100 років: 10 фактів про Злуку УНР і ЗУНР та День Соборності

22 січня 1919 року вперше за кілька століть українські землі возз’єдналися в єдину державу. Ця подія змінила історію всього світу.

Пригадуємо, чому Злука двох українських республік виявилася тимчасовою і як цей день святкували під час боротьби за незалежність 🇺🇦

100 років: 10 фактів про Злуку УНР і ЗУНР та День Соборності

100 років тому, 22 січня 1919 року Українська Народна Республіка та Західноукраїнська Народна Республіка урочисто оголосили про об’єднання в одну державу

Чому ж Злука двох українських республік виявилася тимчасовою і як цей день святкували під час боротьби за незалежність.

1. Підготовча робота до Злуки почалася ще у період правління гетьмана Скоропадського. Потім ініціативу підхопила Директорія. 1 грудня 1918 р. у Фастові було укладено попередній договір між Радою державних секретарів ЗУНР та Директорією УНР про “злуку обох українських держав в одну державну одиницю”. 3 січня 1919 р. Українська Національна Рада ЗУНР у Станіславі одностайно прийняла ухвалу про об’єднання ЗУНР та УНР.

2. 22 січня 1919 р. у Києві на Софійській площі відбулися урочисті збори, на яких був проголошений Акт Злуки українських земель, засвідчений Універсалом про об’єднання. Ним стверджувалось об’єднання двох республік, що постали на уламках Російської і Австро-Угорської імперій в єдину Українську державу.

3. Після проголошення Акту Злуки під стінами Софійського собору відбувся парад українських військ. Зокрема, площею пройшли колони Січових стрільців під командуванням полковника, майбутнього засновника Організації українських націоналістів Євгена Коновальця.

4. 23 січня на Трудовому конгресі було затверджено Акт злуки. Західноукраїнська Народна Республіка перейменовувалась у Західну область УНР. Єдиним гербом став тризуб. Злиття урядів, армій, законодавчих органів відклали до скликання Установчих Зборів об’єднаної України.

5. Українська Народна Республіка та Західноукраїнська Народна Республіка відрізнялися між собою політичними, соціальними і зовнішньополітичними векторами. Це було зумовлено різною історичною долею цих земель.

В УНР основна увага приділялась соціальним питанням, у той час як у ЗУНР основним було національно-визвольне питання. Також суттєво відрізнялась еліта двох держав. При владі в УНР були молоді політики-соціалісти, які подекуди сповідували революційний романтизм. Уряд ЗУНР складався з представників української інтелігенції, що мала великий досвід парламентської боротьби.

6. Акт Злуки фактично було денонсовано після того, як представники Галицької армії в односторонньому порядку 6 листопада 1919 року підписали Зятківський договір з російською Добровольчою армією. Договір передбачав припинення бойових дій, укладення військового союзу і перехід УГА в розпорядження генерала Денікіна.

7. 2 грудня 1919 року представники УНР та Польщі у Варшаві підписали проект декларації, за яким Польща отримувала Холмщину, Полісся, Підляшшя, Західну Волинь, Східну Галичину. 4 грудня делегація ЗУНР заявила посольству УНР у Варшаві про денонсацію Акту Злуки як протест проти таємних переговорів з Варшавою. 20 грудня 1919 року уповноважений диктатор Петрушевич скликав у Відні засідання уряду ЗУНР, на якому Акт Злуки було скасовано.

8. Демократичні сили активно пропагували пам’ять про Злуку під час боротьби за незалежність України від СРСР.

22 січня 1990 року патріотичні сили організували так званий живий ланцюг між Києвом, Львовом та Івано-Франківськом як символ єдності людей східних і західних земель України. За різними оцінками, участь в акції взяли від 0,5 до 3 мільйонів українців.

9. Офіційно в Україні День соборності відзначають з 1999 року. У цей день прийнято також згадувати іншу подію, яка відбулась рівно на рік раніше, 22 січня 1918 року – прийняття Центральною Радою IV Універсалу, яким проголошувалася незалежність УНР.

10. 30 грудня 2011 року президент Янукович видав указ, яким скасував святкування Дня Свободи 22 листопада (присвяченого подіям Помаранчевої революції) та встановлення Дня соборності 22 січня. Янукович чомусь оголосив 22 січня Днем Соборності та Свободи.

13 листопада 2014 року указом президента Петра Порошенка відзначення Дня Соборності було офіційно відновлено.