Гроші закінчилися, долар впав, а зарплати під загрозою. Внутрішній “дефолт” від Кабміну?

Днями в державі фактично оголосили внутрішній дефолт.

Про те, як команда прем’єра котить країну в прірву, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Головне:

• виплати за всіма бюджетними програмами, крім захищених статей, заморозили;
• за підсумками року бюджет недоотримав 105 млрд грн;
• Кабмін розробив і провів через Раду бюджет “боржника”, урізавши соціальні витрати і збільшивши фінансування боргу;
• Мінфін (підпорядковується Гончаруку) випустив і продав рекордну кількість державних боргових облігацій – країна влізла в борги;
• засідання Кабміну закрили, більшість рішень ухвалюється без публічних обговорень, а публікуються на сайті уряду з великим запізненням.

Кабмін Гончарука фактично оголосив внутрішній дефолт

В Україні план надходжень до бюджету з січня до грудня провалили на 105 млрд грн. Фактично, в країні оголосили внутрішній дефолт! Регіони позбулися грошей. Всьому виною – провал на митниці і різке падіння курсу долара.

Кабінет міністрів перевів розподіл коштів на ручний режим. Обрізати можуть десятки програм, зокрема на розвиток інфраструктури (будівництво, ремонт шкіл тощо).

Левову частку платежів (приблизно 80%) залишають на кінець року. Компанії в першій половині 2019-го вигравали тендери, надавали послуги і планували в грудні отримати зароблені гроші. А в результаті без будь-якого попередження, з Telegram-каналів вони дізналися, що їхню роботу не оплатять вчасно. Гончарук же всі чотири місяці мовчав.

Гроші закінчилися, долар впав, а зарплати під загрозою. Внутрішній "дефолт" від Кабміну?

“Наприклад, візьмемо будівельні компанії. Вони закупили матеріали, інвестували в обладнання, закрили проєкт… І в грудні чекали на зароблене. А тут виявляється, що фінансування припиняється. Там працює чимало людей, а значить, це заробітні плати, податки… Є, наприклад, Державний фонд регіонального розвитку.

З нього фінансують, зокрема, будівництво шкіл і лікарень. Причому, частину грошей на таке капітальне будівництво дає місцевий бюджет, а частину – державний. На місцях свою частку виділили. А держава повністю свої зобов’язання не виконає, тому що фінансування програми припинено”, – розповідає Максим Степанов.

Внаслідок цього можуть зірвати терміни здачі об’єктів в експлуатацію, українці, які працюють на підрядників, ризикують залишитися без зарплат, а бізнес надалі може зовсім відмовитися від участі в тендерах, наприклад, на будівництво доріг.

Уряд розробив бюджет боржника, соціальні програми урізали, реформи проігнорували

Як уже підрахував OBOZREVATEL, наступного року кожен українець своїми податками заплатить приблизно 10 тисяч гривень на держборг, включно з новонародженими дітьми й літніми особами. Бюджет країни підготувало Міністерство фінансів. А з огляду на те, що саме вони відповідають за боргову політику, гроші на борги фактично забрали в інших центральних органів виконавчої влади.

Як завжди, найбільше страждає Мінсоц. Це відомство традиційно забирає левову частку коштів (на субсидії, соціальні допомоги тощо). Бюджет на субсидії складе всього 47 млрд грн (в 2019-му – приблизно 55 млрд). І це з урахуванням, що взимку дорожчає газ, а після запуску ринку електроенергії доведеться підвищувати тарифи на “струм” для населення.

Єдина “захищена” стаття – “на погашення держборгу”. Так, за словами прем’єра, кожна третя гривня піде кредиторам. Це рекордні обсяги виплат. Причому така ситуація очікується наступного року.

А ось від легалізації грального бізнесу Кабмін планує отримати всього лише 3 млрд грн.

Штрафи хочуть збільшити, а прожитковий мінімум “реформують” без обговорень

Мінсоц пообіцяв відв’язати прожитковий мінімум від “невластивих платежів”, а насправді, по суті, збирається збільшити левову частку всіх штрафів. Покарання можуть посилити за: втечу з армії, зберігання наркотиків, розголошення даних слідства, підкуп, незаконне збагачення, незаконне будівництво і ще десятки різних порушень.

Зараз розмір більшості фінансових санкцій прив’язаний до неоподатковуваного мінімуму – 17 гривень. Якщо ж документ авторства Мінсоцу підтримає Рада, то для розрахунків будуть використовувати “штрафну ставку”. Її розмір не може бути менший за 17 грн і вважається як 0,3% середньомісячного доходу порушника за минулий рік.

Розберемо на конкретному прикладі. Зараз, якщо поліція зупинить водія на авто з поломкою (розбиті фари), доведеться заплатити штраф у 340 грн (20 мінімумів). За новими правилами, якщо середньомісячний дохід водія 20 тисяч гривень, то штраф становитиме 1500 грн (20 ставок). А якщо порушник оформлений на мінімалку або офіційно не працює, то заплатить ті ж 340 грн.

Такий підхід створює нерівність. За одне і те саме порушення покарання буде різним. Можливо, переглядати розмір штрафів дійсно варто, але справедливо карати більше тих, хто чесно декларує свій дохід?

Документ пропонує забрати із закону норму, згідно з якою мінімальна зарплата не може бути меншою за прожитковий мінімум.

Курсову політику провалили

Бюджет України на 2019-й розробляли з урахуванням курсу долара в 27 грн. Водночас сам Гончарук ще нещодавно заявляв, що від низької вартості валюти “є свої плюси і мінуси”.

Реально ж уряд домігся:

У 2018 році іноземці купили українські облігації більш ніж на 6 млрд грн. Тоді це здавалося багато. Зараз же вони дали в борг уже 106 млрд. Це абсолютний рекорд. Як це відбувається?

Наприклад, у європейського фонду є “вільні” $ 50 млн. Державні цінні папери країн ЄС даватимуть мізерну прибутковість. А ось наш Мінфін пропонує прибутковість у 14-16%.

Чому впав курс долара:

• рекордний попит на українські боргові папери;
• дешевий газ на європейському ринку;
• хороший урожай в Україні;
• перекази заробітчан;
• відносно стабільна економічна ситуація в Україні.

Фонд купує на свої $50 млн гривню і відразу ж витрачає гроші на купівлю облігацій внутрішнього державного боргу. Доларів на ринку стає більше, тому і курс знижується. Для фонду – це спосіб заробити. Україна ж не просто отримує відносно дорогі кредити, вона муситиме їх повертати в гривні. Коли вони після отриманих мільярдів прийдуть продавати гривню й купувати долар, цілком можливо, що курс почне стрімко зростати.

Дивіться відео на тему:

Залізна завіса?

Камінь у город глави уряду – ізоляція від ЗМІ. Всі рішення ухвалюються за зачиненими дверима, а українці дізнаються про них лише заднім числом. Як-от із засіданнями уряду. Якщо раніше вони були публічними, то зараз журналісти не можуть туди потрапити й розповісти українцям про те, що відбувається.

Гончарук сам особисто виходить за підсумком зустрічі й вибірково розповідає про ухвалені рішення. Як вони були ухвалені – ніхто не знає. Аналогічна завіса і з публікацією постанов. Зараз документи афішуються з великим запізненням, і вчасно зрозуміти, що і як вирішили в уряді – неможливо.

Просто неймовірний набір скандалів і згубних для країни рішень всього за 4 місяці. В демократичній і правовій державі цього буде достатньо, щоб прем’єр-міністр добровільно пішов у відставку.