Падіння гривні: в НБУ все пояснили і заспокоїли
Заступник голови Національного банку Олег Чурій заявляє, що девальваційний тиск на курс гривні з початку року обумовлений сезонними факторами.
Коментар заступника голови НБУ є в розпорядженні ЕП.
Чурій нагадав, що після переходу України на плаваючий обмінний курс гривні у 2015 році на валютному ринку спостерігається певна сезонність.
“Вже третій рік поспіль в перші місяці року зростає попит на валюту, зокрема з боку імпортерів, які формують запаси товарів на новий рік, і водночас знижуються її надходження, зокрема з боку аграріїв, які зазвичай протягом року забезпечують близько половини пропозиції валюти на міжбанку”, – заявив він.
“Як наслідок, на початку кожного року тимчасово посилюється девальваційний тиску на курс гривні. Ці сезонні фактори є ключовою причиною посилення коливань курсу гривні на міжбанку і з початку січня цього року”, – заявив заступник голови НБУ.
За його словами, сезонний спад ділової активності, переважно в аграрному секторі, спричиняє скорочення надходжень валютної виручки від експорту продовольчих товарів, в той час як на ринку є підвищений попит на валюту з боку імпортерів.
У коментарі наголошується, що для пом’якшення впливу цих чинників Нацбанк продовжує зберігати присутність на міжбанку.
Так, з початку року НБУ здійснив продаж 53,5 млн доларів, щоб запобігти надмірним коливанням курсу гривні.
“Національний банк має достатньо ресурсів і для подальшого згладжування надмірних коливань у разі потреби – міжнародні резерви становили 18,8 млрд доларів на початок січня”, – заспокоює заступник голови НБУ.
Разом з тим Національний банк підкреслює, що дія тимчасових факторів на початку року може бути нівельована протягом решти року завдяки сприятливому впливу фундаментальних факторів, у тому числі зовнішньої цінової кон’юнктури для товарів вітчизняного експорту, як це було у 2017 році.
“Так, минулий рік Україна завершила з обмінним курсом на рівні, який приблизно дорівнював курсу на початок року, – курс гривні девальвував за минулий рік лише на 3% попри окремі періоди посилених коливань”, – підсумував Чурій.
Нагадаємо, 12 січня котирування гривні до долара на міжбанку станом на 17:00 встановилися на рівні 28,54-28,56 гривні за долар.
Нестабільність курсу гривні з перших днів 2018 року потенційно є дуже небезпечною, і тому населення не перестане тримати на руках долари і євро, вважає директор Інституту розвитку економіки України ОЛЕКСАНДР ГОНЧАРОВ
Чого гріха таїти, доля українського ринку сумна, попереду нас чекають ще більші потрясіння. А враховуючи тривожні макроекономічні показники і відмову нардепів ухвалювати законопроект “Про ринки капіталу і регульовані ринки”, Кабміну Володимира Гройсмана не слід відтягувати початок переговорів про реструктуризацію державного боргу. Адже вже в I кварталі 2018 року держбюджет-2018 почне розвалюватися.
Кредит Міжнародного валютного фонду нас не врятує, а регіони продовжать просити і просити в Києва грошей. “Друкарський верстат” включено, і він працює. І всі тільки й вимагають випускати, випускати, випускати облігації внутрішньої державної позики, щоб, збільшуючи внутрішній гривневий борг, хоч якось виконувати величезні соціальні зобов’язання. Тоді чому, крекчучи і надриваючись, повинні тримати на своїх плечах гривню бідні українці, а великі гравці, близькі до влади, навпаки, продовжують активно йти в готівкові долари та євро?
Мабуть, топ-чиновники і політики знають або передчувають щось, чого інші українці не знають. Адже, здавалося б, що може бути простіше: Кабмін і ВР повинні розвивати українську економіку і відмовитися від іноземної валюти на користь гривні. Однак “нагорі” вперто не хочуть визнавати, що економічна криза в Україні виникла на основі неузгодженості фінансового ринку та реального сектору економіки. Але ні Гройсман, ні тим більше Парубій жодного разу у своїх виступах навіть однією фразою не обмовилися про ідею ризиків, пов’язаних з фінансово-технічними інноваціями.
Наприклад, які зміни потрібно внести до чинного законодавства про організований біржовий, товарний, фондовий і терміновий ринки, про іпотеку тощо, щоб збалансувати валютний, ціннопаперовий і реальний сектори економіки України? Які новації та обмеження треба встановлювати на публічних ринках на противагу консервуванню відсталості? Правда, справедливості заради треба визнати, що ніхто не змушує наших людей купувати “американця”, вони самі із задоволенням це роблять. Тоді чому вони купують долари США, тим самим нарощуючи відплив капіталу з нашої країни?
Відповідь є очевидною: вони довіряють Америці та зобов’язанням уряду США. А наш Кабмін не тримається на довірі, немає довіри і до Верховної Ради, відповідно, немає досі економічного оздоровлення в Україні. Так, команда Гройсмана намагається все тримати на примусі. Не втримає, хоча і в 2018 році Кабмін прогнозує зростання ВВП на рівні 3%. Як у 2016 і 2017 роках він, імовірно, знову не виконає заплановане. Безумовно, такі оптимістичні цифри – прекрасна штука, але зарплату ними не видають.
Хоча ВВП – дуже важливий економічний показник, сам по собі він мало що пояснює неосвіченій людині. Наприклад, якщо я завтра наберу по вуха кредитів, то мій особистий ВВП неймовірним чином зросте, але вже післязавтра я буду повинен віддати з відсотками ще більше. Тому набагато важливішими є не рядки у звітах НБУ і не голі цифри ВВП, а розуміння того, за рахунок чого стався приріст, яка структура цього показника, які боргові зобов’язання України і як це все позначиться на рівні добробуту українців. Адже кредити МВФ, не забезпечені зростанням виробництва, навіть на короткий період не дають коштів для сьогоденних помітних та ефектних економічних реформ. У довгостроковій перспективі – це глухий кут і катастрофа.
Час уже б Кабміну Гройсмана відмовитися від популізму і нарешті почати контролювати витрати, оскільки без цього не можна розраховувати навіть на найменше економічне зростання. Ну, не може розвиватися економіка України, якщо розмір зарплат міністрів і топ-менеджерів держпідприємств не відповідає ефективності їхньої праці, а оплата тарифів природних монополій здійснюється швидше фінансових результатів компаній.
Сьогодні експерти виокремлюють три ключові драйвери економічного зростання в 2018 році: по-перше, нарощування експорту; по-друге, збільшення споживчого попиту; по-третє, інвестиційна активність. Чому саме ці драйвери? Тому що після тривалої девальвації гривні, після того як сильно подешевшали наші витрати, а праця спеціалістів і робочих стала ще дешевшою, нам потрібні інвестиційні ресурси в економіку України. А їх немає. Для виправлення цієї ситуації нічого не роблять ні уряд, ні законодавці.
За всі помилки виконавчої та законодавчої влади розплачується гривня: на 10 січня Нацбанк установив офіційний курс гривні на рівні 28,2 грн, тобто тільки попередньої доби гривня втратила понад 20 коп. Наша гривня, судячи з усього, і далі буде знецінюватися. Скількох грубих прорахунків припустилися міністри і депутати, якщо після різкого падіння котирувань “американця” одразу після підвищення 14 грудня 2017 року ключової ставки ФРС на 0,25 п.п. вартість гривні почала не зміцнюватися, а слабшати?
Ймовірно, у 2018 році долар США буде падати щодо основних світових валют, але ще швидше буде знецінюватися гривня. Купівлі іноземної валюти Мінфіном для покриття в 2018 році боргових витрат на понад 4 млрд дол. будуть негативно впливати на курс гривні. Якби прем’єр-міністр зробив лише один нескладний арифметичний розрахунок і подивився, скільки у відсотковому відношенні обсяг ПДВ має в дохідній частині держбюджету-2018, то негайно став би думати не про спонсорську допомогу західних партнерів, а про значне розширення оподатковуваної бази у своїй країні.
Це підштовхнуло б уряд і Верховну Раду до стимулювання розвитку українського бізнесу, скорочення святкових днів і вихідних. І Володимир Гройсман також змусив би фінансово-економічний блок Кабміну формувати привабливий інвестиційний клімат і стимулювати кредитування малого і середнього бізнесу.
Таким чином, у 2018 році владі треба збільшувати кількість українського бізнесу, а не ходити з простягнутою рукою. Тоді помітно б піднялася і гривня.