Українська економіка має ознаки олігархічної, а не ринкової
Кабінет Міністрів готується відмінити державне регулювання цін на основні продукти харчування мотивуючи це ринковими механізмами, які повинні запуститися. При цьому головний аргумент той, що індекс споживчих цін на продукти за 2016 рік зріс лише на 3,2%. Що таке Індекс мало хто розуміє, тому експерти порахували зростання цін с 30 січня 2016 по відношенню до 30 січня 2017 року.
Про це написав у своєму Facebook директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко:
«За рік зросли ціни на хліб чорний на 7%, білий на 5%. Борошно піднялось в ціні на 1%, макарони вітчизняні на 3%. Яловичина стала дорожча на 3%, свинина на 5%, курятина на 9%, ковбаси на 10%. Гречана крупа здорожчала на 14%, олія соняшникова на 9%. Молочні продукти підскочили більше всього: молоко на 29%, сметана на 31%, масло вершкове на 38%, сир на 20%. Стали дешевше за рік рис – на 5%, сало – на 10%, макарони – на 3%, цукор – на 2%, яйця курячі – на 14%. Овочі борщового набору здешевіли більше: картопля – на 13%, капуста – на 62%, морква – на 60%, буряк – на 51%, цибуля – на 45%.
А тепер давайте про ринкову економіку…Давайте приймемо, як факт, що ціни на продукти, одяг та взуття, тепло та електрику, в нас такі ж, як і у Східній Європі. Тому в вартість продуктів, товарів та послуг закладена собівартість, у тому числі заробітна плата робітників, податки та прибуток, з якого підприємства роблять інвестиції у свій розвиток. Мінімальні заробітні плати у ЄС з 1 січня 2017 року в Польщі це 453 єврo, Естонії 470 єврo, Латвії та Литві вона складає 380 євро на місяць, в Болгарії 235 євро. Це не середня, а мінімальна. В Україні ж 108 євро. Про податки, які сплачуться до бюджету з цих продуктів, товарів та послуг в Україні та ЄС, я мовчу. Про інвестиції у виробництво також можна лише мріяти. Гроші виводяться та вже не повертаються.
Тобто це ознаки монопольної, або олігархічної економіки, а не ринкової. При цьому ми можемо скільки завгодно вирівнювати внутрішні ціни до рівня європейських, але при цьому всі показники: заробітна плата, надходження до бюджетів та інвестиції у розвиток виробництва, в декілька разів менші, ніж в країнах Європи. Погоджусь з тим, що на опалення і електрику 60% людей мають субсидію. Але якщо взяти інші галузі, то субсидій там не має, але й немає заробітних плат, податків та інвестицій, як у ЄС. Не потрібно говорити про те, що аграрії у Європі субсидуються. Субсидії не складають 80% вартості продуктів. При тому, субсидії – це зменшення державного бюджету країн ЄС. А в них надходження з таких платників до бюджету дозволяють і субсидії платити і мати великий залишок. Тому під гарними гаслами нам продають щось інше…»