснити. Як міністр соціальної політики, в цій ситуації я можу сказати, що ті люди, які не можуть сплатити за новими тарифами, мали змогу отримати допомогу від держави в вигляді субсидій. На мій погляд, ми пройшли непогано минулий сезон, і цей сезон також проходимо нормально.
– Люди не розуміють, як формуються тарифи. Вони розуміють, що минулого жовтня у платіжці було, наприклад, 600 гривень, а цього року – до двох тисяч лише за опалення. Ви можете це пояснити?
– За цей рік ціна на газ для України не зменшилась. Минулого року дотувала держава “Нафтогаз України”, цього року дотацій менше. Все одно суспільство платило б цю високу ціну за газ. Тільки, якщо раніше це робилось з державного бюджету – через обмеження пенсій, соціальних допомог, зарплат тощо. Брали ці кошти та передавали “Нафтогазу”. То була така ілюзія невеликих цін, але ми за це платили. Але тоді, коли держава робила ці маніпуляції, вона платила і за бідних, і за багатих. Зараз ситуація повністю перевертається. Ми кажемо, що багаті люди не повинні отримувати дотацій, вони повинні платити ринкову ціну за газ.
– Але ця ціна справді ринкова? Що робити з формулою “Роттердам +”?
– Фахівці кажуть, що справді ринкова.
– Ні, фахівці як раз кажуть, що не ринкова.
– У нас тепер є незалежний орган – НКРЄ (Національна комісія з регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), на який уряд впливу не має. Вони нині займаються формуванням ціни на газ та інші послуги.
– А може віце-прем’єр на них вплинути? Сказати – може, скасуємо цю формулу?
– Ні, НКРЄ – незалежний орган, Кабмін не призначає та не звільняє членів комісії. – Чому ж тоді уряд сказав, що цю формулу скасує? – Уряд сказав про те, що вважає доцільним НКРЄ докладніше пояснити суспільству про те, як береться ця формула. Я можу сказати, з точки зору субсидій, уряд докладно та прозоро пояснив людям, як вони нараховуються.
– З приводу реформування. Ви кажете, що субсидія – це велика реформа. Експерти кажуть, що 50 мільярдів гривень ми зараз витрачаємо на субсидії і лише 600 мільйонів – на реформування енергозберігання. Ви вважаєте, це правильна реформа?
– Система субсидій захищає безпосередньо людину. Можна говорити про те, що необхідна довготривала кампанія щодо енергозбереження та підвищення енергоефективності. Реформа потроху йде, і все-таки ми говоримо про те, що уряд забезпечив питання пільгового кредитування енергозбереження у будинках. Але в період пікового підвищення цін і одномоментного підвищення цін, інших механізмів, ніж адресна допомога, не існує. Це не замінює підвищення енергоефективності, ці програми можуть і повинні існувати паралельно. Коли йде пік приведення цін – в усьому світі застосовують програми захисту громадян. Неможна протиставляти ці програми.
– Скільки ще років нам вистачить віддавати на субсидії і не інвестувати енергоефективність? Скільки ще віддавати на проїдання?
– Ми не віддаємо гроші на проїдання. Якби ми не встановили адекватних цін на енергоносії, ми б дотували зараз “Нафтогаз”. Тільки, якщо на субсидію ми віддаємо 50 мільярдів, то на дотації “Нафтогазу” ми витрачали 150 мільярдів.
– У нас кілька днів був протест щодо тарифів. Я пам’ятаю, що ви радили людям в селах топити кізяками.
– Це дуже вільна інтерпретація того, що я сказав. Я говорив про те, що газ – це дорогий енергоносій. І коли у нас з’явився шанс стати енергонезалежними, треба рухатись у двох напрямках: це скорочення споживання газу як носія та збільшення видобутку власного газу. Я говорив про альтернативну енергетику, маса варіантів в Україні є дешевших за газ.
– Ви оформили субсидію?
– Ні, я наразі спроможний сплатити за комунальні послуги. Минулого року ми платили близько 2 тисяч на місяць з Інтернетом, з усім. Цього року, думаю, це буде 3-3,5 тисячі. Ми не звертатимемось по субсидію.
– Нещодавно міністр соціальної політики Рева на день соціального працівника замовив велику прес-конференцію у готелі “Хілтон”. Що ви про це скажете, як віце-прем’єр?
– Безумовно, працівники соціальної сфери несуть дуже важливу місію, і вітати їх потрібно й необхідно. Але, безумовно, готель “Хілтон” для цього не краще місце. А конференція та святкування відбулись в одному місці.
– Ви спілкувалися з цього приводу з міністром?
– Спілкувався. Але я не був запрошений ані на прес-конференцію, ані на святкування. Не був поінформований взагалі про цей захід. Безумовно, якби я знав, що такий захід планується у “Хілтоні”, я б переконав міністра цього не робити. Але це було його рішення. – Скільки на це витратили? – Не знаю, мені про це не повідомили.
– Скільки на це витратили?
– Не знаю, мені про це не повідомили.
– Але ж як прем’єр ви маєте знати такі речі…
– Наскільки мені відомо, це кошти не з держбюджету. Але про це краще говорити з міністром. Я вважаю це місце невдалим, “Хілтон” та соціальна сфера – з двох різних світів.
– Ви як віце-прем’єр маєте контролювати бюджет на міністерські витрати.
– Ні, відповідальність за розподіл коштів з бюджету несуть персонально міністри. В мене особисто бюджету та своїх коштів немає.
– Скажіть, ви Кабміном можете зібратись разом за пляшкою якогось алкоголю? Неформальне спілкування є якесь?
– У нас є можливості для формального спілкування – кожного тижня нас збирає прем’єр, і ми проводимо таке неформальне засідання Кабміну по понеділках. Там у нас є можливість у достатньо неформальній обстановці обговорити ті чи інші питання. В іншому ж у нас дуже мало вільного часу, і урядовці більше проводять його разом з родинами.
– Тобто, ви не дружите родинами, не ходите один до одного в гості?
– Тут питання особисте. Хтось спілкується поза кабінетами. Наприклад я давно знайомий з В’ячеславом Кириленком, він мій побратим ще з часів студентської революції, ми разом пішли в політику, безумовно ми спілкуємося, спілкуються наші дружини та діти.
– Спікер Парубій розповідав, що любить працювати ночами, і в нього є сервіс – може зателефонувати та попросити зробити кави, фреш, навіть поїсти хоч о 12-й ночі. Якими перевагами посади користуєтесь ви?
– Сьогодні у державних чиновників немає жодних переваг, пільг та спецобслуговування. За нами закріплені машини з водіями, але це як на будь-якому підприємстві. Нічого екстраординарного немає.
– Яке у вас авто?
– Мерседес, що належить Кабінету міністрів України. – Може, перейти на більш бюджетні авто Кабміну?
– Це питання не до мене, це до автопарку Кабінету міністрів. Наскільки я знаю, цій машині років 11-12. Якщо ми його продамо, то навряд чи придбаємо нову Шкоду. Для мене не принципово, на чому їздити. В позаминулому уряді була ідея розпродати кабмінівські машини, але бажаючих не знайшлось. Бо кому потрібно авто з пробігом 500 тисяч кілометрів, що за нього можна виторгувати. Кабмін нині точно не купляє нових авто, точно не купляє нових меблів, точно не займається питаннями свого власного забезпечення.
– Розкажіть, що в цьому кабінеті є вашого?
– Як я зайшов в цей кабінет, фактично, все залишилось так як і було. Додалось лише паперів. Це місце, де я лише працюю. Нічого зайвого тут нема і бути не може.
– Ви з 1994 року на державній службі…
– З перервами значними. У мене був період – період Януковича – коли я не працював на державний сектор. 2010, 2011,2012 роки.
– А де ви працювали тоді?
– Працював експертом-консультантом різних рівнів.
– Мене цікавить Toyota Highlander вартістю 50 тисяч доларів, яку, як показано в декларації, ви купили у 2011 році. Як ви на неї заробили? Дружина допомогла?
– Машина з’явилася після продажу попередньої машини бюджетного варіанту. Плюс машину я брав не в салоні нову. Це машина, яка була придбана на авторинку. Коли я її купляв, вона коштувала 360 тисяч гривень… – За курсом 8 грн за долар в 2011 році… – Купив я її не в 2011, вона 2011 року випуску, а придбана у 2014 році.
– Ви були народним депутатом вже. Як з’явились гроші?
– За рахунок накопичень, плюс кошти від продажу старого авто. Тим більше, що цю машину неможна віднести до преміум-класу. – Нині на посаді віце-прем’єра ваша зарплата складає близько 6 тисяч гривень. – Це минулого року, цього року буде більше. З 2005 року я працював на високих посадах. Якщо ви пам’ятаєте, у 2005 році тодішній прем’єр Тимошенко суттєво підняла зарплати держслужбовцям. Зокрема, тоді я обіймав посаду першого заступника міністра. Міністри тоді отримували від 3 до 5 тисяч доларів, а в мене тоді було близько 3 тисяч доларів.
– А звідки у вас 550 тисяч гривень готівкою?
– Це все накопичення за мою трудову діяльність. У мене за життя не було якихось супер витрат. Я народився у Києві та живу у квартирі, у якій народився. Якщо подивитись всі декларації всіх міністрів, то можна побачити, що за статками я десь на 20-21 місці з 24 членів Кабміну.
– Сьогодні дружина більше вас заробляє?
– Ні, сьогодні більше я. але минулого року вона більше заробляла.
– А скільки ви зараз заробляєте?
– В середньому 25-30 тисяч в місяць я отримую зарплату.
– Ви мені розповідали, що трохи набрали вагу. Скільки ви набрали на посаді?
– Фактично вага, відтоді як ми говорили, тримається на тому ж рівні. Плюс-мінус п’ять кілограмів завжди є, але важко тримати форму в такому шаленому темпі, в якому ми зараз перебуваємо. Часу на себе майже не залишається.
– Що ви любите? Бургери, фаст-фуд?
– Ні, просто приходиш пізно ввечері додому. Можеш цілий день не їсти, просто ввечері автоматично відкривається холодильник, і вже навіть маленька порція призводить до набору ваги. Нерегулярне харчування – це проблема кожного міністра
. – Все ж таки, що є вашою “гріховною насолодою”? Що любить віце-прем’єр?
– Я не гурман абсолютно. Можу їсти будь-яку їжу, особливих переваг немає, хоча традиційна українська кухня для мене, звичайно, в пріоритеті.
– А дружина вас не сварить за те, що ви набираєте вагу?
– Звичайно сварить. Каже, треба зайнятись собою, більш активно проводити час протягом дня, не сидіти лише в кабінеті, займатися, можливо, вечорами в спортклубі. З іншого боку, вона бачить, що це зробити в моєму графіку надзвичайно важко.