ТРИ РОКИ ТРАГЕДІЇ НА МАЙДАНІ: СОТНІ ПІДОЗРЮВАНИХ, ЗНИКЛА ГІЛЬЗОТЕКА І ОДИН ПОКАРАНИЙ

Трагічні події 18 лютого 2014 року в Києві, котрі прискорили розв’язку подій на Майдані, досі не розслідувані належним чином, а винуватці масових убивств не покарані. Багатотисячна ходи активістів до Верховної Ради перетворилася на бійню, в котрій лютував “Беркут” і привезені з регіонів владою кримінальні елементи.

Через три роки не вщухає біль Катерини Петрівни, котра втратила єдиного сина. Сергієві було 44, після побиття студентів він звільнився з роботи і пішов на Майдан. Цього вона навіть не знала, а про смерть сина дізналась із новин. “Показали перших убитих, вони утрьох лежали в Будинку офіцерів, у фойє. Я його побачила і не могла повірити, що то він. Телефон: звук іде, але ніхто не відповідає”, – пригадує жінка.

У вбивстві підозрюють беркутівців із Харкова. Двох із них затримали, один під домашнім арештом, але всі судді відмовляються вести справу. Адвокати рідних Героїв Небесної Сотні кажуть, що належної підтримки розслідувань досі не дочекалися, а деякі справи взагалі ведуть судді, які самі є фігурантами кримінальних проваджень. Окрім того, з МВС зникла гільзотека – досьє на 120 тисяч одиниць зброї, і за втрату такого масиву документації ніхто не був покараний. Притягнуті ж до відповідальності за протиправні дії в часи Революції Гідності правоохоронці досі працюють у системі поліції.

Водночас керівник слідчого департаменту ГПУ Сергій Горбатюк каже, що підозру оголосили 351 особі, до судів скеровано 220 обвинувальних актів, винесено 35 вироків, але реальну міру покарання застосовано тільки для однієї людини – і це так званий “тітушка”. Тоді як лише 18 лютого в центрі Києва загинуло 23 протестувальників.

Сьогодні минає 3 роки з часу тих страшних подій…. Україна знову плаче… 18 лютого 2014 року почалися масові розстріли людей на Майдані….Біль рідних і наш з вами біль досі не вилікуваний справедливістю.
Скільки всього нам говорили за ці роки…. може, сподівалися, що час зітре з пам’яті українців жагу до справедливого покарання тих, хто вбивав свій народ? Присвоювали звання, вручали нагороди, давали гроші….Але чи можна цим відкупитися від того, що сталося тоді? Чи можна прикритися уявними розслідуваннями, знищенням доказів, порожньою балаканиною? 1 покараний – це ганьба для всієї правоохоронної системи, для тих післямайданівських прокурорів і слідчих, які сьогодні теж мають нести покарання за свою бездіяльність.
Ми не забули і ми не забудемо. Ми не пробачили і ми не пробачимо. Ми боролися і будемо боротися за те, щоб наша країна змінилася, адже саме за це поклали свої життя Геролї Небесної сотні. Саме за це зараз гинуть на передовій кращі сини й доньки України. Слава Героям!