МІСЬКІ ПТИЦІ

Незважаючи на те, що міста займають всього 3% поверхні планети, багато птахів стають міськими жителями. Там їм легше знайти корм, і вони відчувають себе більш захищеними від хижаків. Заради цього багато хто з них навіть підлаштовуються під середовище проживання яке постійно змінюється. Дійшло до того, що чорні дрозди почали будувати свої гнізда з поліетиленових пакетів та інших подібних відходів.

Як показало дослідження, проведене в 54 містах на шести континентах, 80% всіх птахів в місті – це всього чотири види: голуб, горобець, ластівка і шпак. При цьому міста сприяють збереженню 36 видів рідкісних птахів, занесених до Червоного списку Міжнародного союзу охорони дикої природи.

Чим менше в місті зелених насаджень, тим менше в ньому різноманітність птахів. Негативним фактором є і цілодобове освітлення, яке збиває їх цикадний ритм. Адже птахи співають зазвичай на світанку і під час заходу сонця. Через постійно включену ілюмінацію, яка збиває їх з пантелику, ошукані пернаті починають співати раніше, ніж треба, а у деяких з них, наприклад, у дроздів, навіть період розмноження починається на місяць раніше, і це погано для пташенят, так як до цього часу ще не встигає вирости для них їжа.

Приблизно понад 200 видів різних птахів живе в Києві. Деякі на постійній основі, а інші перебувають в столицю тимчасово. Екологи стверджують, що кількість птахів і їх видовий склад в містах з кожним роком змінюється. Багатьох водоплавних птахів, яких не було у нас раніше, зараз можна побачити на водоймах столиці. Наприклад, в останні роки в Києві оселилася кряква, лиска, водяна курочка і чайки.

Але в той же час стало менше ластівок, які знищували комах. Тому що їм складно знайти в місті матеріал для будівництва своїх гнізд і харчування.

  • Зменшення різноманітності і кількості птахів в містах обумовлено специфічними урбаністичними умовами. Паркових зон стає менше, а саме це звичні місця пташиного проживання. Свою роль відіграє фактор забруднення повітря, присутність відкритих вентиляційних шахт, куди потрапляють птиці, а також сучасне будівництво – проекти будинків не розраховані на сусідство з птахами, – говорить голова Державної екологічної інспекції України Андрій Мальований.

Свою лепту в поведінку і ареал проживання птахів вносить і глобальне потепління. Орнітологи стверджують, що розмах крил солов’я за останні два десятиліття через зміни клімату сильно зменшився. І це сталося через те, що період, сприятливий для вирощування пташенят, скорочується. В таких умовах більше шансів вижити з’являється у птахів меншого розміру. Поки що солов’ї продовжують використовувати ті ж схеми міграції та місця призначення, що і раніше, і це, можливо, ставить під загрозу виживання виду.

  • Часто говорять про те, що птахи шкодять аеропортам. Це дійсно так. Але доведено, що набагато дешевше побудувати аеропорт подалі від місць скупчення та перельоту птахів, ніж потім боротися з ними – це дорого і не дуже ефективно. У будь-якій цивілізованій країні зараз аеропорт або електростанцію не побудуєш без орнітологічної експертизи, – говорить голова Національної екологічної ради України Олександр Чистяков.

У той же час, за його словами, місто дає можливість вижити тим птахам, які загинули б в дикій природі. Йдеться про альбіносів та ослаблених особин.

Ми звикли до «корінних городян» – голубів, яких за твердженням орнітологів понад 100 тисяч, але навіть в Києві мешкають і рідкісні, в тому числі й хижі птахи. Одна з них – пустельга. Виглядаючи здобич, вона на невеликій висоті часто трясеться в повітрі на місці. Тому в народі її прозвали «трясучкою». Вона поїдає дрібних гризунів, ящірок і різних комах. Цю птицю, якщо пощастить, можна побачити на Борщагівці і на лівому березі Дніпра.

  • Городяни люблять птахів і часто намагаються їх підгодовувати з руки. Але цього не потрібно робити. Краще повісьте годівницю, яка особливо корисною буде в снігову морозну зиму. І не забудьте, якщо вже почали, то не припиняйте. Птах дуже добре запам’ятовує, де його пригостили обідом. І якщо ви перестанете годувати, та ще в морози, підгодовані вами пернаті, будуть приречені. Адже будь-який зайвий рух на морозі, будь-яка спалена даремно калорія наближає птицю до смерті, – каже Олександр Чистяков.

Багато хто думає, що найкращий корм для птахів – хліб. І це велика помилка. Через його в’язкість їм може загрожувати смерть. Кращий корм для птахів – насіння дині, гарбуза, соняшнику, підсушені з осені ягоди калини і горобини, просо і пшоно, насіння трав, несолоне сало, яке дуже люблять синички, розмочені сухофрукти, які подобаються дроздам.

До речі, найменша пташка, що мешкає в столиці, – кропив’яник, який важить всього 9 грамів. Він любить парки з заростями і струмочками. Його можна зустріти на Нивках, в Гідропарку і Голосіїво.

Вечорами, після денного пошуку корму перед сном, птиці часто збираються в величезні галасливі зграї. У цей час крони дерев – чорні від них. Одне з таких місць – парк біля Політехнічного інституту, де до пізньої ночі чути збуджений пташиний крик. Вони то сваряться за більш зручне місце, то діляться враженнями від минулого дня.

Птахи стали невід’ємною частиною міста, і тому фахівці сходяться на думці, що для їх нормального існування потрібна спеціальна програма.

Прес служба Національної екологічної ради України

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *