Чисте серце природи Білоозерського лісу

По-справжньому тихо затишно та доглянуто в лісі, що знаходиться за селом Хоцьки Переяслав-Хмельницького району. Тут саме те, що потрібно для відпочинку в природній тиші, тільки час від часу лунає спів пташок та чути характерні звуки звірів. Перебуваючи тут розумієш, що там де доглядають та оберігають ліс – чисто, зелено та безпечно. Саме цим в місцевому лісі і займається Державна організація «Лісове господарство «Білоозерське».

Чисте серце природи Білоозерського лісу

У Білоозерському лісовому господарстві охороняють, відтворюють ліс та молоді лісові насадження, забезпечують їх продуктивність, захищають як рослинний, так і тваринний світ. Тут поліпшують і середовище перебування в лісі диких тварин у стані природної волі, охороняють рідкісні їх види .

Уся територія заповідного фонду протягнулась на тисячі гектарах землі вздовж Канівського водосховища. Працівники самого ж господарства працюють увесь рік, щоб зберегти все те, чим можна приїхати помилуватися та де можна відпочити всім бажаючим. А з настанням тепла, за словами керівництва, таких з’являється багато. Ще б пак, адже весь ліс просто таки наповнений чистими та мальовничими куточками, куди хочеться завітати та відпочити від робочих буднів, проведених у місті.

Чисте серце природи Білоозерського лісу

Задля того, щоб підтримувати ліс в чистоті та цілості, оберігаючи його флору і фауну, працює штатна кількість майстрів лісу та єгерська служба. Всі вони – кваліфіковані працівники та жителі сіл, які розташовані неподалік даного господарства. Найбільше ж тут працівників із самих Хоцьок – села, у якому юридично зареєстрована державна організація.

Упродовж року працівниками проводяться заходи з поліпшення санітарного стану лісу. Наразі весь колектив робітників господарства займається його відновленням. Для цього закупили тридцять тисяч сіянців звичайної однорічної сосни. Майстри лісу, єгерська служба та їхні помічники на відкритих ділянках висаджують ще зовсім молоді саджанці. Їх, до речі, задля того, щоб звір не поласував молодісінькими деревцями, огороджують та доглядають. Доповнення у висадці цих культур та догляд відбувається щорічно.

Чисте серце природи Білоозерського лісу

Чисте серце природи Білоозерського лісу

Чисте серце природи Білоозерського лісу

Про промислову вирубку лісу мова взагалі не йде. Звісно, адже тут така живописна краса, яку варто не тільки берегти, а й вчити цьому інших: не засмічувати й відновлювати те, що пошкоджено природною стихією, як це сталося минулої зими. В холодну, засніжену пору працівники, а це майстри лісу спільно з єгерями, двічі на тиждень розчищаючи дороги та майданчики, займалися підгодовуванням та доглядом диких звірів, які живуть на території “Білоозерського” природного заповідного фонду.

Для цього протягом літа вони заготовили близько десяти тисяч віників з гілля дерев. А на 40 гектарах, що поблизу господарства, працівники господарства власними силами щороку вирощують всі ті культури, які дозволяють повною мірою утримати та зберегти протягом зими всіх тварин, які тут проживають. Окрім віників до спеціально змайстрованих годівничок для лісових мешканців підвозили ласощі на різний смак: кукурудзу, овес, ячмінь, силос, сухе сіно з трави та люцерни. В обов’язки лісництва також входить догляд за прибережною зоною Дніпра, яка сягає близько двадцяти кілометрів. На жаль, не всі відпочиваючі розуміють клопітливість у тому, щоб зберегти чисті, мальовничі куточки на березі ревучого і залишають час від часу після себе купи сміття. На щастя, потім це все прибирається саме працівниками лісу.

Поспілкувавшись з керівництвом та колективом Державної організації «Лісове господарство «Білоозерське», чітко розумієш, що планів для розвитку та здійснення всього, щоб зберегти ліс та водночас зробити його зручним, привабливим і для туристів, і для відпочиваючих, у них досить таки багато.

Так Віктор Шарапка, директор Державної організації «Лісове господарство «Білоозерське», поділився з нами планами лісового господарства: «Окрім догляду за прибережною зоною ми хочемо її зробити ще більш цікавою для тих, хто сюди приїде. І цим займається весь наш колектив. Також в планах здійснити всю необхідну рекреаційну роботу на ділянці в межах самого Білого озера, яке займає 14 гектарів території і наразі заболочене. Хочемо, щоб і сюди з не меншим задоволенням приїздили гості, адже за нашими спостереженнями, тут бувають відпочиваючі навіть із сусідніх областей, а не тільки з нашого району. Тому це все ми робитимемо саме для людей, щоб збільшити кількість лісових місцин, де їм можна буде відпочити із задоволенням та комфортом».

Чисте серце природи Білоозерського лісу

На прибережній зоні Дніпра, яку планують так само впорядкувати, зроблять туристичні стежки, якими зовсім скоро можна буде прогулятися верхи на конях. Все необхідне для цього, в тому числі й конюшню, господарство має, а отже незабаром ліс стане ще зручнішим для тих, хто просто бажає ним прогулятися.

«У наших планах — встановлення навколо Білого озера будиночків, які зроблять виключно з екологічно-чистих матеріалів – дерева та очерету. Для їхнього встановлення нам вже розробляють проект та всю необхідну для цього документацію. Цим займається державне підприємство і ось-ось ми розпочнемо роботи. Виглядатиме це не тільки красиво, а й не псуватиме природній лісовий пейзаж», — поділився планами Віктор Дмитрович. З розробкою та прокладанням туристичних та кінних маршрутів, які будуть контрольованими та доступними, очікують фактично мінімізувати той стихійний, хаотичний наплив недобросовісних відпочиваючих, які приїздять сюди та нехтують правилами протипожежної безпеки, чим провокують пожежі, а також смітять, забруднюючи ліс.

Чисте серце природи Білоозерського лісу

Вже в недалекій перспективі всі бажаючі матимуть змогу відвідати затишний куточок у Переяслав-Хмельницькому районі, до якого захочеться приїздити знову й знов. Немає сумніву в тому, що впорядковані маршрути, в тому числі й кінні, разом з організованими екскурсіями, приваблюватимуть сюди багатьох туристів, які приїздитимуть в “Білоозерське” за враженнями та щоб насолодитися мальовничими краєвидами Переяславщини. Питання тільки в тому, чи зуміють вони, відпочиваючі, зрозуміти всю відповідальність та ціну цієї лісової краси та спокою?