Гетманцев розповів про нововведення, які чекають на українських ФОПів у 2021 році
Наступного року багато нововведень чекає на бізнес, які вже викликали неабияке обурення ФОПівців. По-перше, вводяться реєстратори розрахункових операцій для обліку розрахунків підприємців зі споживачами. Простіше кажучи, касові апарати. Але влада каже, що встановлювати їх не обов’язково. Достатньо скачати спеціальну програму. По-друге, буде створено Бюро економічної безпеки. Та чи не стане воно аналогом репресивної податкової міліції? Чи не заженуть новації бізнес у ще більшу “тінь”? Про це читайте у третій частині інтерв’ю ТСН.ua з головою комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим.
Перед цим у першій частині інтерв’ю – “Я пропоную різко збільшити виплати на народження дитини за гроші від грального бізнесу” – можна прочитати про перемовини з МВФ, відносини між парламентом і новим керівництвом Нацбанку після відставки Якова Смолія, а також виконання обіцянок, які роздавали представники влади.
У другій частині розмови Данило Гетманцев анонсував програму підтримки бізнесу наступного року і продовження процесу детінізації економіки.
– Чинний закон №1210 був маркером для МВФ. Рада ухвалила, президент підписав. Основна новація — підвищення лімітів для ФОПів — це добре. Але податкові органи отримали додаткові повноваження для перевірок, чим вони дуже часто, власне, і зловживають. Чи плануються зміни до цього закону?
– Що таке закон №1210? Він дуже великий, там декілька складових, але те, про що ви зараз говорите — це той антиофшорний закон, антиолігархічний, про який говорили всі, усі 28 років, а ухвалили тільки ми. Проти цього закону дуже багато заперечень великого бізнесу. Безперечно, ніхто не хоче відкривати свої активи за кордоном, припиняти ті практики ухилення від оподаткування, які є такими зручними і звичними для нашого бізнесу. Додаткові повноваження контролювальних органів? Так, дійсно, ми наділяємо такими повноваженнями податкові органи. Але, якщо ми, не винаходячи велосипед, імплементуємо ті норми до нашого закону, які працюють у більшості розвинутих країн світу, я вважаю, це абсолютно нормальний крок, який повинен змусити наших багатіїв сплачувати гроші на батьківщині, а не розповідати про збільшення повноважень у контролювальних органів, водночас непомітно ховаючи свої статки від оподаткування в голландському B.V. Платіть тут, і все буде нормально.
– Зараз діє мораторій на перевірки. Але днями СБУ звернулася до ВР із проханням їх скасувати. Це взагалі нормально?
– Абсолютно нормально. Я вважаю, що цей мораторій, вочевидь, затягнувся. Наш бізнес відновив свою роботу. Тому зняття мораторію на перевірки абсолютно обґрунтоване для середніх та великих підприємств. Не може бізнес працювати взагалі без податкового контролю з боку держави. Це неправильно. Я абсолютно погоджуюся з тим, що податкові перевірки малого бізнесу є недоречними, бо це призведе тільки до поширення коронавірусу, а фіскальних результатів до бюджету не принесе. А от щодо середнього та великого бізнесу, то треба відновити перевірки і дати можливість податковій працювати у звичному режимі, щоб забезпечити надходження до держбюджету. Я хочу вам нагадати, що саме за рахунок податків фінансується і боротьба з COVID-19, і медична реформа, і пенсії, і все інше. І якщо ми з вами не будемо контролювати сплату податків бізнесом, то просто збанкрутуємо, як держава.
– У першому читанні Рада вже ухвалила законопроєкт №3087-д про створення Бюро економічної безпеки. Але чи не створюємо ми ще один репресивний аналог податкової міліції?
– Це центральний орган виконавчої влади з правоохоронними функціями. Безсумнівно, цей орган є силовим. Але, водночас, він є аналітичним. Тобто, прямо в законі передбачені норми, які забезпечують аналітичну роботу Бюро. Чи не зробимо ми з вами податкову міліцію? Будь-який класний намір може перетворитися на ніщо, коли виконавці з певними ідеями і намірами візьмуться за цю справу. Безперечно, спаскудити можна все. Але мета, яку ми закладаємо в законопроєкті, абсолютно підтримується бізнесом і нами. Тож слід створити орган, який буде інший за своїм змістом і цілями. На рівні закону ми це точно реалізуємо.
– Щоби СБУ більше не займалася не властивими їй функціями.
– СБУ і МВС позбавити цих функцій, а також ліквідувати податкову міліцію.
– Серед новацій — закони про PPO і внесення змін до податкового кодексу щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг. Простіше кажучи, встановлення касових апаратів і виведення з тіні підприємців, яких обслуговують дрібні ФОПи. Все це спровокувало створення руху #SaveФОП. Давайте розбиратися: коли та які зміни очікують підприємців, яка дата встановлення касових апаратів, обов’язкового видавання саме фіскального чеку і скільки це буде коштувати одному ФОПу?
– Що ми пропонуємо? Що вже прийнято і є в законах? Ми пропонуємо бізнесу використовувати реєстратори розрахункових операцій для обліку своїх розрахунків зі споживачами. Ми не збільшуємо податки, не робимо якогось додаткового податкового контролю, а просто просимо при реалізації товарів і послуг підприємцями використовувати електронний реєстратор розрахункових операцій. Тобто, це програмне забезпечення — програма, яку вони можуть скачати з сайту податкової служби безкоштовно.
– Тобто, встановлювати касовий апарат — не обов’язково?
– Ні. Треба просто скачати з сайту програму на свій смартфон чи комп’ютер і вести облік своїх операцій через додаток. Це єдине, що ми просимо зробити.
– З якого числа?
– Для так званих ризикових галузей — з 1 січня 2021 року. Для підприємців ІІ-ІІІ групи — з 1 квітня 2021 року.
– Тоді чому це викликає стільки обурення й негативу?
– Бо це “тінь”. А наші нововведення просто вб’ють величезні магазини, що сьогодні працюють в тіні, під ФОПами. Зайдіть будь ласка у великий магазин електроніки, придбайте щось і подивіться, який вам дадуть чек. Там буде якийсь ФОП. Ну, це ж маразм. Маленькі ФОПи, я їх розумію, вони також незадоволені, бо це для них є нововведенням, а податкові нововведення нікому не подобаються. Але ми ж хочемо, щоб і в Україні були такі ж самі дороги, поліція і порядок, як у Європі. А не можна взяти дороги з Європи, а залишити там фіскалізацію. Права завжди йдуть разом із обов’язками. Це завжди взаємопов’язано. І якщо ми з вами не проведемо цю детінізацію, то давайте скажемо чесно, що ми з вами хочемо жити в середньовіччі. Так, як ми живемо зараз. Це теж вихід. Ми можемо бути не багатою країною, а щасливою. Мені дуже подобається приклад Гватемали, яка за рівнем ВВП на душу населення нижче від України, а за індексом щастя ООН — у першій тридцятці. Люди просто щасливі, вони не думають про своє багатство. І можливо, це теж наш шлях. Але давайте тоді скажемо про це відверто виборцям, і нехай вони за це проголосують.
Зараз вони хочуть все скасувати. Це називається боротьба за право на “тінь”. А я проти цього. І вважаю, що натомість кожен громадянин України має право на чек. Ви ж, напевно, теж стикалася з тим, що не можете повернути товар, бо не можете довести, що ви цей товар дійсно купили?
– Так.
– А чому це повинно бути саме так? Чому ми повинні настільки себе не поважати? Чому ми повинні бути не в рівних умовах з європейським споживачем? Тому що хтось хоче не сплачувати податки? Тому що хтось хоче в величезному магазині на Грушевського працювати під ФОПами? Тому все суспільство повинне бути позбавлене права на чек? Я для себе не можу зрозуміти логіки в цьому. Вони можуть мене розіп’яти на Майдані, ще раз спалити опудало. Але я просто переконаний в тому, що це свята війна. Без детінізації спирту, тютюну, палива, бурштину, металобрухту (до речі, щодо цього ми також прийняли закон), грального бізнесу, закону № 1210 і фіскалізації нічого не буде. Це і є кінець епохи брехні. Корупція ж не тільки в хабарі чиновнику. Корупція і тут, і це абсолютно однакові за своєю природою явища, коли бізнес не сплачує податок, приховуючись під ФОПом. Він такий самий корупціонер, як і чиновник, який бере хабар, один в один.
– Фізичне встановлення касових апаратів для когось із підприємців буде обов’язковим?
– Ні. Тільки електронних РРО. До всього, е-РРО не потрібно для безготівкових розрахунків, ФОП 1-ї групи, яку ми до речі пропонуємо розширити. Але можна вибрати. Може, комусь буде зручно встановити “залізо”.
– Чому ж тоді кричать підприємці?
– Вони кажуть, що їм треба буде наймати бухгалтера, щоб він вів облік товарів. А це додаткові витрати на зарплату бухгалтера. На що іще спрямовані нововведення? Вони і ми це дуже добре розуміємо. На протидію контрабанді. Так, ми не вимагаємо вести облік товарів, але якщо підприємець продав, наприклад, куртку, її ж треба десь взяти. Вона не може просто впасти з неба. Тобто, її треба оприбуткувати за документами, мати хоча б якісь накладні. Підприємці кажуть, що тепер треба вести облік товарів. Так, треба, а де вони його ведуть зараз? В зошитах. А ми їх просимо перевести всі записи з зошитів у комп’ютер. Це ж зручніше. В чому проблема? Один підприємець мене якось звинуватив у тому, що весь його товар я зробив контрабандним. Але я нічого не робив, просто його товар насправді був і є контрабандним. Придбай товар у “білого” імпортера – і продавай без будь-яких перешкод.
– Закон щодо впровадження електронного чека (саме фіскального, а не товарного) для малого бізнесу. Вам не здається, що повна фіскалізація ще більше зажене бізнес у “тінь”?
– Ні, не здається. Це відповідальність. Це штрафи. Це ті норми, які діють у всіх цивілізованих країнах. В Італії оштрафувати можуть навіть споживача, у якого відсутній чек. Ви це знаєте? Коли ми приїжджаємо до Європи, у нас немає питань, чому нам на базарі продають товар із чеком. Це ж цивілізація, правда? А в Україні до цього питання є. Тут, виявляється, такими нововведеннями ми знищуємо бізнес, розумієте? Ми не знищуємо бізнес, а створюємо для нього рівні умови. Спробуйте сьогодні зайти на ринок, наприклад, із продажем текстильних виробів. Ви не зможете це робити за законом в “білу”, бо будете одразу дорожчими за ваших конкурентів і збанкрутуєте. Тому вам треба вивчити практики з ухилення від оподаткування, зареєструвати ФОПів, а краще — декілька, і через них здійснювати свою діяльність. Тобто, все робити в “чорну”, тоді у вас все вийде і матимете якийсь прибуток. Ну, це ж якась маячня.
– Підвищення розміру мінімалки потягнуло за собою і підвищення ЄСВ, який платять ФОПи. Чи не вважаєте ви, що разом з касовими апаратами і PPO це просто вб’є малий та середній бізнес? Нагадаю, що багато ФОПів на виборах підтримало Зеленського і “Слугу народу”.
– Тут навіть немає про що говорити. Підвищення не було колосальним. А от якщо мати на увазі 2021 рік, так, про це ми з вами вже говорили, коли обговорювали бюджет. Погоджуюся, що підвищення мінімалки до 6,5 тис. грн — це дещо завелика сума і краще зупинитися на 6 тис. грн.
– Чи вважаєте ви зниження свого часу ЄСВ помилкою? Якою на Вашу думку має бути ставка? Чи є у вас план, як все ж таки вивести бізнес із тіні? Бо мені здається, що наші люди завжди знайдуть “дірки” в законі.
– Зниження ЄСВ у 2017 році я вважаю помилкою у зв’язку з тим, що це рішення ухвалювалося безвідповідально, без компенсаторів наповнення Пенсійного фонду. Якщо ти хочеш прийняти популярне рішення про зменшення податків, будь ласка, слід замислитись над тим, а за рахунок чого ти компенсуєш це? Ми ж також хочемо зменшити навантаження на фонд оплати праці, але зробити це розумно, передбачивши ризики втрат. А робити це за рахунок пенсіонерів, позбавляючи їх можливості індексувати пенсії з одного боку, а з іншого перекладаючи цю проблему на плечі наступників… Це не те що безвідповідально, це такий махровий популізм, як і, наприклад, оголосити дефолт. Це злочин.
– Тобто, зростання надходжень не відбулося, а дефіцит Пенсійного фонду зріс до рекордних 208 млрд грн?
– Часткове зростання відбулося, але це абсолютно не компенсувало проблему Пенсійного фонду.
– І не вивело бізнес із “тіні”?
– Так.
– Запропоновані Мінфіном зміни до Податкового кодексу щодо індексації низки податкових ставок ви підтримати відмовилися…
– Ні, не зовсім так. Зараз ми це питання вивчаємо. Сенс підвищувати деякі ставки є. Ми відмовилися підтримати це “під ялинку”. Ми ж із цим йшли на вибори. Ми обіцяли людям не підвищувати податки під Новий рік. Дотримуватись принципу стабільності податкового законодавства. Минулий рік став першим, коли ми не підвищили податки “під ялинку”. Цього року ми також не хочемо підвищувати податки таким чином. Тому я не виключаю, що ми підтримаємо підвищення ставок, але зробимо це, наприклад, з 1 липня.
– Ви казали, що прибутковий, екологічний і місцеві податки вимагають негайного реформування. Якого саме реформування? Що треба змінити?
– Я вважаю, що сьогодні ми можемо зменшити оподаткування фонду оплати праці, об’єднавши ЄСВ, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.
– А що це дасть?
– Ну, саме по собі об’єднання просто спростить адміністрування. Це з одного боку. А з іншого боку ми будемо мати, і це наша пропозиція, три ставки податку: звичайну, підвищену і знижену, тож можемо за рахунок помірної прогресії стимулювати загальне декларування. Ми не будемо робити його обов’язковим, а будемо стимулювати за рахунок надання відповідних пільг. Тобто, якщо ти сплатив максимально ставку, подав декларацію, можеш перерахувати за вищою ставкою свій податок і повернути кешбек з бюджету. Треба осучаснити податок на доходи фізичних осіб, привівши об’єкт оподаткування до чистого доходу. Зараз це просто дохід, а ми хочемо привести до чистого. Ми хочемо максимально використати так звані податкові вирахування (податкова знижка). Наприклад, застосувати вирахування за оренду квартири, якщо вона орендуються в “білу”. По догляду за особою похилого віку від 80 років, просто надавши мінімальну заробітну плату на місяць, як вирахування з твого доходу, незалежно від того, чи це родич, чи ні. Туристичні поїздки в межах України — на них зменшувати рівень доходу. Якщо я офіційно витратив гроші на поїздку в межах України, я можу на цю суму зменшити оподатковуваний дохід і отримати різницю бюджету. Від продажу нерухомості оподатковувати чистий дохід, а не так, як зараз – всю отриману суму. Тобто, зробити такі штуки, які діють в усьому світі та стимулюють мене, аби я подавав декларацію, розумів свою фінансову історію і заощаджував гроші на сплаті податків.
– Ви вже побіжно сказали про навантаження на фонд оплати праці. Зараз підприємства платять 40% і більше за одного співробітника. Але в європейських країнах ці ставки не нижчі…
– Навіть вищі.
– Чи планується зниження?
– Аргумент бізнесу тут такий, що Європа за це надає більший обсяг сервісу, до того ж, якіснішого сервісу. З цим важко сперечатися. Я переконаний в тому, що тренди зниження навантаження та підвищення якості сервісів повинні йти назустріч один одному. З одного боку дійсно дещо зменшити тиск на фонд оплати праці, але з іншого боку підвищити якість сервісу, що надає держава.
– Програма допомоги малому та середньому бізнесу “5-7-9” себе виправдала?
– Вона успішна й розвивається. До липня вона була провальною. Починаючи з липня, коли змінили умови, розширили можливості для кредитування, вона є досить успішною. На сьогодні надається кредитів вже на 800 млн грн на тиждень. Загалом видано кредитів на суму 9,8 млрд грн. Це, власне, не надто впливає на загальний кредитний портфель банків, бо багато з цих кредитів — це просто перекредитування, мова йде про рефінансування. Але все одно це оздоровлює бізнес, дає можливість їм працювати. Тому я тут бачу тільки позитив і треба розвивати цю програму й далі.
– Чи є необхідність комплексної податкової реформи?
– Ні. Податкова реформа — це завжди шок для бізнесу. Треба ввести електронну акцизну марку, переглянути місцеві податки, екологічний податок і податок на доходи. Все інше нехай працює так, як є. Загальне адміністрування у нас нормально працює, відповідальність ми тільки що реформували, змінили її. Тому я б утримався від якихось революцій в оподаткуванні. Вистачить. Це завжди шок, і завжди погано.
– Як ставитеся до законів про “євробляхи”? Чи не вважаєте це несправедливістю щодо інших власників, які купували свої авто, сплативши всі податки?
– Я вважаю, що питання “євроблях” ми на сьогодні вже вирішили. Якщо уряд дасть нам якісь пропозиції з перегляду цього питання, будемо розглядати. Після ухвалення зареєстрованих у Раді законопроєктів про “євробляхи” Мінфін категорично заперечує. І я не бачу можливості підтримати законопроєкти, які рвуть бюджет, всупереч позиції уряду.