Loading...

«ІНВЕСТОР ЗАЙШОВ У МІСТО, ВІДКРИВШИ ДВЕРІ НОГОЮ»,

– стверджує переяславка, кандидат географічних наук Олена ДЕНИСЕНКО

У сьогоднішньому номері газети – завершення великого інтервю з пані Оленою, приуроченого сумній даті. Нагадаю, що 18 серпня минула річниця активних протистоянь переяславців проти будівництва ТЕС у середмісті, якого вони не хотіли ще на початках, про що засвідчили під час громадських слухань у травні 2016 року… Однак у відповідь був повний ігнор громади з боку бізнесменів…

— Назвіть, будь ласка, кілька найсуттєвіших порушень при проектуванні та будівництві ТЕЦ.

— Найгрубіше порушення – зміна цільового призначення земельної ділянки без затвердження детального плану території. В Генеральному плані та в плані функціонального зонування ця територія позначена як землі промисловості, а не енергетики.

Друге – це свідчення депутатів, які стверджують, що голосували за одне цільове використання, тобто, за деревообробний цех і митний склад, а в рішенні виявилося інше – енергогенеруюче підприємство. Фактично, здійснена підробка рішення міської ради.

Третій суттєвий момент – це те, що не врахована думка громади, яка висловлювалася категорично проти будівництва ТЕЦ. Причому двічі висловлювалася на громадських слуханнях в АТП, 2016-го та 2018-го року, а також на громадських слуханнях 2018 року по мікрорайонах при звіті міського голови. Не слід забувати й про ті тисячі підписів проти ТЕЦ, які зібрали активісти і які теж є проявом громадської думки.

Четверте – виготовлення документації, яка виконана з порушеннями законодавства, принаймі, в напрямі екології. Там є порушення і по суті, й по процедурі. Зокрема, до того, як отримати всі дозволи та позитивні рішення, інвестор не мав права будувати. ТЕЦ уже готова, а дозволів, зокрема, на викиди забруднювальних речовин, в інвестора немає. Проте в них була оцінка впливу на навколишнє середовище та державна екологічна експертиза, з висновками якої вони повинні були ознайомити громаду, попередити про екологічні наслідки, опублікувати відповідну заяву й тільки після того – розпочинати будівництво. А по факту, у вересні 2017 року Державна екологічна інспекція зафіксувала збудований об’єкт без висновку державної екологічної експертизи. І лише за кілька днів до вступу в дію Закону «Про оцінку впливу на довкілля», який ще більше розширює роль громади (у грудні минулого року), «Югенергопромтранс» отримав висновок державної екологічної експертизи й нині доводить у судах, що він є дійсним. Можливо, формально він і дійсний, проте не виконана процедура по суті цього висновку, бо він не відповідає чинному на той час закону, згідно з яким повинна була здійснюватися така експертиза. Наприклад, виконавці експертизи «не помітили», що вода, яку використовуватимуть на електростанції, є артезіанською, стосовно якої законодавством передбачений інший режим використання, зокрема, дозвіл на ліміти, наданий органом місцевого самоврядування.

— Що Ви скажете про санітарну зону навколо ТЕЦ?

— Є три варіанти того, як повинна виглядати санітарно-захисна зона. Перший фігурує в їхній технічній документації. Вони посилаються лише на одну частину санітарно-епідеміологічних норм, згідно з якою така зона наводиться по факту викидів, і встановлюють її фактично по межі підприємства. Другий варіант, який прозвучав від представників інвестора на засіданні техногенної комісії після проведення перерахунків, склав 250 м. Очевидно, в них були підстави вважати, що межі підприємства не достатньо й викиди поширюватимуться на більшу відстань. Але в цих же санітарно-епідеміологічних нормах, на які вони посилалися, прописано, що санітарно-захисна зона дійсно встановлюється по факту викидів, але для об’єктів енергетики – на відстані не менше 300 м. Проте житлові будинки розташовані значно ближче до ТЕЦ.

— Чим, на Вашу думку, закінчиться протистояння з інвесторами?

— Я думаю, що протистояння повинне дійти до якоїсь крайньої точки, коли позиція громади переважить, бо порушень така велика кількість і вони настільки значимі, що на них просто не можна закрити очі. Навіть якщо ця електростанція запуститься й попрацює сто днів, як в Англії, то на цьому все й закінчиться.

До слова, про Англію. Нас переконували, що ця ТЕЦ відповідає всім нормам, які діють на території Об’єднаного Королівства Великої Британії та Ірландії, і тим більше, відповідає всім українським нормам. Проте зрозуміло, що монтаж такої станції є великим інвестиційним процесом. Самі ж представники інвестора переконували, що коли така кількість коштів вкладена, то швидко зупинити цей процес неможливо. Тому виникають великі сумніви, що значні кошти були вкладені в установку такої ТЕЦ у Британії лише для того, щоб вона попрацювала всього 100 днів. Можливо, там теж виникли певні невідповідності?

— Ви виступали на останньому виконкомі з приводу підняття тарифів на водокористування…

— Є об’єктивні чинники для збільшення тарифів. Це – підняття мінімальної заробітної плати та вартості електроенергії. Проте мені не зрозуміло, чому перед підняттям тарифів керівник ВУКГ не прозвітувався про усунення недоліків, виявлених двома комісіями, а також не представив програму розвитку підприємства на більш-менш тривалий період. Я згодна платити більше, проте хочу знати, куди йдуть мої кошти.

Крім того, виконавчий комітет чинить непорядно щодо інформування населення про структуру тарифів. По-перше, вони доводять інформацію в неналежний спосіб, щоб її було неможливо знайти на сайті міської ради. Тому ці перепони змушують сумніватися в правильності розрахунків. По-друге, структура тарифу для підприємств та організацій не оприлюднена зовсім. По-третє, багато років у структуру тарифу для населення закладалася інвестиційна складова, за рахунок якого розвивалися мережі ВУКГ. Нині до них приєднують нових споживачів, для яких встановлюють значні обсяги споживання (мається на увазі ТЕЦ, а може, ще когось приєднали, ми ж не знаємо), що збільшує навантаження на ці мережі. Проте інвестиційної складової в тарифі чомусь немає.

Мені також не зрозуміло, чому в тарифі для населення не можна знизити такі складові, як додаткова заробітна плата, як послуги інших організацій, і за рахунок цього додати невеликий відсоток на інвестиційну програму. А в структурі тарифу для організацій збільшити інвестиційну складову. Нам, до слова, чомусь не оприлюднюють обсяги споживання різних категорій споживачів: скільки по факту споживає населення, скільки підприємства та організації. Ще мене цікавить, чи встановлені лічильники на свердловинах, скільки в місто подається води і які її втрати при транспортуванні?

— Які ще міські проблеми Вас хвилюють?

— Переяславський бренд міста-музею з різним успіхом експлуатується вже тривалий час. Використовується він недостатньо, оскільки маркетингові заходи та інфраструктура, які спонукатимуть туристів зупинятися в місті хоча б на два дні, залишають бажати кращого.

Я навчалася на кафедрі країнознавства та міжнародного туризму, тож розумію, як формується туристичний попит. У контексті бренду міста мені не зрозуміло, чи Переяслав залишатиметься містом музеїв, чи стане містом енергетиків. Поєднати це не вдасться. Цей вибір має бути відображений у Стратегії розвитку міста. Адже запитань дуже багато, наприклад, по здачі землі в оренду, по орендних ставках для різних категорій споживачів. Ці спірні ситуації з орендою і для ТЕЦ, і для «Металексу», і для якогось нового підприємства на «Точмаші» є свідченням того, що у влади відсутнє бажання дотримання будь-якої процедури та розуміння напрямку руху міста й громади.

Я останнім часом відвідувала чимало музеїв у різних містах України й закордону і все більше усвідомлюю цінність переяславських музеїв та їхніх експонатів. Наші музейники мають і достатню кваліфікацію, й високі, як для Переяслава, зарплати, й чудові можливості для отримання зарубіжних грантів, щоб розбудовувати нові формати подачі історичної інформації, проте в нас не чути ні про гранти, ні навіть про ініціативи в цьому напрямку, крім спроб вивезення військової техніки. Мій дід після переселення багато років працював у музеї просто неба реставратором. Вони з експедиціями їздили по селах, що підлягали затопленню, і забирали звідти цінні експонати. Шкода, що музейна справа нині як слід не розвивається.

— Які Ваші побажання переяславцям?

— Сформувати потужну громаду міста, яка матиме своє обличчя, свої пріоритети, свою стратегію. Хочу, щоб кожен переяславець бачив, відчував і розумів, яким повинне стати місто, щоб зберегти найкращі надбання попередніх поколінь, примножити їх і передати нащадкам.

Бесіду вів Олександр МАТВІЄНКО

Loading...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *