«Нафтогаз» заробив на європейські зарплати співробітникам

На оплату праці в компанії витрачено майже вдвічі більше, ніж у 2015 році
НАК «Нафтогаз України» вперше за п’ять останніх років завершить 2016 рік з прибутком. В останній раз компанія показувала прибуток в розмірі 10,5 млрд. Грн. в 2011 році.
Чистий фінансовий результат компанії за підсумком року перевищить 21 млрд. Грн., Йдеться в затвердженому Кабміном фінансовому плані «Нафтогазу», повідомляють Українські Новини. Також з документів випливає, що в поточному році практично в десять разів – майже до 40 тис. Доларів на місяць – збільшений розмір оплати праці голови і членів правління НАК.
Згідно супровідних документах до фінплану прибуток в поточному році буде забезпечена в першу чергу за рахунок збільшення тарифів на газ в Україні, це стосується як промислових підприємств, так і населення, оскільки протягом року вартість оплати комунальних послуг зросла більш ніж удвічі.
У 2016 році майже в два рази зросли адміністративні витрати компанії – до 1,539 млрд. Грн. Це сталося переважно через підвищення зарплат співробітників НАК.
При тому що число працюючих в компанії в порівнянні з минулим роком практично не змінилося – 645 осіб, на оплату їх праці у 2016 році було витрачено майже вдвічі більше коштів – 505,65 млн. Грн. проти 283,5 млн. в 2015 році.
Розмір оплати праці зріс у всіх співробітників «Нафтогазу», наголошується в супровідних документах. Витрати на оплату праці директорів за напрямками збільшилися на 29,7 млн. Грн., Керівників підрозділів – на 70,2 млн. Грн. Середньомісячні витрати на оплату роботи одного співробітника НАК в 2016 році зросли до 61,24 тис. Грн. проти 36,63 тис. грн. в минулому році.
Члени правління НАК, а це глава – Андрій Коболєв і члени: Сергій Перелому, Сергій Коновець та Юрій Колбушкін, за підсумком року отримають додатково 46,6 млн. Грн. При цьому в 2015 році середня зарплата члена правління НАК становила 4000 доларів.
«Нафтогаз» пояснює підвищення витрат на оплату праці складу правління компанії практично в десять разів необхідністю доведення її до середнього рівня оплати праці керівництва аналогічних компаній в інших країнах, зокрема Австрії, Польщі, Румунії, Росії, Угорщини.