Бюджет-2020. Що планує уряд і чого чекати українцям

Продовження початих реформ, помірне зростання соцстандартів і відхід від нереальних надходжень від приватизації.

Саме таким може бути державний бюджет на 2020 рік. Усе це є в проекті бюджетної декларації на 2020-2022 роки.

Бюджетна декларація — це головний орієнтир для уряду при формуванні майбутніх кошторисів країни. Цей документ визначає основні параметри державного бюджету та напрямки бюджетної політики. У декларації також вказуються макропоказники, на яких планується розрахувати бюджет.

В Україні з цим документом є дві біди. Перша — уряд щороку запізнюється з його ухваленням. Друга — з 2014 року парламент взагалі не ухвалює бюджетну декларацію, порушуючи бюджетне законодавство.

Очікувалося, що бюджетну декларацію на 2020 рік уряд розгляне 5 червня, однак її не внесли в порядок денний.

Проте в розпорядженні ЕП опинився проект бюджетної декларації. Можливо, це не остаточна версія. Наразі документ перебуває в секретаріаті Кабміну і доопрацьовується.

Отже, яким може виявитися бюджет 2020 року?

Чого чекати в податковій сфері

З проекту зрозуміло, що декларація-2020 відрізнятиметься від попередніх. У ній більше макроекономічного аналізу, детальніше розписані пріоритети у сфері видатків.

“Україна вперше цим документом запроваджує повноцінне середньострокове бюджетування на три роки”, — наголошують автори документа.

Планувалося, що в декларації будуть враховані “стелі” видатків. У проекті документа, який є у розпорядженні ЕП, поки що вони є лише у сфері оборони, регіонального розвитку та дорожній галузі.

Не виключено, що за час підготовки до розгляду в Кабміні у документі з’являться додаткові розрахунки.

Доходи держбюджету-2020 можуть становити 1 096,6 млрд грн, видатки — 1 185,3 млрд грн, дефіцит — 95,1 млрд грн або 2,09% ВВП.

Доходи бюджету розраховані із збереженням чинних ставок основних податків: податку на доходи фізичних осіб, ПДВ, військового збору, ренти на природний газ, нафту та газовий конденсат, податку на прибуток.

2020 рік — останній етап запуску Дорожнього фонду. До нього надходитимуть 100% акцизів з пального і транспортних засобів, ввізного мита на нафтопродукти та транспортні засоби. У 2019 році частка доходів фонду від цих податків становитиме 75%.

Перспективи щодо заміни податку на прибуток податком на виведений капітал — невизначені. Уряд виступає “за продовження діалогу” задля пошуку оптимальної моделі цієї реформи. Іншими словами, компенсаторів бюджетних втрат немає і наразі ні до чого домовитися не вдалося.

У разі запровадження ПнВК з 1 січня 2020 року втрати бюджету сягнуть 65,6 млрд грн у 2020 році, 101 млрд грн — у 2021 році та 112,7 млрд грн — у 2022 році.

Серед податкових планів уряду — зменшення навантаження на фонд оплати праці шляхом перегляду підходів до визначення бази оподаткування, посилення вимог до декларування доходів фізичними особами.

У сфері податкових сервісів — курс на автоматизацію. Електронні перевірки, покращення процедур електронної звітності, реформа РРО — усе це в планах на 2020 рік.

Якщо у 2019 році запрацював єдиний митний рахунок, то у 2020 році може з’явитися єдиний податковий — для сплати податків та ЄСВ.

Це пов’язано із зменшенням портфеля ОВДП в Націальному банку і раніше проведеною реструктуризацією частини внутрішнього державного боргу. Регулятор отримує менше відсотків за ОВДП, тому прогнозується менший прибуток.

Пріоритети у видатках

Соціальні стандарти помірно зростатимуть. Планується, що прожитковий мінімум у 2020 році збільшиться з 2 027 грн до 2 189 грн. Мінімальна зарплата становитиме 4 723 грн, що на 13,2% більше, ніж у 2019 році.

Субсидії та пільги уряд і надалі планує надавати у грошовій формі. Сред планів — об’єднання фондів соціального страхування на базі Пенсійного фонду, що дозволить ефективніше керувати коштами у сфері соціального забезпечення.

Наміри уряду свідчать, що розпочаті у попередні роки зміни у сферах освіти та охорони здоров’я триватимуть.

З конкретики — з квітня 2020 року може бути запроваджена програма медичних гарантій для всіх видів медичної допомоги (у першому кварталі ще збережеться медична субвенція).

Кошти у сфері охорони здоров’я витрачатимуться на найбільш ефективні види первинної медичної допомоги та амбулаторне лікування, медичну допомогу пацієнтам у невідкладних станах, доступність основних ліків для попередження ускладнення захворювань, першочергове надання медичних послуг та ліків, пов’язаних з медичними станами — вагітністю, астмою, серцево-судинними захворюваннями.

У сфері освіти триватиме реформа загальної середньої освіти “Нова українська школа”.

Пріоритетним залишається створення сучасної системи професійної-технічної освіти, оновлення освітніх програм, створення сприятливих умов для навчання дітей з особливими потребами. Продовжиться переформатування малокомплектних шкіл.

Судячи з декларації, кардинальних змін в підтримці аграріїв, малого і середнього бізнесу, вугільної промисловості не очікується. Основні програми з їх підтримки збережуться. У яких розмірах — стане зрозуміло пізніше.

Відносини з місцевими бюджетами

З року в рік відносини центрального бюджету з місцевими є одними з найбільш дискусійних.

У проекті декларації уряд визначив такі пріоритети: розвиток середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні та продовження реформи децентралізації.

Крім цього, уряд триматиме курс на зменшення диспропорцій у податкоспроможності місцевих бюджетів.

Є й більш конкретні плани.

Передбачається поетапне скорочення обсягу додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я: з 2020 року — до 50%, з 2021 року — до 75%, з 2022 року — до 100%.

Обсяги державної підтримки розвитку регіонів через державний фонд регіонального розвитку можуть зрости до 9,7 млрд грн.

У розпорядженні ЕП опинилися пропозиції Асоціації міст України до проекту бюджетної декларації. З 13 запропонованих враховані лише три: щодо продовження реформи міжбюджетних відносин і середньострокового планування.

Дискусія традиційно виникла навколо пропозицій, покликаних зберегти чи збільшити доходи місцевих бюджетів і позбавити доходів державний бюджет.

Серед відхилених пунктів — збереження стабільних джерел доходів місцевих бюджетів, зокрема, акцизів з пального, а також надання органам місцевого самоврядування повноважень з формування та ведення муніципальних фіскальних реєстрів.

АМУ також пропонувала збільшити частку податку на доходи фізичних осіб, яка надходитиме до місцевих бюджетів, та компенсувати втрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади.

Передавань на баланс місцевих бюджетів додаткових повноважень без компенсаторів не повинно бути, вважають в АМУ, а субвенція на ремонт вулиць і доріг комунальної власності повинна розподілятися за формулою.

Індексацію нормативної грошової оцінки землі, йдеться у пропозиціях асоціації, слід прив’язати до реального індексу інфляції.