ХТО ТАКИЙ МАРТИНЕНКО: ЯК ДЕПУТАТ ПРОХОДИВ ДО РАДИ І НА ЧОМУ ЗАРОБЛЯВ МІЛЬЙОНИ

Політика переслідувала низка корупційних скандалів після перемоги Революції Гідності.

Якби у 2015 році Микола Мартиненко не здав депутатський мандат, у наступному він би святкував 20 років кар’єри народного обранця.

Мартиненка ще з початку 2000-х ходив парламентом в іронічному костюмі в велику клітинку. До цього було комсомольське минуле і бізнесові 1990-ті роки, про які відомо дуже мало, повідомляється у сюжеті ТСН.Тиждень.

До таких як він швидко звикли, тому що проходив до парламенту весь час, обираючи різні можливості і як мажоритарник, і як член “Нашої України”, і як представник “Батьківшини”, а згодом він став творцем “Фронту Змін” та “Народного Фронту”. Його досі називають сірим кардиналом всіх цих партій, адже він так і не став публічною особою, обравши для себе закулісні партійні фінанси.

Так, його оминув скандал із деклараціями – його остання публічна звітність, яку можна знайти в інтернеті, датована 2014 роком. Тоді він задекларував скромні півмільйона гривень прибутку, а ще півтора мільйони заробила родина. Решту багатств ще доведеться пошукати – якщо вони дійсно існують.

Майже весь час роботи у Верховній Раді Микола Мартиненко очолював Комітет з паливно-енергетичного комплексу. Його бізнес в енергетиці почався ще наприкінці буремних 1990-их, коли разом з іншим депутатом Давидом Жванією він створив компанію “Брінкфорд”. Фірма, що зареєстрована в Ірландії, постачала ТВЕЛи на українські атомні станції, а відпрацьоване ядерне пальне звідти вивозила до Росії. Саме звідти бере початок зв’язок Мартиненка з державною компанією “Енергоатом”, який зараз розплутують слідчі НАБУ.

Восени 2015 року вибухнув гучний скандал, коли депутат Сергій Лещенко заявив про те, що швейцарські правоохоронці розслідують справу, в якій фігурує Микола Мартиненко і хабар у сумі 30 мільйонів франків за допуск чеської компанії Skoda G S до тендеру на постачання обладнання для українських атомних станцій. Швейцарська прокуратура офіційно підтвердила – розслідування за фактом відмивання коштів триває з 2013 року. В результаті Мартиненко добровільно позбавився депутатської недоторканності, чим здивував багатьох колег в парламенті.

Пізніше журналісти-розслідувачі виявили оборудку із закупівлею державним “Східним гірничо-збагачувальним комбінатом” сотень тон уранового концентрату в 2014-2015 роках. Хитрість полягала в тому, що підприємство мав би добувати руду власноруч, а не купувати закордоном. Участь у цій схемі посадові особи комбінату відкидають. Тепер НАБУ досліджуватиме, чи справді сировина для виробництва твердопаливних збірок таємно купувалася в Казахстані, а завозилася в Україну через австрійську фірму-посередника, яка заробляла 36 доларів на кожному кілограмі концентрату. Проте вже відомо, що бюджет України втратив на цій оборудці від 17 до 30 мільйонів доларів. Втім, сам Микола Мартиненко усіляко заперечує як розслідування проти себе кримінальних справ закордоном, так і причетність до будь-яких корупційних діянь.

Абсолютно чесною людиною Мартиненка не називає ніхто. Так чи інакше це вже друга справа НАБУ після фіскала Романа Насірова, в якій фігуранти отримують настільки м’який підхід суду і виходять із-за грат. “Народний фронт”, наголошуючи на політичному замовленні, натякає, що буде тепер в контрах з Антикорупційним бюро, а НАБУ має за будь-що довести свої звинувачення до вироку. Якщо цього не буде, значить вони провалили свій найголовніший тест – право існування.

Наразі прокурори готують апеляцію на рішення одіозного судді Олександра Бобровника, згідно з яким Мартиненка відпустили на поруки народних депутатів.

Раніше в інтерв’ю ТСН керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький заявив, Мартиненко своїми діями і впливом сприяв створенню схеми на підприємстві “Східний гірничо-збагачувальний комбінат”, яке закуповувало уран через посередника за завищеними цінами. “Слідство встановило, що підозрюваний Мартиненко був фактично організатором цієї схеми. Так, він не був керівником підприємства Східний ГЗК. Але його діями, його впливами, і тими доказами, що ми зібрали, ми доводимо, що Мартиненко є організатором цієї схеми. Чим це доводиться? Доводиться це низкою доказів, які ми обов’язково пред’явимо в суді при розгляді справи по суті. Зараз ми лише подаємо необхідне при розгляді запобіжного заходу”, – розповів прокурор.