Що приховано в анонсованому підвищенні мінімальної зарплатні до розміру 3200 гривень
рем’єр-міністр України Володимир Гройсман неодноразово наголошував, що бюджет-2017 націлений на економічне зростання України і українців. Називав його чесним та реальним, зі зростанням соціальних стандартів. Але, що ж передувало прийняттю головного фінансового документа країни?
6 грудня 2016 року Рада прийняла законопроект №5130 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Представляючи законопроект, міністр соціальної політики Андрій Рева зазначив, що він забезпечує підвищення соціальних гарантій держави.
«Цей законопроект не містить жодної додаткової норми, яка б передбачала обмеження соціальних виплат і програм порівняно з рішеннями, прийнятими Верховною Радою в 2014 і 2015 роках. Саме цей законопроект створює умови для підвищення з 1 січня 2017 року розміру мінімальної заробітної плати вдвічі — до 3200 гривень», — наголосив Рева.
Давайте детальніше розберемо цей законопроект і чому він важливий в контексті зарплатні.
Отже, перше та найбільш значне нововведення у цьому законопроекті — заміна в Кодексі законів про працю терміну «мінімальна заробітна плата», яке раніше звучало як: «Мінімальна заробітна плата — це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати» — на термін — «Мінімальна заробітна плата — це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірі».
Тобто, з Кодексу законів про працю було забрано словосполучення «некваліфікована праця», що, в свою чергу, означає те, що кваліфікованому спеціалісту тепер можна платити стільки же, скільки й різноробочому.
Тепер мінімальна заробітна плата вважається мінімальною оплатою за будь-яку працю, а не лише некваліфіковану, як було до змін.
Також зникли слова «не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати», що в свою чергу означає те, що цьому ж таки кваліфікованому спеціалісту тепер можна встановити «голу ставку» навіть нижчу за «мінімалку», оскільки згідно цього законопроекту всі сумарні виплати (оклад + доплати + премії) не повинні бути меншими встановленого мінімального розміру заробітної плати. Простими словами, 3200 включає в себе все те, що раніше рахувалось окремо. Загалом всі ці зміни, в першу чергу, стосуються державних працівників.
Зміниться також система нарахування зарплат бюджетникам, оскільки законопроектом 5130 вводиться термін «тарифна ставка працівникам першого розряду, яка буде встановлюватись Кабміном і котра ніяк не прив’язана до мінімальної зарплати».
Ставка 1-го розряду — це мінімальна заробітна плата працівника, тобто вона відбиває законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче від якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, годинну норму праці (обсяг роботи). Це фундамент оплати праці державних службовців, адже саме від цієї ставки відштовхуються при розрахунку всіх вищих категорій працівників. Раніше розмір тарифної ставки першого розряду, незалежно від форм власності, не міг бути нижче рівня «мінімалки», передбаченого законом. Простіше кажучи, тепер Кабінет міністрів буде вирішувати скільки платити працівнику першого розряду і ця сума може бути нижчої за мінімальну зарплату.
Ще одне «ноу хау» для держслужбовців — це поява мінімального посадового окладу, який, в свою чергу, прив’язаний не до мінімальної зарплати, а до прожиткового мінімуму, котрий, як відомо, не змінюється разом зі зміною мінімальної зарплати.
Для прикладу, в 2017 році прожитковий мінімум планується в розмірі 1700,00 грн, що в свою чергу значно менше заявленої мінімальної зарплати в 3200 грн. Тобто, фактично оклади не збільшаться в порівнянні з сьогоднішніми. (Якщо раніше ваша зарплата «прикріплювалась» до «мінімалки» і з першого січня становила би 3200 гривень, то згідно цього нововведення вона буде дорівнювати «прожитковому мінімуму» і становитиме 1700 гривень до яких і будуть додавати премії і надбавки про які йшлося вище).
Що ж очікує на приватний сектор?
«Повальне підвищення мінімальних заробітних плат у приватному секторі вимагає від бізнесу додаткових 10 мільярдів гривень» — підрахував виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.
«Та чи є такі гроші? Що очікує працівників задіяних в приватному секторі і як поведе себе бізнес?» —ось де ключові питання. За методологією розрахунку Міжнародна організація праці (МОП), кожні 10% підвищення мінімальної оплати праці призводить до скорочення 0,4% працюючого населення.
За словами президента Українського аналітичного центру Олександра Охріменка, у першу чергу постраждає малий і середній бізнес. Більше того, деякі компанії можуть закритися, оскільки розмір штрафів прив’язаний саме до мінімальної заробітної плати і значно збільшився.
Також зміни стосуються стипендій. Згідно законопроекту стипендію поділили на академічну та соціальну. Критерії, як соціальної, так і академічної стипендії встановлюються Кабміном в ручному порядку, що повністю суперечить принципу правової визначеності. Вилучено норму про виплату академічної стипендії не менш як 66% студентів. Стипендії молоді, яка перебуває на повному державному забезпеченні, може бути нижчою рівня прожиткового мінімуму. Визначення частки студентів (курсантів), які мають право на отримання академічних стипендій віднесли до повноважень вченої ради вищого навчального закладу у межах визначеного Кабінетом Міністрів України загального відсотка студентів (курсантів), які мають право на отримання академічних стипендій, що в свою чергу, може призвести до неконтрольованого «ручного» управління цим процесом та, як наслідок, — створить сприятливий ґрунт для зловживань. Детальніше про стипендії ви можете прочитати в нашій статті: «Стипендії по-новому. До чого готуватися прикарпатським студентам».
Зросте і навантаження на бюджет середньої сім’ї, оскільки, після підвищення доходу, отримати субсидію стане складніше. Для оформлення пільги необхідно, щоб розмір плати за комунальні послуги перевищував 20% доходу. При збільшенні ж мінімальної зарплати до 3200 гривень, навіть якщо в сім’ї буде тільки один працюючий, отримати нормальну субсидію може стати достатньо важко.
У Законі України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” замінили «підвищену стипендію» на «соціальну».