Прогнози експертів: кількість вакансій повернеться до докризового рівня, а зарплати зростатимуть “як мокре горить”
Ринок праці: офіційна статистика і реальний стан справ
За даними Державної служби зайнятості, офіційно статус безробітного у січні-жовтні (тимчасово або упродовж усього періоду) мали понад 1 мільйон 60 тисяч українців. Тоді як працевлаштувати вдалося загалом трохи менше 340 тисяч наших співвітчизників. Водночас у відомстві похвалилися, що за цей період допомогли із працевлаштуванням майже двом сотням тисяч громадян, котрі офіційного статусу безробітного не мали і зверталися до центрів зайнятості саме для пошуку чи зміни роботи, а не задля отримання фінансової допомоги від держави.
Кількість людей, які одномоментно перебували на обліку в центрах зайнятості, щомісяця коливалася від 400 тисяч до понад пів мільйона. Це на 50-70% більше, ніж у відповідні періоди минулого року. Пік припав на червень – майже 518 тисяч офіційно зареєстрованих безробітних. Тодішній сплеск аналітики пов’язували не лише із зупинкою підприємств та згортанням бізнесу, а й із вимушеним поверненням додому трудових мігрантів, котрі, не розуміючи, чи зможуть найближчим часом знов вирушити на заробітки, ставали на облік у центрах зайнятості. З відкриттям кордонів більшість із них знов подалися за звичними маршрутами. Крім того, число офіційно зареєстрованих безробітних в Україні почало зменшуватися у зв’язку з посткарантинним відновленням ділової активності. В листопаді на обліку перебували 408,8 тисяч безробітних. 352,4 тисячі з них отримували допомогу від держави. Середній розмір допомоги із безробіття у листопаді становив 3580 гривень. Для порівняння: у листопаді 2019 року в країні було зареєстровано 288,9 тисяч безробітних. І допомогу (середній розмір – 3443 гривні) виплачували 233,5 тисячам із них.
Проте, і нефахівцеві зрозуміло: офіційна статистки служби зайнятості – лише видима частина “айсберга”. Насправді безробітних в Україні набагато більше – далеко не всі, хто офіційно не працює, реєструються в центрах зайнятості. Тисячі людей закрили свій бізнес і теж не поспішають працевлаштовуватись деінде, розраховуючи, що власну справу невдовзі пощастить відновити. Дехто ж перебивається разовими заробітками. Мільйони наших співвітчизників вважають за краще працювати (хоча б тимчасово) за рубежем. Тож навіть без урахування трудових мігрантів реальна кількість тих, хто не має роботи, може коливатися в межах від 1,5 до 2 мільйонів. Приміром, за даними сайту Мінфін, у першому кварталі в Україні було 1 мільйон 548,6 тисяч безробітних (8,9% працездатного населення), у другому кварталі – 1 мільйон 630 тисяч (9,6%).
Професії: кого найбільше потребує “пандемічна” економіка
1. Найпопулярніші професії
Найбільшу потребу в кадрах мають роботодавці, чиї бізнеси не зупинялися чи й навпаки – у зв’язку з викликами пандемії набрали обертів. Найвищі шанси на працевлаштування, за даними Опендатабот, у фармацевтів, інтернет-маркетологів, кур’єрів, а ще – в автослюсарів і швачок.
Представники робітничих професій найбільше потрібні і працедавцям, котрі мають угоди з Державним центром зайнятості. Вони шукають, передовсім, електромонтерів, електрогазозварників, слюсарів, робітників з обслуговування та експлуатації машин – водіїв, трактористів, операторів заправних станцій.
Роботу через Держслужбу зайнятості можуть знайти й учителі, вихователі, інженери, економісти, лікарі, психологи. Хоча порівняно із пропозиціями комерційних посередників (кадрових порталів, сайтів й агенцій із працевлаштування) рівень пропонованих заробітних плат там близький до мінімального. Що вже й казати про некваліфікованих працівників: двірників, підсобних робітників, вантажників. Вони потрібні працедавцям. Але роботу їхню оцінюють украй дешево. Надто – на периферії.
Роботодавці, м’яко кажучи, “не стоять у черзі” у пошуках офіціантів, кухарів, бариста…
2. Високооплачувана робота
Окрема тема – ІТ-фахівці. Вони – поміж тих, хто може перебирати вакансіями, а не приставати на першу-ліпшу пропозицію. Роботу вони, переважно, шукають на недержавних кадрових порталах чи по знайомству.
На сайті Djinni минулого тижня роботодавці шукали 13106 IT-фахівців – це на 7% більше, ніж тижнем раніше. Work.ua зараз пропонує понад 6800 вакансій в категорії “IT, комп’ютери, інтернет”. Середня зарплата для фахівців окремих спеціальностей – як-от, IOS developer, Python-програміст, C++ developer – від 40 до 62,5 тисяч гривень. Але є й пропозиції “далеко за 100”.
Взагалі різниця у пропонованих заробітках, залежно від компанії та регіону, іноді просто дивує. Приміром, судячи з пропозицій на сайті міжнародного кадрового порталу grc.ua, зарплата менеджера коливається від 2800 до 122 000 гривень, адміністратора – від 4200 до 94 700, оператора – від 4200 до 42 800, кур’єра – від 10 000 до 34 600. Приблизно однаково роботодавці оцінюють хіба що працю продавців (8500-17 600 гривень) і касирів (5000-17 400). Як бачимо, нижня межа доходу представників деяких професій навіть менша, ніж офіційна мінімальна зарплата в Україні – 5000 гривень.
3. Заробітчанство
Незважаючи на те, що карантинні обмеження останнім часом посилили і в багатьох європейських країнах, кількість вакансій для наших заробітчан за кордоном стрімко зростає. На 10-20% щомісяця. Найчастіше українцям пропонують роботу у Польщі, Німеччині та Чехії. Польські сусіди найбільше чекають каменярів, покрівельників, різноробів і водіїв з відкритими міжнародними категоріями С/Е. У Німеччині розраховують на українок-доглядальниць, медсестер зі знанням німецької мови, штукатурів, працівників на виробництво та водіїв (в тому числі, й високооплачуваних далекобійників). У Чехії найлегше знайти роботу будівельникам, сантехнікам, різноробам на автозавод, фахівцям по металу і покоївкам з України.
За даними кадрових агенцій, мінімальна зарплатня українця у Польщі – 14-17 тисяч гривень (у перерахунку), середня – 18-23 тисячі. Мінімум у Чехії – 30 тисяч, у Німеччині – 35-40. Фахівці окремих спеціальностей мають набагато більше. Зокрема, водії-далекобійники – 35-45 тисяч гривень (у Польщі) та понад 55 тисяч – в Німеччині. Те ж стосується й “айтішників”, інженерів, висококваліфікованих слюсарів. А “вузькопрофільні” лікарі можуть розраховувати і на 100 та більше тисяч гривень. Тим паче, в умовах боротьби з коронавірусом.
4. Праця без “трудової”
Якщо ж ви фахівець у тій чи іншій галузі, то на спеціалізованих сайтах можете знайти чимало пропозицій тимчасової роботи чи взятися за виконання разових замовлень. За даними онлайн-сервісу замовлення послуг Kabanchik.ua, цієї осені українці найбільше шукають репетиторів і майстрів з ремонту побутової техніки. Приміром, з вересня по листопад на послуги репетиторів на сайті сформовано 3 тисячі заявок. Це на 33% більше, ніж у цей же період торік. А ще – на 90% більше, ніж у останні два місяці літа. Хоча це й зрозуміло – хіба ж багатьом із нас хочеться навчатися влітку? Попит на онлайн-викладачів зі шкільних предметів зріс на 34%. Але, незважаючи на популярність, середній чек (оплата разової послуги) нині зменшився на 33% – до 660 гривень.
А ось середній чек у майстрів з ремонту великої побутової техніки зріс. На 17% – до 440 гривень. “В умовах невизначеності українці не поспішають витрачати гроші – між придбанням нової техніки і ремонтом старої, зазвичай, обирають другий варіант”, – пояснюють аналітики порталу.
Не сидять без роботи і автоінструктори. Їх шукають на 45% активніше, ніж торік. І це також можна пояснити: чимало українців, котрі мають можливість користуватися авто або планують купити машину, але поки що не навчилися кермувати, вирішили заповнити цю прогалину перед загрозами нового локдауну й можливих обмежень в роботі громадського транспорту.
Більше роботи і у фахівців із виготовлення під замовлення та ремонту меблів. Попит на ремонт, складання, перетяжку, виготовлення і реставрацію зріс на 23%. Хоча середній чек за послуги і не змінився – 1220 гривень. Попит на будівельні послуги у порівнянні з минулим роком зріс на 10%, але середній чек також залишився на торішньому рівні – 4700 гривень.
Й нарешті – домашній майстер (чи “чоловік на годину”). Таких замовлень на сайті було найбільше – 20 тисяч. Однак це – лише на 6% більше, ніж за такий же період торік.
2021-й. Що зміниться на ринку праці?
На думку експертів 2021 рік залишається роком невизначеності. Ніхто не знає, як “поводитиметься” коронавірус, коли в Україні буде вакцина, яким чином вакцинація вплине на бізнесову активність.
За найгіршим сценарієм, коли все піде по колу й ситуація весни-літа 2020-го повториться, наслідки Ковіду нагадуватимуть про себе ще 3-5 років. Наприклад після кризи 2014 року кількість вакансій в Україні відновилась доволі швидко, а ось реальна (із урахуванням валютного курсу і купівельної спроможності) зарплата не досягла докризового рівня навіть у 2019-му. “Нинішня криза починалася не як економічна, а як медична. Проте, подальші суттєві обмеження можуть призвести до того, що й цього разу матимемо глибоку кризу, яка не дозволить швидко відновлювати рівень зарплатні. Звісно ж, є компанії, які не зменшували заробітків працівників. За даними Держстату, середня зарплата у жовтні була навіть вищою, ніж торік. Та при цьому знаю про велику кількість бізнесів, де зарплатня значно впала. Особливо це характерно для малого та мікробізнесу. І якщо наступного року, певно, вдасться досягнути колишніх показників за кількістю вакансій, то із зарплатами, мені здається, буде гірше. Вже зараз менеджмент багатьох компаній переглядає систему мотивацій для працівників, зменшуючи частку окладів та збільшуючи відсоткову, бонусну, щоб люди працювали активніше і заробляли гроші, а не отримували їх лише за присутність в офісі”, – каже експерт Тетяна Пашкіна.
Та й і з працею онлайн, на думку експертки, не все так однозначно. Багато професіоналів виявилися не готовими – передовсім, психологічно – до такого формату.