Чому зустріч Трампа з Лавровим – величезна помилка США, – американський журналіст

Американський журналіст Марк Сімаковськи у колонці для Foreign Policy розповідає, чому зустріч Трампа з Лавровим – помилка президента США

Матеріал написаний у співавторстві з науковим співробітником Atlantic Council Деніелем Вайдичем

Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров прибув до Вашингтона на гребені хвилі російської дипломатичної активності, покликаної зміцнити позиції Кремля в Сирії, Україні, Північній Кореї і на європейському континенті загалом. Візит одночасно дивує і сигналізує про активізацію американо-російської взаємодії, кульмінація якої настане цього літа під час особистої зустрічі Дональда Трампа і Володимира Путіна.

Але Трампу слід було б уникнути зустрічі з Лавровим, надавши голові Держдепу Тіллерсону можливість самостійно розібратися, чого конкретно Москва чекає від майбутнього саміту. Ще важливіше те, що Трампу час визначити основні цілі Сполучених Штатів, зрозуміти, наскільки вони досяжні і служать довгостроковим інтересам країни. Перед тим, як Трамп сів за стіл переговорів з Лавровим йому варто розробити комплексну політику і стратегію стосовно до Росії. Зараз такої політики і стратегії немає, що дуже небезпечно.

Можливо, Трампу варто поміркувати над недавніми діями Росії.

РФ випробовує нову американську адміністрацію в українському питанні. Через місяць після інавгурації президента США, Москва офіційно визнала паспорти, видані її маріонетковими сепаратистськими державами на сході України, і з того часу російські економічні зв’язки з регіонами, що відкололися від України, продовжують рости. Після обрання Трампа загострилося військове протистояння в регіоні, нещодавно в зоні конфлікту був убитий американський фельдшер із спостережної місії ОБСЄ.

Якщо США наївно поступляться Путіну і дозволять поневолити Україну, нинішні проблеми здадуться нам справжніми дрібницямиНа Заході Путін продовжує свої зусилля з делегітимізації демократичних виборів. Після скандальних виборів у США в 2016 році Москва лише подвоїла свою активність, намагаючись вплинути на французькі вибори. Ймовірна участь Росії в масовій кібератаці на комп’ютери команди Еммануеля Макрона за кілька днів до виборів демонструє, що Кремль розгорне свої кіберозброєння та армію хакерів для підриву виборчих процесів в Європі, дестабілізуючи найближчих союзників США і послаблюючи їх здатність діяти спільно. Наступна мета Кремля – Німеччина.

Оскільки за Білим домом, як і раніше, пильно стежать з причини можливих зв’язків з Москвою, зустріч Лаврова і Трампа лише посилить увагу Конгресу до курсу адміністрації щодо Росії, а також активізує заклики ввести додаткові санкції.

Нинішні реалії такі, що винагороджувати Москву зустріччю з президентом США – хибний крок. Натомість цього адміністрація має зробити три речі.

1. Форсувати і завершити міжвідомчий аналіз курсу США щодо Росії до того, як буде призначена дата саміту.

Курс США, що об’єднує стримування, пильність і співпрацю, – правильний рецепт підходу до нинішніх мешканців Кремля. Адміністрація Трампа вчинить мудро, утримавшись від транзакційного підходу або будь-яких спроб укласти великі угоди. У відносинах з путінською Росією такі історії завжди закінчуються однаково.

2. Адміністрації слід визнати, що російські цілі у Сирії не збігаються з цілями США, і не будуть збігатися.

Росія сподівається, що зустріч Путіна і Трампа зміцнить роль Москви як домінуючого гравця в Сирії і вершителя доль на Близькому Сході. Сполученим Штатам не варто піддаватися спокусі створювати «безпечні зони» за підтримки РФ. США краще розширити зусилля зі знищенню ІД, щоб промацати наміри Москви і залишити шанс для малоймовірного варіанту, що Путін вирішить не концентруватися на захисті кровожерливого режиму Асада.

3. Підвищити рівень залученості в питанні України і натиснути на Росію, вимагаючи виконання зобов’язань щодо припинення вогню.

Рішення Путіна анексувати Крим і розпалити сепаратизм на сході України підриває основні американські інтереси. Його дії підбадьорили Пекін у Південно-Китайському морі, Тегеран по всьому Близькому Сходу та інших ворожих акторів по всьому світу. Президент Трамп має зрозуміти, що Україна – не тільки Україна. І якщо США наївно поступляться Путіну і дозволять поневолити Україну, найімовірніше, в обмін на часткове або несуттєве співробітництво в Сирії – нинішні проблеми здадуться нам справжніми дрібницями порівняно з викликами майбутнього.

Сполучені Штати і Росія мають говорити. Вести переговори. І враховувати політику один одного на глобальній арені. Але після численних перезавантажень і незліченних ініціатив попередніх американських адміністрацій щодо докорінного перетворення відносин з Москвою президент Трамп повинен діяти обережно. Принаймні, не зустрічатися особисто з міністром закордонних справ Сергієм Лавровим без чіткої і зрозумілої стратегії щодо Росії.