У ВР планують ввести всеукраїнський кешбек на безготівку: що це означає

Депутати Верховної Ради запропонували ввести всеукраїнський кешбек за безготівкові розрахунки. Відповідний законопроєкт з’явився на сайті Ради. Експерти для видання “Коментарі-Україна” оцінили плюси і мінуси такої ініціативи.

Фінансовий експерт, економіст Олексій Кущ зазначає, що йдеться про продовження теми щодо запровадження комісії за еквайрингові операції (можливість для торгового підприємства приймати безготівкову оплату товарів і послуг пластиковими картками).

“Простими словами — людина приходить у супермаркет і розплачується карткою за куплений товар. Картку видав банк-емітент (випускає карти, з яких виробляється оплата), а платіжний термінал, до якого ця картка прикладається, встановив банк-еквайєр, що знімає за цю послугу комісію. Її платять торговельні мережі, просто включаючи це в ціну товару. Тобто, кінцевий платник у всій цій історії — людина, яка купує товари в супермаркеті“, — акцентує експерт.

А суми виходять великі. Якщо у нас безготівкові покупки за рік склали приблизно 900 млрд грн, а еквайрингова комісія досягає 3%, то порядку 25-27 млрд грн банки заробляють на таких операціях. Тільки ПриватБанк, наприклад, на цьому заробив минулого року близько 8 млрд грн, підкреслює Олексій Кущ.

“Нещодавно розглядалися пропозиції, щоб знизити еквайрингу комісію з 3 до 1%, — нагадує він. — Банківське лобі в парламенті “встало на диби”, тому як можуть втратити близько 20 млрд грн на рік. Але ідея була вигідна торговельним мережам. Хоч вони і непрямі платники, за все платив споживач, але якщо не платиш 2% цієї комісії, то можна знизити ціни на товари і простимулювати людей на покупки”.

Альтернативою цій пропозиції є той самий законопроєкт №5734-2 про український кешбек, який був зареєстрований у парламенті 14 липня.

“Я пару місяців тому написав статтю, де практично повністю описав цю ідею. Суть якої — прийняти відповідний закон, який працював би в основному на споживачів. Тобто, не просто прибрати 2%, а віддавати споживачеві у вигляді кешбеку за покупки. Прийшов, розплатився карткою — отримав на неї 2% від суми покупок. Якщо 10 тис. витратив на місяць на безготівкову покупку товарів, то 2% — це 200 грн на картку. Невеликий, але приємний бонус”, — говорить Олексій Кущ.

За його словами, частково це вигідно і банкам, і торговельним мережам.

“Гроші повертаються на картки, отже, банки користуються ними, цією ліквідністю. А торгові мережі у вигоді, тому що стає більш популярною безготівкова форма розрахунку. І покупцям вигідніше купувати товари в торгових мережах, де є термінали, ніж в якихось дрібних магазинчиках або на ринках, де їх немає. Але найбільша вигода — саме у споживача. Так закони і мають працювати, — впевнений експерт. — В такому випадку нічого не можу сказати поганого про таку ідею. Єдина ложка дьогтю — проти цього закону можуть активно виступати лобі банків і торгових мереж”.

Аналітик Alpari Максим Пархоменко вважає, що позитивною стороною такої ініціативи, якщо вона отримає “путівку в життя”, буде зниження суми за оплати товару для покупців. Але при цьому, на його думку, таке зниження буде компенсуватися самим продавцем.

“Часто такі новації навпаки призводять до зростання цін. Для покупця зниження ціни буде несуттєвим і не відчутним, водночас для деяких продавців (наприклад з продажу техніки) навіть 1% (як пропонується у законопроєкті) може бути суттєвим”, — зазначає аналітик.

За фактом продавець швидше навпаки збільшить вартість свого продукту і товару, щоб компенсувати цей кешбек, прогнозує Максим Пархоменко. У підсумку, за словами аналітика, від цього може програти і сам покупець, і продавець, у якого з’являться додаткові складнощі і регуляції.

Більше новин читайте на сайті “Діловий Переяслав”

Відвідайте новий сайт БЕЗКОШТОВНИХ ОГОЛОШЕНЬ “Діловий Переяслав”.  Підписатися на наш сайт можна у Telegram