Корупція в дії: п’ять проблем Укроборонопрому

Які загрози для безпеки країни під шаром кумівства і корупції в оборонній промисловості? Шпаргалка для майбутнього головнокомандувача 

Стаття опублікована в рамках інформаційного партнерства LIGA.net та Незалежного антикорупційного  комітету з питань оборони (НАКО)

За п’ять років війни ми спостерігаємо значне покращення у забезпеченні Збройних Сил, але за цей час не було зроблено жодного кроку в напрямку реформування державного концерну Укроборонпром, який сьогодні є центром корупційних скандалів. Більше десяти підприємств оборонно-промислового комплексу зі збитками у понад 1 млрд гривень фігурують у 25 провадженнях НАБУ щодо корупції у оборонній сфері.

Щоб підсумувати основні проблеми та наслідки, які виникли у “військовому гіганті”, що об’єднує понад сотню державних підприємств, аналітики проекту Марлін проаналізували десятки звітів Держаудитслужби, що стосуються діяльності Концерну та його учасників.

Раніше ми писали про п’ять проблем в управлінні Концерном у публікації:Аудиторам на замітку: 5 проблем у концерні Укроборонпром, де йшлось про: фіктивні угоди та фірми-прокладки, відсутність контролю якості продукції, податкові борги підприємств, “токсичних” орендарів та безконтрольних спецекспортерів.

Цього разу ми хочемо розповісти про п’ять наслідків, які наступили через подібне “управління”.

Протерміновані борги та відсутність дисципліни взаєморозрахунків між підприємствами Концерну   

В окремих підприємствах Концерну є проблеми з безнадійною дебіторською заборгованістю. Наприклад, основну частку дебіторської заборгованості ДП Укроборонресурси за продукцію займають розрахунки з компанією Мет Фокс, розмір якої станом на кінець 2018 року становить 1,7 млн грн. При цьому Мет Фокс фігурує в кримінальній справі про незаконний вивіз металобрухту з військової частини Міністерства оборони на 1,2 млн грн. Відсутність розрахунків з боку Мет Фокс стало причиною невиконання умов договору від 2012 року між держпідприємством Укроборонресурси та Міноборони. Це призвело до штрафів на суму 2,7 млн грн.

Часто дебіторська заборгованість формується через відсутність оплати за виконані роботи з боку підприємств-партнерів Концерну. Наприклад, невиконання оплати за отриману продукцію компанії Оризон-Навігація з боку партнерів Концерну призвело до відволікання 13 млн грн підприємства на термін від 1 місяця до 3,5 років.

Відсутність вчасної проплати за принципом доміно призводять до труднощів у розрахунках за закуплену продукцію. Станом на вересень 2018 року серед боржників Оризон-Навігації були: Житомирський бронетанковий завод – 9 млн грн, Львівський бронетанковий завод – 1,7 млн грн, Київський бронетанковий завод – 1,45 млн грн, Укрспецекспорт – 1,06 млн грн та інші.

Часто трапляється, що підприємства з дебіторськими боргами не проводять якісної претензійно-позовної роботи і втрачають додаткові кошти на штрафах та санкціях, які б могли стянути з позичальників.

Схожа тенденція і у співпраці з екс-президентською Кузнею на Рибальському, яка тепер належить Сергію Тігіпку. Держпідприємство Квант, що виробляє радіолокаційні пристрої для суден, у 2015 році для забезпечення замовлення Кузні на Рибальському витратив 20,83 млн грн власних коштів, а 12 млн оплати отримав аж протягом наступного року. Тепер поліція перевіряє, наскільки ці договори були укладені законно.

Вирішення: Дебіторська заборгованість може бути активом, якщо є ймовірність її повернення. Важливо перевіряти контрагентів перед тим, як заключати договір, передбачати отримання авансу за поставлену продукцію. Вести претензійно-позовну роботу для повернення коштів або ж списання заборгованості.

Відсутність менеджменту кредитів теж призводить до втрат та навіть до рейдерських захоплень.

Борг ДП Маяк у сумі 118,3 млн грн, що належав раніше ліквідованому Всеукраїнському банку розвитку Олександра Януковича, Фонд гарантування вкладів фізосіб продав приватній фірмі Агат в п’ять разів дешевше – за 21,1 млн грн.

У серпні минулого року компанія Агат, за підтримки невстановлених осіб, взяла під контроль виробничі приміщення Завод Маяк, що виготовляє сумнозвісні міномети “Молот”, та організувала власні пости охорони. За день до фізичного зайняття цехів, Департамент державної виконавчої служби в господарській справі Агат проти Заводу Маяк постановив про опис та арешт майна заводу через борги, яке було передано на зберігання саме компанії.

Для відома: Цікавим є те, що у підприємств Укроборонпрому станом на 1 січня 2016 року у ліквідованих та неплатоспроможних банках “зависло” 101,08 млн грн, $11,93 млн та 1,23 млн євро. Яскравий приклад – держпідприємство Дослідно-проектного центр кораблебудування, яке, попри рекомендацію з Концерну обслуговуватись у банках з державним капіталом від 2014 року, продовжило термін дії угоди про розміщення $2,1 млн у приватному банку Імексбанк протягом наступного року. В травні 2015 року ФГВФО розпочав ліквідацію даного банку.

Вирішення: Відсутнітсь менеджменту кредитних боргів призводить не лише до майнових втрат та банкрутства, а й і до поглинання чи рейдерства. Тому завжди варто проводити фінансовий та корпоратиний аудит, бути впевненим, що усі договори оренди, права користування чи власності майном оформлені належним чином та актуальні, немає “спірних” активів та “токсичних” боргів.

Непрозорі пайові внески підприємств-учасників до Укроборонпрому

Аудитори у травні минулого року встановили, що сплата пайових внесків до Концерну (які складають 85% його доходу), призводить до браку обігових коштів на підприємств-учасників.

Наприклад, Зоря-Машпроект, у якого заборгованість по кредиту складала понад 5 млн грн на поповнення обігових коштів з заставою газотурбінного обладнання. Попри кредитне навантаження, Укроборонпром прийняв рішення сплатити цим учасником внесків за сім місяців 2016 року на суму 15,1 млн грн.

Держапідприємство Харківський машинобудівний завод ФЕД мало борги по кредиту на суму 19,3 млн грн, в тому числі і на виплату зарплати, яку мало погасити у квітні 2016 року. Попри це, Укроборонпром прийняв рішення про сплату за друге півріччя 2016 року майже 2 млн грн внеску.

Більше того, Концерн укладав з підприємствами-учасниками договори позики, за умовами яких виступав позикодавцем або позичальником. Як було пояснено аудиторам, Укроборонпром укладав ці договори, бо регулярних внесків не вистачало для погашення заборгованості з фінансової допомоги перед учасниками Концерну у період з першого липня 2015 року по 31 грудня 2017 року.

Позики були безпроцентними та видавались без обґрунтувань. Аудитори стверджують, що гендиректор згідно пп. 8 пункту 51 Статуту не встановив прозорої ставки розміру внесків для всіх учасників Укроборонпрому, певні підприємства були від неї звільнені без конкретних причин, встановити факти наповнення конкретних цільових програм з цих внесків аудиторам теж не вдалось.

Вирішення: Державні аудитори радять вирахувати прозору ставку сплати пайових та інших  внесків підприємствами учасниками до Укроборонпромувідповідно до їхніх обтяжень та фінансового стану. Запровадити обгрунтування отримання внесків, щоб джерело формування майна Концерну не перетворися на важіль фінансового тиску на підприємства Концерну.

Відсутність правоустановчих документів на землю та будівлі

Укроборонпром повідомив аудиторам у травні минулого року про наявність/відсутнітсь документів на земельні ділянки у 102 підприємств, що становить 83% від загальної кількості. У цій інформації не було даних даних щодо розмірів земельних ділянок, тощо.

Щодо нерухомого майна ситуація не краща – лише 37% від загальної кількості будівель та 10% споруд мали державну реєстрацію станом на вересень 2017 року. Також з наявної у аудиторів інформації неможливо зробити висновок, чи є у Концерну дані щодо технічного стану державного майна.

Підприємства пояснюють це тим, що у них немає достатньої кількості обігових коштів для виготовлення технічної документації. Відсутність правустановчих документів авоматично дорівнює ризику врати державного майна.

Вирішення: Вироблення спільної стратегії з Фондом держмайна щодо виведення нестратегічних активів з державної власності у приватну дасть змогу залучити додаткові кошти на розвиток та можливість краще управляти наявним майном. Адже ефективне управління активами при такому згромадженні підприємств майже неможливе.

Значний ступінь зносу основних засобів Укроборонпрому

Зношеність основних фондів Концерну з 67% у 2016 році зросла до 96,3% станом на вересень 2017 року. Такі підприємства, як ДП Оризон-Навігація мають знос активів на рівні 70% і втрачають можливість проведення технічного переозброєння та автоматизації. І це при тому, що у 2017 році виробничі підприємства Концерну були завантажені на 30%.

Вирішення: Застаріле та зношене обладнання не відновити і не покращити, його можна лише продати по залишковій вартості, замість подальшого нарахування амортизації.

Державне оборонне замовлення

Усі вищеперелічені проблеми призводять до зриву державного оборонного замовлення. Фактично у 2016 році ДОЗ по розвитку військової техніки ЗСУ виконано на 60%. Через недотримання строків постачання продукції Міноборони виписало штрафних санкцій на близько 13 млн грн. А через відсутність інвентаризації створеної науково-технічної продукції за державними контрактами  неможливо підтвердити наявність створених матеріальних цінностей на суму 177 млн грн станом на травень 2018 року.

Вирішення: Державне обороне замовлення зростає останні п’ять років. Сьогодні Україна витрачає близько 5% від ВВП (разом з правоохоронними органами) на оборонну сферу. Також аудитори зазначають, що частка ДОЗ за дев’ять місяців 2017 року склала 18,4% від загального обсягу виробленої продукції, і потенційні можливості підприємств Концерну дозволяють поставити до Збройних Сил понад 1100 зразків військової техніки на 2,5 млрд грн. Саме тому є необхідність оприлюднення більшої частини ДОЗ для  залучення громадського контролю. 

Чому управління Укроборонпромом є настільки неефективним? Частково відповідь у корпоративній структурі, яка цементує фінансові збитки та корупцію у Концерні.

Згідно Статуту Концерну органами управління є Наглядова рада, Рада директорів та генеральний директор.

Наглядова Рада –  найвищий орган управління і складається з п’яти членів, три з яких призначаються президентом України, а два – Кабінетом Міністрів. При цьому, члени Наглядової ради працюють на безоплатній основі і не перебувають з Концерном у трудових відносинах. Це породжує багато питань щодо мотивації людей виконувати свою роботу якісно та фактично позбавляє їх відповідальності.

Це ж ми бачимо і на практиці. Аудитори зазначили, що два з трьох органів управління Укроборонпром, а саме Наглядова рада та Рада директорів більше року (мова іде про 2016-2017 рік) не здійснювали своїх повноважень. Тобто єдиним у цей час органом управління Концерну був його генеральний директор – Роман Романов.

Це призвело до відсутнього або несвоєчасного затвердження інвестиційних планів та пропозицій щодо користування державним майном, фінансових планів підприємств, що є порушенням пункту 2 статті 75 ГКУ тощо.

Нападають на слабких. Ми не можемо дозволити собі бути слабкими.

Новини про корупцію та кумівство у сфері оборони дає запал російським загарбникам та впевненість у нашому програші для путінських радників. Кандидатів на посаду президента багато, на Верховного Головнокомандувача Збройних Військ України – питання відкрите. Але сподіваємось, що риторика реформування Концерну Укроборонпром з’явиться у програмах кандидатів у президенти, а згодом і в діях владоможців.


Для того, щоб привернути увагу широкого загалу та зацікавлених сторін доУкроборонпрому, знадобився міжнародний скандал. Втім, Незалежний антикорупційний комітет з питань оборони (НАКО), як орган громадського нагляду за сектором оборони, протягом двох років відстоював ідею міжнародного аудиту. І насправді не одного, а цілих трьох: фінансового, юридичного та стратегічного.

Створивши Запитальник про корупцію в обороні для кандидатів у Президенти,НАКО дав їм можливість поділитися із народом України власними планами щодо вирішення цих серйозних корупційних проблем. Тих кандидатів, які відповіли на сім питань, НАКО запросив взяти участь у ток-шоу та більш детально обговорити цю проблематику.

Одне з цих питань безпосередньо стосується критичної ситуації навколо Укроборонпрому.

Автор: Ольга Євстігнєєва, журналіст експертної організації StateWatch

<a href=”http://www.liga.net/”>Источник</a>

 

Loading...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *