Чому не працює перевірка е-декларацій

Аналіз поданих чиновниками декларацій затягується через брак нормативної бази. НАЗК повинне діяти активніше вважає ГАЛИНА МЕЛЬНИК, юрист ЮФ “Ілляшев та партнери”

Спочатку трохи статистики.

За даними НАЗК, на початку квітня 2017 року перевіряються кілька тисяч е-декларацій, однак жодна декларація поки що не перевірена у повному обсязі.

При цьому за даними Єдиного державного реєстру е-декларацій, розміщеного на сайті НАЗК, до 21 квітня 2017 року в реєстрі було близько 1,3 млн е-декларацій.

Як бачимо, розпочато перевірку всього 0,2% поданих декларацій, і то мова йде лише про початок перевірки, а не повну обробку хоча б певної кількості е-декларацій.

Статистика невтішна, враховуючи, що кількість матеріалів лише зростатиме через надходження уточнених декларацій, повідомлень про суттєві зміни у майновому стані, декларацій, які подаються протягом року у зв’язку із звільненням з посад.

Очевидно, що настільки масштабні обсяги поданих декларацій потребують автоматизації процесу їх перевірки. Людський фактор повинен підключатися лише у випадках, коли засоби програмного забезпечення виявляють індикатори, які можуть свідчити про помилку, перекручування чи приховування даних.

Однак за словами голови НАЗК Наталії Корчак, система автоматичної перевірки декларацій не дозволяє перевіряти достовірність задекларованих даних, оскільки вона не підключена до реєстрів баз даних, якими володіють інші відомства.

Внаслідок цього склалася ситуація, коли засобами програмного забезпечення, якими користується НАЗК, можна перевірити лише своєчасність подання декларації, наявність методологічних, логічних та арифметичних помилок.

Достовірність і повноту задекларованих відомостей можна перевірити лише в ручному режимі за окремими запитами. З огляду на наведену вище статистику за такої ситуації процес перевірки е-декларацій затягнеться на десятиліття.

Одна з основних причин неефективності перевірки е-декларацій — відсутність нормативної бази для взаємодії НАЗК з іншими структурами, які володіють інформацією, необхідною для перевірки задекларованих показників.

Приклад — реєстри Мін’юсту (речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень). За законом “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” Мін’юст забезпечує доступ до реєстру особам, які вказані у даному законі.

До таких осіб належать і посадовці НАЗК. Однак стаття 32 закону передбачає, що даним особам інформація з реєстру надається в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до реєстру прав за умови ідентифікації відповідної посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису.

Тобто передбачене отримання інформації лише в ручному режимі. Щоби система е-декларування НАЗК підключалася до реєстрів Мін’юсту, необхідно вносити зміни у закон “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.

Також необхідно доповнювати порядок доступу до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджений постановою уряду №1127 від 25 грудня 2015 року, положеннями про автоматичне підключення системи НАЗК.

Аналогічним чином слід прописувати на рівні нормативних актів механізм взаємодії НАЗК з органами фіскальної служби, органами МВС та іншими органами, які є держателями реєстрів. Розробка такої нормативної бази потребує спільної ініціативи усіх зацікавлених осіб, у першу чергу НАЗК, а вже потім — держателів реєстрів.

Без участі НАЗК у розробці нормативних актів перевірка декларацій функціонуватиме у ручному режимі, а притягнення чиновників до відповідальності за приховування статків буде фрагментарним і використовуватиметься як засіб політичного тиску.