Українцям готують кредитні історії: в групі ризику – ті, хто платив невчасно

Влада заявила про створення єдиного Держреєстру позичальників банків пише “Сегодня”

Тим, хто звик брати кредити, а потім “забувати” про них або виплачувати не в термін, буде складно і дорого взяти в борг. Кабмін і Нацбанк готують законопроект про створення єдиного держреєстру позичальників, куди повинні увійти як фізособи, так і юридичні особи. В НБУ прогнозують, що цей перелік буде вже в цьому році. І будь-який банк зможе дізнатися, де і скільки людина брала в борг, чи платив в термін і скільки залишається винен.
НАВІЩО. У Нацбанку, який буде керувати реєстром, кажуть, що створення такої бази – одна з вимог МВФ. Цей перелік дозволить банкам відразу побачити: хто з потенційних позичальників є добросовісним, хто – неблагонадійним. І, відповідно, оцінювати ризики їх кредитування.
Обіцяють, що доступ до реєстру буде забезпечений для банків і для клієнтів. Але з міркувань безпеки клієнт зможе з’ясувати інформацію тільки про себе, а не про інших людей. Передбачається, що її захистять паролем або електронним підписом. “Уже в вересні всі банки, в тому числі і в стадії ліквідації, повинні подати в НБУ інформацію про своїх боржників. Це підвищить надійність банківської системи, захистить інтереси вкладників”, – роз’яснила прес-служба регулятора. Але, очевидно, повноцінний реєстр можливий тільки тоді, коли буде прийнятий і вступить в силу  законопроект, який готує Кабмін.
ЯК БУДЕ. Економіст Іван Нікітченко вважає, що відсотки по кредитах повинні стати меншими, так як з’явиться центральне кредитне бюро, яке працює за єдиними правилами. Зараз в Україні є три активно працюючих бюро кредитних історій, в які потрапляють далеко не всі кредити, і частина банків не мають доступу до всіх даних.
“Неповний реєстр – НЕ реєстр, – говорить президент Украналітцентра Олександр Охріменко. – Також, незважаючи на запевнення НБУ, реєстр не зможе законно працювати, поки Рада не внесе зміни до законів про захист персональних даних, що дозволяють розкривати інформацію про позичальників, до законів про банки і банківську діяльність, про фінпослуги. Що стосується ставок, то в ідеалі вони можуть знизитися до рівня інфляції плюс 1-2% “.

Банкіри підтримують створення єдиного реєстру, але кажуть, що він не вплине на величину відсотків по кредитах. За словами керуючого директора комбанка Ігоря Львова, вартість кредитів залежить від ціни кредитного ресурсу (виплачуються відсотки по депозитах, в кожному банку вони різні. – Авт.).
“Для клієнтів з хорошою історією можливі невеликі індивідуальні знижки, але вони не позначаться на загальній картині. Також не врегульовано питання доступу до реєстру з боку кредитних спілок, так як вони підкоряються не Нацбанку, а Держкомісії з цінних паперів. І недобросовісні позичальники кредитних спілок можуть отримати позику в банку під низький відсоток, так як в реєстрі вони не фігурують “, – аналізує Львов.
На думку фінаналітиків,  працюючий реєстр можна створити швидко, але включити в нього абсолютно всіх, хто хоч раз брав в банку кредит – справа довга. “Швидше за все, спершу до реєстру потраплять тільки кредити, видані після його запуску. Загнати туди всі старі позики буде важко – величезний масив даних, різні системи обліку у різних банків. Через це дані доведеться переносити в базу вручну”, – пояснює Нікітченко .